Юлія Галкіна: «Ми вже маємо свою аудиторію, яка нам довіряє і повертається»

П’ять років тому «Бробакс» починався як ютуб-канал із першими анімаційними серіалами Суспільного, а сьогодні перетворився на мультимедійний бренд із власним застосунком, аудіоказками, книжками й освітніми матеріалами. За цей час проєкт не лише розширив формати та аудиторію, а й узяв на себе важливу роль — пропонувати українським дітям якісний контент рідною мовою, знайомити їх із власними героями та допомагати батькам обирати безпечний цифровий простір для своїх дітей.

За рік роботи власний застосунок «Бробакс» зібрав понад 90 тисяч завантажень, а його каталог налічує 400 годин контенту українською мовою у вільному доступі. Команда розвиває платформу, працює над новими партнерствами та шукає способи бути корисною не лише дітям, а й батькам та освітянам. Водночас дитячий і освітній контент стає одним зі стратегічних напрямів Суспільного.

Про те, як «Бробакс» шукає спільну мову з маленькими глядачами, чому для команди важливо створювати персонажів, до яких діти хочуть повертатися, як війна змінила роботу над дитячими проєктами та яким має стати український дитячий медіабренд у майбутньому, «Детектор медіа» поговорив із керівницею дитячого та підліткового контенту Суспільного Юлією Галкіною.

— Юліє, розкажіть, з якими результатами «Бробакс» підходить до свого п’ятиріччя? І що особисто ви вважаєте найбільшим досягненням?

— За ці п’ять років ми, напевно, досягли більшого, ніж могли уявити. Нагадаю, що ютуб-канал «Бробакс» проіснував лише кілька місяців до повномасштабного вторгнення. Потім компанія трансформувалася, відбулося багато змін, як внутрішніх, так і в суспільстві. «Бробакс» показав, що був створений вчасно і доцільно, на нього є запит аудиторії, і проєкт має розвиватися далі.

Ми виросли з каналу, на якому у 2021 році виходили перші анімаційні серіали Суспільного, до проєкту, який намагається бути мультимедійним і охоплювати різні аспекти розвитку дитини. Це — серія з шести книг за мотивами мультсеріалу про песика Тото, це понад 200 аудіоісторій на різних платформах і співпраця з українськими авторами, це присутність «Бробаксу» на великих подіях — «Книжковий Арсенал», «Кураж Базар», «Неосвітній Арсенал» тощо, це супровідні освітні матеріали до контенту — як-от нотний зошит для музичних вихователів дитячих садків, щоб співати дитячі пісні. І, звісно, це наша власна платформа, яка стала абсолютним пріоритетом у роботі, сотні годин контенту, які ми відбираємо, адаптуємо українською і пропонуємо дітям.

За рік роботи застосунку ми маємо понад 90 000 завантажень (iOS та Android) і вже 400 годин контенту українською мовою у вільному доступі. Постійно працюємо над новими контрактами, наразі команда дирекції ліцензування та програмування веде переговори з BBC й іншими великими світовими контрагентами для того, щоб каталог «Бробакс» ставав конкурентним на ринку.

Найбільша цінність для нас як команди проєкту, що ми бачимо свого постійного глядача в різних куточках України. Я щодня стежу за аналітикою ютуб-каналу, сайту, наших застосунків у маркетах. Наприклад, на ютубі нас дивляться в середньому 200 тисяч глядачів щомісяця, і понад дві третини з них повертаються до нас знову, а кожен п’ятий дивиться нас щонайменше пів року стабільно. У додатку за перший рік також сформувалося лояльне ядро тих, хто залишається з нами. Тобто ми бачимо, що нас упізнають, нам довіряють і до нас повертаються за улюбленим контентом — залежно від того, яка платформа зручна дитині та її батькам.

Юлія Галкіна

— А чи був момент, коли ви зрозуміли, що «Бробакс» точно знайшов свою аудиторію?

