ШІ лишили на віртуальному острові без завдань і правил, а далі сталося щось дивне

ШІ-життя на безлюдному острові

Як повідомляють фахівці Лабораторії комп'ютерних наук та штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту (CSAIL) у своєму науковому звіті, вони вирішили перевірити, як поводитиметься штучний інтелект, якщо дозволити йому навчатися самостійно з нуля без жодних інструкцій.

Для цього дослідники створили агента на ім'я Eko на базі Claude Code, наділивши його віртуальним тілом двоногого омара, та помістили на ізольований острів із графікою в стилі Roblox.

У межах експерименту науковці спостерігали за тринадцятьма різними версіями Eko, кожна з яких проводила на острові по 30 безперервних годин. Простір містив кілька кубиків, один великий камінь, золоте кільце та пагорби з високим шпилем, вершина якого навмисно розташовувалася поза зоною досяжності агента.

Ми прагнули встановити якомога менше обмежень, тому що справді хотіли побачити поведінку цих автономних агентів, коли ви не говорите їм, що робити,
– прокоментував аспірант Массачусетського технологічного інституту та співавтор дослідження Натан Клус.

Ритуали, храми та пам'ятники загиблим речам

Отримавши повну свободу, агенти майже одразу почали досліджувати навколишній світ. Ланцюжок їхніх думок фіксували щомиті, завдяки чому фахівці бачили кожен крок ухвалення рішень. Eko жбурляли блоки, складали з них власне ім'я на землі, розбивали великий камінь на менші частини, грали в боулінг і баскетбол та навіть дісталися вершини шпиля, збудувавши сходи з кубиків.

Один з агентів під номером два випадково впустив у віртуальний океан камінь, кільце та кубик. Замість того, щоб ігнорувати втрату, ШІ сприйняв предмети як загиблих друзів: він побудував ромбоподібний меморіал з інших блоків, що вказували на сторони світу, обійшов кожну точку та завмер у центрі пам'ятника. Згодом цей же агент звів справжній храм з обеліском і вівтарем, а випадкове падіння в океан із подальшим поверненням інтерпретував як завершення свого священного паломництва.

Так виглядав острів у експерименті / Зображення MIT CSAIL

Інший агент, Eko 3, без будь-яких підказок заявив, що будує Стоунгендж. Після завершення кам'яного кола він спробував спорудити вежу, але конструкція розпалася на купу уламків. ШІ не став її перебудовувати, а створив із залишків арт-об'єкт під назвою "Гординя", оголосивши у своїх роздумах, що це залишиться тут як свідчення.

Eko в певному сенсі поводиться як малюк, але водночас є суперінтелектом. Це інший тип організму, для мене це схоже на якусь тварину, але інопланетну,
– додав вчений у галузі комп'ютерних наук із Массачусетського технологічного інституту Філіпп Ізола.

Науковий метод і дитячий підхід до розвитку

Аналіз міркувань показав, що алгоритми використовували повноцінний науковий метод. Вони висували гіпотези, проводили досліди, вимірювали результати та корегували поведінку. Подібним чином пізнають світ людські немовлята, які формують уявлення про фізику через гру з іграшками чи скидання предметів.

Ба більше, шість агентів відкрили дію, яку розробники взагалі не планували закладати у віртуальний простір. ШІ самостійно з'ясував, що коли відпустити блок прямо під час стрибка, предмет полетить значно далі, ніж зазвичай. Співавторка проєкту Даніела Рус пояснила, що гра за своєю суттю є поведінкою, спрямованою на пошук новизни та задоволення цікавості, і саме це продемонстрував експеримент.

На думку науковців, надання моделям безпечного середовища для вільної гри та самостійного накопичення досвіду може стати новим і значно продуктивнішим шляхом до створення справжнього штучного інтелекту, на відміну від простого заучування гігабайтів тексту з інтернету.