Чорне море стало найнебезпечнішим судноплавним маршрутом у світі

Із липня по вересень у Чорному морі було атаковано близько 387 суден, що уп’ятеро більше, ніж попереднього кварталу.  Від початку року в чорноморській акваторії було уражено понад 570 суден, що призвело до загибелі щонайменше 40 моряків (для порівняння, у районі Ормузької протоки зафіксовано 24 загиблих). Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO), пише GMK Center.

Чорне море випередило Перську затоку за рівнем смертності серед цивільних моряків, перетворившись на найнебезпечніший водний шлях у світі. За даними Ambrey, у період із липня по вересень було атаковано близько 387 суден — це понад уп’ятеро перевищує показники попереднього кварталу. Інтенсивність атак сягала середньому чотирьох на день. На РФ припадає близько 90% ударів по судноплавству за останні півтора місяця.

Суттєвим чинником літньої ескалації також стала кампанія України проти російського «тіньового флоту» танкерів у Чорному й Азовському морях. За 11 тижнів українські сили повідомили про ураження понад 300 російських суден, хоча останнім часом темпи атак сповільнилися.

Останні атаки відбулися у безпосередній близькості до вод країн НАТО:

• 15 жовтня: біля Суліни (Румунія) зафіксовано пожежу на хімічному танкері Wine Trader (прапор Сан-Марино), зникли 7 членів екіпажу. Напередодні поблизу загорівся танкер Yara J (прапор Коморських Островів); екіпаж із сирійських, індійських та іранських моряків врятовано.
• 17 жовтня: за 13 nautical miles від румунського порту Констанца після сигналу лиха затонуло вантажне судно Khoryv (прапор Коморських Островів). З 13 членів екіпажу (10 громадян України та 3 Азербайджану) врятовано 10 осіб (один моряк помер), троє вважаються зниклими безвісти.

Президент Румунії Нікушор Дан назвав удар елементом російської ескалації війни, а прем’єр-міністр Лука Нікулеску — грубим порушенням міжнародного права.

Через загрози обсяги перевезень різко скоротилися: минулого місяця порти Великої Одеси обробили менш ніж 10 суден порівняно з майже 400 у липні. Страхові компанії поширили максимальний рівень воєнного ризику практично на всю акваторію Чорного моря (за винятком територіальних вод Румунії, Болгарії та Туреччини). Вартість воєнного страхування сягає 15% від вартості корпусу судна, що майже вдвічі перевищує ставки у Перській затоці.

13 жовтня атаки зачепили й територіальні води Болгарії, де було уражено два вантажні судна.

Туреччина виступила із закликом запровадити мораторій на атаки на судна. Київ висловив готовність підтримати ініціативу, тоді як Москва не виявила інтересу.

У відповідь на зростання загроз НАТО оголосило про розміщення додаткових літаків, безпілотників і радіолокаційних систем. Румунія, Болгарія і Туреччина посилюють спільне морське спостереження та протимінну діяльність. У Європарламенті лунають заклики до проведення військово-морської операції ЄС у Чорному морі, хоча пряме втручання Альянсу залишається малоймовірним.

Як повідомляв GMK Center, порти Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» і «Південний») є головними експортними воротами країни та здатні приймати великотоннажні судна (Capesize, Panamax), що дає змогу мінімізувати питомі витрати на фрахт під час доставки вантажів на великі відстані. У першому півріччі 2026-го на чорноморські порти припадало 50% українського експорту сталі, 95% — чавуну та 50% — залізної руди. До війни частка експорту руди через чорноморські порти могла сягати 80%.