— Ми почали отримувати зворотний зв’язок — повідомлення у соціальних мережах, часом навіть листи на пошту, якщо в застосунку сталася технічна помилка.

Наприклад, нам пише мама в інстаграмі: «Я бачила, що у вас є іграшка песика Тото. Я куплю її за всі гроші світу, будь ласка. Дитина обожнює цей мультик, їй потрібна іграшка». Або колеги з видавництва АССА розповідають, як діти з батьками на книжкових ярмарках підходять і кажуть: «Я знаю цього песика, я дивлюся цей мультик. Мамо, давай купимо цю книжку».

Звісно, ми часто отримуємо відгуки на казки. Артисти, громадські діячі, які читають для нас тексти, потім стають нашими амбасадорами. Сергій Притула, приміром, озвучив уже десяток казок і тепер постійно розповідає у своєму подкасті, що вдома вони з сином слухають їх перед сном. Нещодавно бачимо питання у тредсі: «Коли вийде наступна казка про мишенятко Піпі?». Це і є ті моменти, коли ви розумієте, що діти полюбили персонажів, яких ви створюєте, і чекають продовження історій. Я дуже вдячна всім, хто не соромиться нам писати. Це справді дуже цінно.

Про аудиторію свідчать і наші партнерства з дитячими фестивалями, де показують мультсеріали «Бробаксу» на відкритих майданчиках. Ми дивимося фотозвіт: поруч багато різних активностей, можна гратися, але десятки дітей сідають і дивляться мультфільм, тому що знають його і впізнають.

Юлія Дичук, дитяча й підліткова редакція Суспільного: «“Колайдер” — це простір критичного мислення й діалогу»

— «Бробакс» починався ще до повномасштабного вторгнення, але більшість його історії припала вже на воєнний час. Як змінювався проєкт і підходи до створення контенту? Як змінилася команда?

— Майже п’ять років ми працюємо в умовах війни, і команда, яка сформувалася навколо проєкту зараз, уже не може повною мірою уявити, як розвивати проєкт інакше.

Ми маємо досвідчену команду «Бробаксу». Головна редакторка «Бробаксу» Людмила Король працювала у великих компаніях, що займаються дистрибуцією світової анімації, продюсерка Ольга Аврахова з десятирічним досвідом міжнародного продакшну, редакторка соціальних мереж Аліна Фоменкова, менеджер застосунку Гліб Ущенко, менеджерка з комунікацій та освітніх партнерств Тетяна Гудзовська. Усі ці люди прийшли працювати вже в умовах війни з завданням створювати контент і продукт, доречний для українських дітей у цей час.

Команда Суспільного під час презентації застосунку «Бробакс»

Кожного разу, коли ми створюємо новий проєкт, сценарій, концепт, ми ставимо собі запитання: чи це не ранить, чи не тригерить? Направду, часом у нас є внутрішня напруга, аби не подати дітям нічого необережного. Наприклад, нам пропонують у мультфільмі ілюстрацію з коробкою попкорну. А коробки з попкорном часто червоні. Ми дивимося на цей червоний колір і як дорослі думаємо: «Це жорсткий колір», тож зрештою міняємо на помаранчевий. Більшість дорослих цього не помітить, але ми знаємо, що діти, які переживають обстріли, внутрішні тривоги, можуть реагувати навіть на такі деталі.

У цьому і проявляється внутрішня трансформація: кожен крок, тему, героя та візуал піддаєш сумніву. І там, де можеш бути обережнішим, ти будеш. Це багато внутрішньої роботи, питань і консультацій. Ми дбаємо про те, як донести сенс дитині так, щоб було зрозуміло, корисно й спокійно, а мама була впевнена, що цей контент можна дивитися.

Ми інтегруємо в контент теми війни, безпеки, волонтерства. Але водночас далеко не кожен наш проєкт має бути про це. Ми — не новинарі, не репортери й не розслідувачі. Ми маємо допомагати забезпечувати дітям дитинство — зростати, розвиватися і пізнавати світ.

