Росія використовує внутрішні проблеми України для підриву довіри, — учасники конференції «Мінливість 2026»

Російська пропаганда дедалі частіше використовує реальні внутрішні проблеми України, перебільшуючи їхній масштаб і загострюючи суспільні суперечності. Про нові механізми російських маніпуляцій та збереження довіри до українських медіа під впливом сучасних технологій говорили на міжнародній конференції «Мінливість 2026: Навчатися, адаптуватися й залишатися людиною в епоху технологічних змін».

Участь в дискусії взяли заступниця в.о. керівника Центру протидії дезінформації Аліна Алєксєєва, директорка ГО «Join Ukraine» Любов Цибульська, виконавча директорка, Український інститут медіа та комунікації Діана Дуцик, професор соціальної психології Кембриджського університету Сандер ван дер Лінден.

Модерувала захід експертка зі стратегічних комунікацій, керівниця програми із всеохопної оборони у ГО «Join Ukraine» Тетяна Карась.

Конференція організована ГО «Український інститут медіа та комунікації» та Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у межах проєкту «Вивчай та розрізняй», що реалізується за підтримки Посольства США в Україні, а також міжнародна організація International Media Support (IMS) за підтримки Посольства Швеції в Україні.

За словами Аліни Алєксєєвої, російська пропаганда зміщує акцент із примітивних фейків на маніпуляції, побудовані на проблемах, які вже існують в українському суспільстві.

«Росіяни беруть внутрішню проблему, масштабують її до неймовірних масштабів. Вони бачать ці проблеми, фіксують їх і використовують у своїх інформаційних кампаніях. Тому сьогодні одним із найбільших викликів для держави є те, що наші внутрішні проблеми масштабуються ворогом», — сказала Алєксєєва.

Вона наголосила, що важливою умовою збереження довіри є комунікація між державою та суспільством. Якщо влада не пояснює своїх рішень або не повідомляє про перебіг розв’язання проблем, виникає інформаційний вакуум, яким користується ворог.

Алєксєєва також розповіла про використання штучного інтелекту для створення фейкових відео з нібито українськими військовими: «Ми бачили відео, які набирали по кілька мільйонів переглядів, хоча одразу було помітно, що це ШІ. Тому ми заколабилися з TikTok і протягом майже року Ми надсилали ось ці кейси на платформу і таким чином навчали її розрізняти, що це таке. І станом на сьогодні ми не бачимо таких відео. І це автоматично відпрацьовується вже тіктоком».

Любов Цибульська також звернула увагу на те, що Росія використовує реальні випадки корупції та несправедливості, щоб дискредитувати державні інституції.

«Росіянам не потрібно вигадувати щось абсолютно нове: вони беруть наявні тріщини й поглиблюють проблеми, які вже існують. Коли викривають корупцію, пропаганда переконує, що Україна — найкорумпованіша країна у світі. Коли стаються випадки несправедливості з боку ТЦК, росіяни намагаються переконати людей, що несправедливою є вся система мобілізації. Важливо говорити про ці проблеми не для того, щоб посваритися, а щоб знайти способи їх подолати й зберегти спільну дію», — зазначила вона.

Діана Дуцик розповіла про зміни у споживанні новин. За її словами, значна частина аудиторії орієнтується на блогерів та інфлюенсерів, а не на редакції й медіабренди. Через це людям нерідко складно визначити, яке саме джерело вони читають і наскільки йому можна довіряти.

«Люди більше звертають увагу на блогерів та інфлюенсерів, ніж на назви медіа. Навіть телеканали почали розвивати окремі YouTube-канали своїх журналістів, оскільки аудиторія реагує на імена, а не лише на бренд. Це створює виклик для медіа та всіх, хто працює в інформаційному середовищі. Адже в такій фрагментованій системі складніше донести потрібні повідомлення до різних аудиторій», — сказала Дуцик.

Сандер ван дер Лінден сказав, що зниження довіри до медіа та демократичних інституцій є глобальною тенденцією. Він підтвердив, що люди дедалі частіше отримують новини від інфлюенсерів у соціальних мережах, де інформація зазвичай не проходить такої багаторівневої перевірки, як у професійних редакціях.

Він також зупинився на важливості пребанкінгу — завчасного попередження аудиторії про можливі маніпуляції та дезінформацію. Такий підхід допомагає людям розпізнавати фейки ще до того, як вони повірять у неправдиві твердження.

«Що більше неправдива інформація проникає в наше сприйняття, то сильніше вона закріплюється. Тому завчасне попередження може працювати як своєрідне щеплення, яке готує людей до майбутніх маніпуляцій. Йдеться не про те, щоб захистити аудиторію від усього одразу, а про підготовку до конкретних тем і прийомів дезінформації. Навіть якщо не передбачається дуже серйозної зміни або покращення критичного мислення, завчасні дії на випередження можуть давати корисні результати, готувати людей до цього», — пояснив він.

За словами професора, ефективним інструментом можуть бути навчальні ігри та інформаційні кампанії, які пояснюють механізми пропаганди. Такі програми варто впроваджувати ще в початковій і середній школі. Ван дер Лінден додав, що штучний інтелект може здешевити підготовку матеріалів для таких кампаній і допомогти охопити ширшу аудиторію. Водночас для цього потрібна інфраструктура, яка дозволить виявляти потенційні загрози.