Від мільярдів Google до зброї в Україні: історія Еріка Шмідта
Від мільярдів Google до зброї в Україні: історія Еріка Шмідта

Від мільярдів Google до зброї в Україні: історія Еріка Шмідта

Якщо у 20 чи 30 років здається, що всі однолітки вже побудували компанії-єдинороги, не поспішайте з розчаруваннями. Ерік Шмідт став генеральним директором Google у віці 46 років, хоча топменеджером Sun Microsystems був ще у 27. У випуску на YouTube-каналі «Закрив раунд» наголошують, що біографія цього технологічного гіганта настільки насичена, що її глибокий розбір міг би легко зайняти 6-годинний подкаст.

Упродовж десятиліття керівництва Google (з 2001 по 2011 рік) Шмідт перетворив скромний пошуковик на глобального монополіста. Сьогодні ж його діяльність сягає далеко за межі Кремнієвої долини — від оптимізації веб-алгоритмів до прямого фінансування українських систем перехоплення ворожих безпілотників.

Дитинство Еріка Шмідта та скандал у Стенфорді

Батько Шмідта був відомим економістом у Мінфіні США, а мати — психологом. Таке поєднання заклало у ньому глибоке розуміння макроекономіки та людської поведінки. Головною ж перевагою стала потужна інженерна база. На відміну від звичайних управлінців, Шмідт розмовляв із розробниками однією мовою, тому ввести його в оману щодо технологічного стеку було неможливо.

Разом із тим, його управлінський прагматизм неодноразово межував із радикалізмом. У 2024 році під час лекції в Стенфорді Шмідт розкритикував політику Work-Life Balance у Google, заявивши, що через неї компанія програє Китаю з його жорстким графіком «996» (робота з 9:00 до 21:00 шість днів на тиждень). Він прямо закликав студентів запозичувати агресивні моделі розвитку TikTok чи Anthropic: «Крадіть усю музику, крадіть інтелектуальну власність, а коли виростете у трильйонну компанію — найміть купу юристів і сплатіть штрафи». Через гучний розголос це відео за його проханням видалили з YouTube.

Дорослий нагляд у Google та роль Burning Man

У 2001 році засновники Google Ларрі Пейдж та Сергій Брін шукали керівника під тиском інвесторів із Kleiner Perkins та Sequoia Capital. Молодим засновникам чітко поставили умову: компанії потрібен «дорослий нагляд». Перебравши десятки кандидатів, вони зупинили вибір на 46-річному Шмідтові.

Ключовим фактором обрання саме його стала спільна пристрасть до фестивалю Burning Man у пустелі Невади. Лібертаріанський дух, філософія взаємодопомоги та специфічний культурний код об'єднали Шмідта, Пейджа та Бріна. Залишаючи посаду CEO у 2011 році, Шмідт поза кадрами жартував, що компанії «дорослий нагляд більше не потрібен», хоча продовжував працювати в структурі Alphabet ще багато років.

5 перемог Шмідта: як виростити Google у 440 разів

Прийшовши в Google, Шмідт застав річний виторг у $86 мільйонів. На момент його відходу з посади CEO ця цифра зросла до $37,9 мільярда — рекордний ріст у 440 разів. Для порівняння, його наступник Сундар Пічаї підняв показники приблизно вдесятеро.

Успіх забезпечили п'ять фундаментальних рішень:

  • Запуск AdSense. Система монетизації дозволила розміщувати вебрекламу на сторонніх майданчиках, створивши головне джерело доходів компанії.
  • Купівля Android за $50 млн. Придбання операційної системи у 2005 році захистило Google від ризику блокування з боку Apple на мобільних пристроях.
  • Придбання YouTube за $1,6 млрд. У 2006 році угоду вважали божевіллям, але зараз відеохостинг генерує близько $100 мільярдів виторгу на рік і є другою пошуковою системою у світі.
  • Запуск Google Chrome. Шмідт наполіг на створенні власного браузера, що дозволило витіснити Internet Explorer і контролювати точки входу в інтернет.
  • Контроль через IPO 2004 року. Впровадження двох класів акцій (де одна акція класу А у засновників мала вагу у мільйон звичайних голосів класу Б) зберегло повну владу «трійці» після виходу на біржу.

Конфлікт через Пентагон та вихід із Alphabet

Паралельно з роботою в IT-секторі Шмідт увійшов до консультативних структур Пентагону, досліджуючи військовий потенціал новітніх технологій. Це спровокувало внутрішній бунт у Google: співробітники категорично відмовлялися розробляти рішення для оборонного відомства США, вимагаючи створювати виключно цивільні продукти.

Конфлікт інтересів посилився, коли сенатори почали запитувати, чому Пентагон обирає стартапи, у які Шмідт інвестує власні кошти. Зрештою це прискорило його остаточну сепарацію від Alphabet та перехід до самостійних мілітарі-інвестицій.

Інвестиції в DefenseTech: Шмідт і фронт в Україні

Директор британського офісу Palantir зазначав, що Україна перетворилася на головний військовий полігон світу. На відміну від Алекса Карпа, який надав софт, Ілона Маска з його Starlink чи сина Воррена Баффета з гуманітарними місіями, Ерік Шмідт став єдиним іноземним мільярдером, який напряму вклав власні кошти та технологічні ресурси у війну проти росії.

У 2023 році Шмідт запустив фонд D3 (Dare to Defend Democracy) з капіталом $30 мільйонів, де $10 мільйонів — його особисті гроші. Він особисто відвідував фронтові зони та передавав українським підрозділам тисячі безкоштовних дронів для тестування. Завдяки такому імпульсу український ринок DefenseTech до 2026 року виріс до масштабів компаній-єдинорогів із мільярдними виторгами та потребами у 5–7 мільйонів FPV-дронів. Серед власних проєктів Шмідта в Україні — ударні дрони Hornet, Bumblebee та перехоплювачі «шахедів» MRobs.

Майбутнє Military-Tech та ШІ за версією Шмідта

Діяльність Шмідта в Україні викликає суперечливі оцінки. З одного боку, його ресурси прискорюють розробку зброї, що нищить логістичні колони ворога на шляху до Криму. З іншого — його критикують за використання українського фронту як полігону. Випробувавши технології в Україні, він отримує контракти з Пентагоном на $500 мільйонів, тоді як українські компанії через обмежений експорт позбавлені таких можливостей.

Стратегічний фокус Шмідта спрямований на технологічне протистояння США та Китаю. Заборону китайських електромобілів у США він вважає свідченням того, що Америка втрачає лідерство. Майбутнє він бачить у штучному інтелекті, який потребуватиме $60 мільярдів інвестицій та близько 60 ГВт енергії. У цій концепції ключовими оборонними об'єктами стануть дата-центри поруч із атомними електростанціями, обнесені колючим дротом та захищені батареями ППО Patriot, адже саме обчислювальна потужність визначатиме виживання націй.

Источник материала
loader
loader