— Що змінилося в роботі «Бробаксу» після запуску власного застосунку?

— Змінилися пріоритети. Тепер у нас є платформа, якою ми керуємо і яку можемо розвивати. Це стало пріоритетом команди й компанії, водночас додало ще більше відповідальності. Що станеться завтра з ютубом чи тіктоком, ми не знаємо, натомість маємо забезпечувати стабільну роботу застосунку і працювати над його розвитком.

Коли ми запускали застосунок, то працювали з типовою проблемою, про яку говорили батьки: «Я вмикаю дитині улюблений мультфільм, але не можу відійти навіть помити голову, бо після наступної серії алгоритми запропонують щось інше. Я на це не впливаю. Це може бути російський мультфільм або інший контент, який я не дозволила б своїй дитині дивитися».

Тому ми інвестуємо в застосунок — і в продукт, і в контент, — щоб здобути довіру дорослих. Зараз для авторизованих користувачів працює функція «Продовжити перегляд», а також можливість додати будь-яку серію чи мультик до розділу «Улюблене». Також розробляємо функцію обмеження часу перегляду: батьки зможуть установити ліміт, після якого застосунок блокуватиметься.

Юлія Галкіна

«Це стратегічна інвестиція в майбутнє». Суспільне презентувало цифровий додаток «Бробакс»

— Чи змінюються запити аудиторії? Що сьогодні найбільше потрібно дітям і батькам?

— Зараз час, коли батьки шукають більше українських персонажів і більше українських багатосерійних проєктів. Якщо дитина вже познайомилася з персонажем і він їй сподобався, вона хоче залишатися з ним. Класно, коли є можливість робити не лише два чи три сезони по десять серій, а велику кількість епізодів. Дітям потрібні персонажі, які з’являються протягом тривалого часу, локальні герої, з якими вони можуть рости й пізнавати світ.

Ще один дуже помітний запит — музичний. Кілька років тому стався великий бум англомовного дитячого ютубу, де пісні набирали мільярди переглядів. Українські батьки побачили, що це працює: діти рухаються під музику, слухають її. І виникло питання: а де наші українські пісні? Спостерігаю, як українські автори, композитори почали створювати дитячу музику, колискові, різні проєкти. Ми також спробували зробити пілот — серію дитячих пісень. У межах цього проєкту ми розробили нотні зошити для дитячих садків. На одному аркуші — текст пісні, на іншому — фортепіанна версія. Музичні вихователі можуть безплатно отримати ці матеріали, сісти за інструмент і співати з дітьми.

Це повертає нас до амбітної мети — бути не лише контентом для відеоспоживання, а брендом 360. Щоб кожна точка контакту з дитиною — дитячий садок, дім, книжка, іграшка, музика — була для нас можливістю бути корисними.

Але є те, що залишається актуальним усі ці роки, — казки. Ми бачимо стабільне активне прослуховування аудіо на подкаст-платформах: для нашого проєкту «Суспільне Казки» — це щороку близько мільйона прослуховувань. Враховуючи невелику аудиторію подкастів в Україні загалом — це великі показники.

Юлія Галкіна (в центрі) на Donbas Media Forum

— Як ви знаходите теми й героїв, які будуть цікавими дітям? Чи проводите дослідження аудиторії?

— Ми орієнтуємося не лише на те, які теми зараз популярні. Ще з 2020 року в нас є концепція дитячого та підліткового мовлення, над якою працювали освітяни, психологи та медіафахівці. Ми маємо рамку та розуміння психоемоційного і фізичного розвитку дітей дошкільного віку, чого вони мають навчитися та які теми їм можна пропонувати. Ми дивимося на цей документ і стежимо: ось тут у нас ще не закрито, тут є прогалина. Так покроково намагаємося складати цей пазл.

