Трамп хоче зупинити удари по Росії: чим Вашингтон почав шантажувати Україну

Дональд Трамп дедалі частіше критикує Україну та наполягає на рішеннях, які можуть обмежити її можливості тиснути на Росію. На тлі розмов про припинення ударів по російських НПЗ, проблем зі Starlink та можливих домовленостей щодо дизельного пального виникають нові ризики для української оборони й санкційної політики Заходу.

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв для 24 Каналу пояснив, навіщо Трамп перекладає відповідальність за продовження війни на Київ, як Вашингтон може використовувати Starlink для тиску на Україну та чому відмова від ударів по російських НПЗ може зіграти на користь Кремля.

Трамп, вибори та пошук "цапа-відбувайла"

Останні заяви Дональда Трампапро те, що війна може закінчитися без участі Володимира Зеленського, є класичним передвиборчим маневром.

Як зазначає Олександр Краєв, наразі український президент слугує для кандидата від республіканців зручним "цапом-відбувайлом". Саме на Київ намагаються повісити відповідальність за відсутність переговорів та високі ціни на американських заправках.

Трамп діє виключно з позиції власного бізнесу та політичних інтересів. Йому критично необхідно продемонструвати виборцям активну діяльність, яка нібито призведе до падіння цін на нафту та встановлення миру.

Оскільки він не може відкрито виступити проти Владіміра Путіна, від якого очікує постачання нафтопродуктів, уся критика спрямовується на Україну. Риторика Трампа зациклена на тому, щоб зупинити українські удари по російських нафтопереробних заводах, які впливають на глобальний ринок.

Проте, за прогнозом Краєва, після виборів до Конгресу на початку листопада ця риторика неминуче зміниться, адже геополітична реальність та загроза з боку Китаю змусять Вашингтон демонструвати силу, а не поступливість перед Москвою.

Повна розмова з Краєвим: дивитись відео

"Мафіозний тиск" Білого дому та фактор Ілона Маска

Окремою проблемою у двосторонніх відносинах залишається питання зв'язку Starlink.

Хоча мілітарну складову програми контролює уряд США та Пентагон, технічна імплементація неможлива без участі Ілона Маска.

За словами Краєва, перекидання відповідальності за відключення терміналів між Білим домом та приватною компанією свідчить про те, що обидві сторони залучені в цей процес і мають власні інтереси.

Експерт порівнює дії американської сторони з класичним мафіозним тиском: спочатку створюється проблема з відключенням зв'язку, через що українські дрони втрачають цілі, а потім пропонується "протекція" в обмін на поступки.

США маніпулюють короткостроковими, але вкрай небезпечними для фронту відключеннями Starlink, щоб змусити Київ грати за їхніми правилами.

Торги навколо російських НПЗ

Американські партнери відкрито натякають Україні на необхідність зміни цілей для ударів, пропонуючи відмовитися від атак на російські НПЗ.

Обговорюються різні формати угод: від розширення роботи терміналів Starlink на територію Росії до надання додаткових ракет для систем Patriot в обмін на 100 днів тиші для російської нафтопереробки.

Олександр Краєв наголошує, що удари по НПЗ є найефективнішим елементом української стратегії стримування, оскільки вони стратегічно підривають економічну спроможність Росії вести війну.

Пропозиція обміняти відмову від цих ударів на ракети до Patriot є вкрай невигідною для Києва, адже ці ракети США вже пообіцяли надати раніше.

Перехід Вашингтона до формату "підтримка в обмін на послуги" означає, що Україна має діяти за законами бізнесу.

Якщо США вимагають відмовитися від ключового інструменту тиску на Росію, Київ має вимагати значно більшого: чітких гарантій безпеки, надання наступальних озброєнь та зняття обмежень на їх використання.

Дизельна угода з Росією: блеф Путіна та ризики для санкцій

Паралельно розгортається ситуація навколо можливих домовленостей про постачання російського дизельного пального до США.

За умовами, Росія мала б поставити 300 тисяч барелів дизеля до кінця жовтня, а до кінця року – близько 1,8 мільйона барелів.

Однак реалізація цієї угоди виглядає сумнівною.

Через успішні українські удари понад 70 відсотків російських НПЗ пошкоджені або знищені. У самій Росії виникли серйозні проблеми з пальним навіть для збройних сил, а в деяких регіонах його видають за талонами. За таких умов Москва фізично не здатна забезпечити обіцяні обсяги експорту.

Для Путіна ця угода – не про економіку, а про спробу повернутися на велику міжнародну арену та легітимізуватися через контакти з Трампом.

Водночас для України будь-які подібні домовленості несуть ризик поступового руйнування санкційного режиму, який може поширитися з енергетичного на газовий та банківський сектори.