Росія навчає китайців керувати дронами та переносить до Китаю виробництво мікроелектроніки й верстатів — звіт

Російські підприємства, які обслуговують військово-промисловий комплекс Кремля, почали переносити виробництво до Китаю. Про це йдеться у звіті американського Центру перспективних досліджень у сфері оборони (C4ADS).

За даними дослідників, Китай дедалі менше зацікавлений у придбанні готового російського озброєння — як для власної армії, так і для вивчення та копіювання технологій. Натомість залежність російського військово-промислового комплексу від китайської електроніки та верстатів постійно зростає.

Водночас Пекін продовжує купувати в Росії окремі військові технології, зокрема пов’язані з підводними човнами та ракетами. Крім того, Китай використовує російські можливості для випробування власного озброєння.

Росія також залишається привабливою для Китаю як джерело підготовки фахівців завдяки кільком потужним науковим і навчальним центрам, пов’язаним з російським військово-промисловим комплексом. Зазначається, що після 2022 року одним із найпопулярніших напрямів співпраці стали системи управління безпілотниками, зокрема із застосуванням штучного інтелекту.

У звіті C4ADS згадується Тан Нін, один із китайських учнів російського фахівця з навігації та систем обробки інформації Костянтина Неусипіна. Дослідники простежили його зв’язки як із російськими, так і з китайськими організаціями військової промисловості.

Неусипін працює в Московському державному технічному університеті імені Баумана, де активно співпрацюють із китайськими студентами та дослідниками. Інший співробітник одного з університетських підрозділів, який також активно взаємодіяв із Китаєм, у 2024 році загинув від вогнепальних поранень у лісі в Московській області. Ймовірно, це сталося під час операції української воєнної розвідки. Його називали одним із головних російських ідеологів використання штучного інтелекту для управління дронами.

Окрім технологічного обміну, російські підприємства, які обслуговують військово-промисловий комплекс, почали переносити виробництво до Китаю.

Зокрема, російська група компаній Елемент, найбільший виробник мікроелектроніки в країні, у 2024 році розпочала складання чипсетів у Китаї. Цю інформацію дослідники виявили у річному звіті компанії. Раніше ЗМІ повідомляли, що Елемент зареєстрував у Китаї щонайменше чотири дочірні компанії та почав шукати викладачів китайської мови для своїх працівників.

Компанія постачає мікроелектроніку російській оборонній промисловості та перебуває під санкціями США з 2022 року.

Ще один приклад — завод СтанкоМашСтрой, який виробляє верстати з числовим програмним керуванням, зокрема для підприємств оборонного комплексу. Компанія планує відкрити в Китаї виробництво п’ятиосьових верстатів. Угоду про співпрацю сторони підписали ще у 2017 році, однак про наміри створити підприємство оголосили лише у 2023-му.

Китайським партнером проєкту є виробник верстатів Baoji Machine Tool Group. Серед його бенефіціарів, за даними звіту, є китайські державні структури, зокрема Державна рада КНР.

У серпні газета The Wall Street Journal писала, що Китай постачає Росії компоненти та технології, які допомагають їй удосконалювати шахеди, зокрема робити їх швидшими та складнішими для перехоплення.