Путін хоче використати мирні переговори, щоб відкотити НАТО до 1997 року – Telegraph

Росія намагатиметься використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися поступок, які послаблять оборону НАТО.

Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на дипломатичні джерела.

Чого хоче Кремль

Помічник президента РФ з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що Європу слід залучити до переговорів між російськими, українськими та американськими представниками, бо континент буде «вирішальним» для досягнення угоди.

Водночас дипломатичні джерела кажуть: справжній мотив Москви — використати наступний раунд переговорів, щоб отримати поступки щодо розширення НАТО. Саме це Володимир Путін неодноразово називав «першопричиною» війни.

Кремль раніше натякав, що російський лідер може піти на компроміси з інших питань, якщо будуть виконані його ключові вимоги. По суті, це означає позбавлення України суверенітету та згортання східного розширення Альянсу.

Очікується, що Путін вимагатиме зменшити військову присутність НАТО в Європі до рівня 1997 року — до початку вступу країн колишнього Східного блоку. Це потенційно передбачало б виведення військ Альянсу з Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, яка приєдналася до НАТО у 2023 році. Усі ці країни мають спільний кордон із Росією.

Переговори в Абу-Дабі

Минулого тижня Росія погодилася на технічні тристоронні переговори в Абу-Дабі наступного місяця після тривалої паузи в посередництві США.

В інтерв’ю державним ЗМІ Ушаков заявив, що не очікує значного прогресу від зустрічі, назвавши її «пробним забігом».

Попередні раунди не привели до перемир’я, бо Путін наполегливо вимагав від Володимира Зеленського поступитися територіями на сході Донбасу, які російські війська досі не захопили. У Москві вважають, що таку поступку від імені Києва нібито зробив Дональд Трамп під час зустрічі з Путіним на Алясці торік.

«Раніше здавалося, що після Анкориджа американська адміністрація зможе щось продиктувати і змусити Київ підкоритися. Але поки що це не дуже спрацювало, — сказав Ушаков. — Тому що недостатньо говорити лише з Києвом; потрібно говорити з усією Європою, яка повністю підтримує Київ».

Позиція Європи та України

І європейські, і українські посадовці погодилися обговорювати на переговорах в Абу-Дабі «ширший контекст післявоєнних безпекових домовленостей у Європі». Пропозицію передав спецпосланець США Стів Віткофф під час тригодинної зустрічі з Путіним у Санкт-Петербурзі минулого тижня.

Старші джерела наголошують: відмова Європи від російських вимог залишається твердою.

«Наша позиція така сама, як у січні 2022 року», — сказав один із європейських посадовців, маючи на увазі лист тодішнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга до Москви. Тоді Альянс погодився обговорювати занепокоєння Путіна, але відхилив вимогу вивести війська та ядерну зброю з колишніх радянських республік.

Що каже Зеленський

В інтерв’ю українському телебаченню Володимир Зеленський підтвердив, що тристоронні переговори відбудуться «наступного місяця». За його словами, зустріч не закінчить війну, але українська сторона добиватиметься обмежених перемир’їв щодо енергетики, експорту зерна та обміну полоненими.

«Це конкретні речі, а зустріч на рівні лідерів — це можливість мати щось конкретне після нашої тристоронньої. Це те, що ми просимо і пропонуємо американській стороні. Тоді це показало б серйозність, — сказав Зеленський. — Але якщо це лише політичний трюк і Путін просто каже “так, я готовий”, бо не хоче ескалації з Америкою перед виборами, то ми дуже швидко побачимо в листопаді, чи був це трюк».