NASA втратила контроль над космічною обсерваторією: куди впадуть уламки

Космічна обсерваторія NASA Swift готується до неконтрольованого повернення в атмосферу Землі. Більша частина апарата має згоріти під час падіння, однак окремі уламки можуть досягти поверхні планети. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Associated Press.

За прогнозом американської компанії The Aerospace Corporation, повернення обсерваторії в атмосферу очікується орієнтовно 4 листопада. Розрахункове вікно становить приблизно 26 годин у кожен бік від прогнозованого часу. Інша модель також вказує на 3–4 листопада. Точний момент і місце падіння поки визначити неможливо: траєкторія залежить від стану атмосфери та швидкості зниження орбіти.

За даними NASA, Swift перебуває на низькій навколоземній орбіті, а посилена сонячна активність останніх років прискорила її зниження. Сонячне випромінювання нагріває верхні шари атмосфери, через що вони розширюються. Супутники на низьких орбітах зустрічають більший опір розрідженого газу й швидше втрачають висоту.

Наразі найбільше занепокоєння викликає можливість падіння окремих деталей обсерваторії. За оцінкою головного наукового дослідника місії Бреда Сенка, більша частина конструкції масою приблизно 1,5 тонни згорить під час проходження крізь атмосферу. Водночас деякі щільні компоненти з вольфраму та частини дзеркал можуть витримати нагрівання.

Найімовірніше, уламки впадуть в океан. Водночас потенційна зона повернення охоплює також частини Африки, Австралії, Індії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Америки. Це не означає, що уламки обов'язково впадуть на суходіл: ідеться про території, над якими може проходити траєкторія апарата.

фото: NASA

Як NASA намагалася врятувати обсерваторію

NASA не збиралася просто чекати, поки Swift впаде. У вересні 2025 року агентство уклало контракт із приватною американською компанією Katalyst Space, яка мала розробити спеціальний космічний апарат для порятунку обсерваторії.

Роботизований апарат LINK запустили 3 липня 2026 року з атола Кваджалейн у Тихому океані. Його обладнали трьома роботизованими маніпуляторами. Вони мали захопити Swift і підняти його на вищу орбіту, продовживши роботу наукової місії.

Однак після виходу в космос LINK почав втрачати зв'язок із Землею та зіткнувся з проблемами системи орієнтації. Інженерам вдалося стабілізувати апарат, але несправності та обмежений запас пального не дозволили виконати головне завдання. NASA відмовилася від спроби захопити й підняти обсерваторію.

У вересні рятувальну місію остаточно припинили. Сам LINK зійшов з орбіти та згорів в атмосфері 25 вересня. Обсерваторія Swift після цього ще деякий час продовжувала наукові спостереження.

20 жовтня апарат опустився приблизно до 275 км над Землею. На такій висоті опір атмосфери став надто сильним, щоб телескопи могли стабільно спрямовуватися на космічні об'єкти. Обсерваторія перейшла в безпечний режим, а фахівці надіслали команду, яка фактично завершила її роботу.

Що особливого в обсерваторії Swift

Космічний апарат запустили 20 листопада 2004 року. Спочатку його розраховували лише на дворічну основну місію, однак він пропрацював понад 20 років. У 2018 році NASA перейменувала обсерваторію на честь американського астрофізика Ніла Герелса, який очолював її наукову програму.

Swift створили насамперед для виявлення гамма-спалахів – найпотужніших вибухів у Всесвіті. Такі явища можуть тривати від часток секунди до кількох хвилин, тому астрономам важливо якомога швидше спрямувати на них телескопи.

Обсерваторія мала три наукові інструменти, які працювали в різних діапазонах випромінювання:

• гамма-телескоп, який виявляв потужні космічні спалахи;
• рентгенівський телескоп, який досліджував післясвітіння вибухів;
• оптичний та ультрафіолетовий телескопи, які допомагали детальніше вивчати їхні джерела.

Особливістю Swift була швидкість реагування. Після виявлення гамма-спалаху апарат передавав координати на Землю приблизно за 20 секунд, а потім автоматично розвертав власні телескопи до джерела сигналу. Зазвичай на це йшла приблизно одна хвилина.

За час роботи обсерваторія зафіксувала понад 2000 гамма-спалахів і дослідила понад 1400 вибухів наднових. Вона також спостерігала за кометами, астероїдами, активними галактиками та зорями, які руйнувалися під дією чорних дір.

Наукові результати Swift використали приблизно у 7000 наукових публікацій. Архів місії містить майже 22 роки спостережень, близько 1,5 млн зображень і приблизно 12 терабайтів даних. Усе це залишиться доступним дослідникам навіть після загибелі апарата.

Працівники Spectrum Astro оглядають космічний апарат Swift перед запуском, 9 вересня 2002 року

фото: NASA / AP

Чи є небезпека для людей

Swift рухається орбітою, нахиленою приблизно на 21 градус до екватора. Через це можливі місця входження в атмосферу обмежені певною смугою планети. Значна її частина припадає на океани, тому ймовірність падіння уламків на суходіл значно менша.

Водночас спрогнозувати конкретне місце падіння заздалегідь складно. Навіть невеликі зміни щільності верхніх шарів атмосфери впливають на швидкість зниження апарата. Остаточні розрахунки можуть суттєво змінюватися аж до останніх годин перед входженням у щільні шари атмосфери.

Для NASA завершення місії Swift – не лише втрата одного з наукових інструментів. Обсерваторія відігравала важливу роль у системі швидкого реагування на космічні явища: її сигнали допомагали іншим телескопам, зокрема Hubble і James Webb, спрямовувати спостереження на цікаві об'єкти.

Науковці вже думають, як компенсувати втрату Swift за допомогою інших космічних апаратів і майбутніх місій. Водночас накопичені за два десятиліття дані ще довго залишатимуться джерелом нових відкриттів.