Сварка з Сеулом зачепила ЗСУ - корейський ШІ для артилерії пішов з України

Розробники системи Barbara розповіли, що наказ зупинити тести з двома українськими підрозділами надійшов у середині жовтня.

Що сталося:

• Корейський стартап Newtype зупинив тести ШІ-системи для ЗСУ
• Компанія пов'язує це з конфліктом Києва і Сеула
• МЗС України ситуацію не коментує

Південнокорейська оборонна компанія Newtype Industries припинила співпрацю з українськими військовими, з якими тестувала систему штучного інтелекту для артилерії. Гендиректор компанії пов'язує це з дипломатичним конфліктом між Україною та Південною Кореєю через передачу Сеулу північнокорейських полонених.

Про це пише видання The Diplomat, яке поспілкувалося з керівником стартапу Сенгвоном Чо. За його словами, у середині жовтня йому повідомили, що всю роботу з українськими підрозділами треба зупинити, а український представник пояснив, що наказ надійшов "згори". Хто саме і чому ухвалив таке рішення, невідомо.

Сам Чо переконаний, що причина - у погіршенні відносин між Києвом і Сеулом, хоча офіційно рішення йому не пояснили.

"Головною причиною припинення співпраці став дипломатичний конфлікт між Південною Кореєю та Україною", - заявив Чо.

Водночас у МЗС України відмовилися коментувати ситуацію, зазначивши, що не висловлюються щодо приватних ініціатив. Офіційного підтвердження зв'язку між зупинкою робіт і дипломатичною суперечкою немає. Представник МЗС Південної Кореї, своєю чергою, заявив виданню, що допомогу Україні розглядатимуть окремо від суперечки з Києвом.

Що вміє корейська система Barbara

Розробка Newtype під назвою Barbara має прискорити передачу даних і визначення цілей в артилерійських підрозділах. Військовий надиктовує звіт у смартфон, а голосовий ШІ перетворює його на структуроване повідомлення для офіцера управління вогнем.

Система також підсвічує потенційно хибні координати та цілі, розташовані в цивільних районах. Остаточне рішення про відкриття вогню при цьому лишається за людиною.

Доступ до двох українських підрозділів компанія отримала за сприяння канадської консалтингової фірми Reaktion Group. За словами Чо, військові позитивно оцінили можливості системи, а завершити випробування планували до кінця 2026 року.

Чи повернеться Newtype в Україну

З середини жовтня зв'язок з українськими партнерами обірвався: заплановані тести, збір відгуків військових і переговори про впровадження скасували або відклали. Останній контакт відбувся за кілька днів після того, як Сеул оголосив про відкликання посла з Києва.

"Практично всі партнерства та місцева мережа контактів, які побудувала наша компанія, припинили функціонувати", - підсумував Чо.

Планів повертатися в Україну компанія поки не має. Рішення можуть переглянути лише після нормалізації відносин між Києвом і Сеулом.

Чому посварилися Україна та Південна Корея

Конфлікт спалахнув після виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, де він повідомив про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Їх захопили в Курській області, де військові КНДР воювали на боці країни-агресорки росії.

Сеул наполягає, що Київ порушив домовленість про конфіденційність, тоді як в Офісі президента існування такої угоди заперечують. Як пише Kyiv Independent, 8 жовтня Південна Корея оголосила про відкликання свого посла Пак Хі-чхана з України.

Згодом Сеул відкликав і частину співробітників посольства, пояснюючи це відсутністю належних кроків з боку Києва та загрозою російських ударів.

Чи вистачає Україні дипломатів для роботи з партнерами

Політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю Главреду наголосив, що Україні варто швидше закривати кадрові прогалини в дипломатії - зокрема, призначити нового посла у США.

"Кандидатури, на мій погляд, є. У нас є досвідчені дипломати", - зазначив експерт.

Водночас він звернув увагу, що затягування з такими призначеннями б'є по роботі з ключовими партнерами.

"Потрібно, щоб посла призначили до кінця року і він уже міг активно працювати з новим складом Конгресу. Адже одна з функцій посла України - активна співпраця з конгресменами", - пояснив Фесенко.

Аналітикиня Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) Тетяна Федосюк в колонці для ICDS вважає, що Київ недооцінив чутливість питання полонених для Сеула.

"Занепокоєння Сеула мали б відчути й зрозуміти в Києві. Проте відносини пішли у протилежному напрямку - через непорозуміння та небажання відступати, переважно з боку президента та його офісу", - пише вона.

На її думку, ця історія показує ширшу тенденцію у стосунках України з партнерами.

"Київ на власному гіркому досвіді дізнається, що підтримка партнерів, хоч якою природною і справедливою вона може здаватися, дедалі більше залежить від їхніх внутрішніх політичних міркувань", - зазначила Федосюк.

Південна Корея - останні новини

Як повідомляв Главред, 28 вересня МЗС Південної Кореї викликало виконувача обов'язків посла України Андрія Вєшкіна. Сеул вимагав від Києва офіційних пояснень і вибачень. Найбільше невдоволення в Сеулі викликало те, що Київ заперечив саме існування домовленості про конфіденційність.

Перед цим президент Південної Кореї Лі Чже Мьон висловив невдоволення діями Києва. Він звинуватив Україну у зриві таємної угоди про нерозголошення передачі полонених. За словами Лі Чже Мьона, питання репатріації північнокорейських полонених є надзвичайно чутливим.

Ще в серпні Сеул окреслив межі своєї підтримки Києва. Південна Корея не планує постачати Україні летальну зброю, навіть попри дані про підготовку КНДР до відправлення в росію нових військових. Уряд у Сеулі зберігає обережну лінію щодо українського запиту на системи ППО.