Важливо ще й пам’ятати про освітні втрати. Діти через війну навчаються з великими перервами, не всі можуть ходити до дитячих садків і шкіл, дистанційне навчання і велике навантаження на домашнє опрацювання даються взнаки. Тому для мене як керівниці напряму зараз дуже важливим є питання: чим ми можемо бути корисні освітянам і батькам? Не просто створити ще один розважальний проєкт, а допомогти дітям наздогнати те, чого вони не змогли навчитися, стати партнером дорослим у цьому шляху.

Так, ми не маємо можливості постійно проводити якісні фокус-групи або великі кількісні дослідження так, як це працює у наших європейських колег. Це дорого, та й збирати дітей для таких досліджень наразі доволі складно. Утім, ми, звісно, проводимо внутрішні опитування серед дітей, яких можемо залучити. Наприклад, коли запускали застосунок, нашою фокус-групою стали діти колег Суспільного. Ми робимо розсилки, просимо фідбек, намагаємося враховувати його.

Медіа для дітей і молоді. Що замість «Маші та ведмедя»

— Яке місце «Бробакс» сьогодні займає в системі дитячого контенту Суспільного? І як за ці роки змінилося ставлення мовника до дитячого контенту?

— Безумовно, «Бробакс» — ключовий дитячий продукт Суспільного. Ми робимо й інші продукти, зокрема для підлітків, але «Бробакс» — головний дитячий актив. Саме з нього починається знайомство дитини з Суспільним мовленням загалом.

Як змінилося ставлення компанії? Торік Наглядова рада затвердила Стратегічний план, де прописані пріоритети Суспільного до 2030 року. І там з’явилося словосполучення «дитячий та освітній контент». Мабуть, це і є відповідь на ваше питання. Ставлення змінилося від «спробуймо, ця ніша не закрита» до того, що дитячий контент стає стратегічним пріоритетом неновинного контенту.

Цього року внаслідок трансформацій структури Суспільного у дитячого та підліткового контенту сформувався окремий творчий підрозділ в дирекції аудіовізуального контенту під керівництвом Вікторії Мурованої. Тепер у напряму є окремі група дошкільного контенту і редакція підліткового контенту.

Звісно, важлива підтримка наших партнерів і донорів. Вони теж розуміють значення напряму і в рамках підтримки Суспільного ставлять дитячий контент у пріоритет. Останніми роками нас підтримували Європейський Союз, Deutsche Welle Academy, Internews. Є партнери, які звертаються до нас і кажуть: «Ми хочемо підтримувати контент для дітей і молоді. Давайте зрозуміємо, чим ми можемо бути корисні».

Тобто це симбіоз: є запит аудиторії, є команда, яка готова це робити, є Суспільне, яке це пріоритизує, і є донори, які готові інвестувати. Завдяки цьому ми рухаємося далі.

Юлія Галкіна з командою Суспільного під час презентації «Бробакса»

— Яким ви бачите «Бробакс» у майбутньому, скажімо, через рік? Що хочеться розвивати?

— Один рік — це дуже мало для дитячого контенту. Тому я краще скажу про п’ять або навіть десять років.

Я бачу «Бробакс» сильним і дружнім брендом для дітей в Україні. Ми йдемо вулицею, проходимо повз початкову школу чи дитсадок — а дитина несе рюкзачок із «Бробаксом». Я бачу його великим проєктом Суспільного, який тримає зв’язок з українськими дітьми й має глибоке поширення в регіонах. Мені хочеться, щоб на мамине запитання «Що тобі ввімкнути? Що почитати?» дитина відповідала: «Бробакс».

Щоб це сталося, треба докладати чимало зусиль уже зараз. Департамент ліцензування прав веде переговори з великими міжнародними дистриб’юторами дитячого контенту. Команда цифрових продуктів готує стратегію розвитку платформи «Бробакс» на найближчі роки. А ми з творчою командою вивчаємо досвід європейських колег і готуємо нові проєкти, щоб збільшити частку власного виробництва Суспільного в дитячому контенті. Ми переконані, що «Бробакс» у найближчому майбутньому — це всесвіт, у якому кожна дитина може знайти щось своє.

Фото надані Юлією Галкіною та Суспільним