Страх Путіна: Коли на Азов запросять кораблі НАТО
Страх Путіна: Коли на Азов запросять кораблі НАТО

Страх Путіна: Коли на Азов запросять кораблі НАТО

Фото – US Naval Institute.

Depo.

ua продовжує відстежувати ситуацію довкола російської агресії в Керченській протоці.

Як відомо, 25 листопада кораблі Військово-морських сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ) у складі двох малих броньованих артилерійських катерів "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдового буксиру "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря і під час проходження через Керченську протоку були відкрито атаковані військовими кораблями Російської Федерації, після чого захоплені у полон росіянами.

До речі, РНБО нещодавно попереджала, що Росія наполегливо готується до застосування військової сили проти України , а верховний головнокомандувач і президент України Петро Порошенко переконував, що Україна готується до відбиття російської агресії в Азовському морі.

Однак, коли ця сама агресія відбулася, стало зрозуміло, що самотужки Україна проти тої військової сили, яку накопичила Росія в Чорному та Азовському морях, нічого співвимірного протиставити не може.

А між тим, Росія чітко дала зрозуміти: вона вважає Керченську протоку своїми внутрішніми водами і більше не пускатиме через неї українські кораблі в Азовське море.

Для України така ситуація не може бути прийнятною, тому що великі морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично стають відрізаними від решти світу.

Тому нам знову нічого іншого не залишається, окрім як сподіватись на зовнішню підтримку.

Під зовнішньою підтримкою мається на увазі не резолюції, декларації, та висловлена глибока стурбованість, а реальні практичні дії, насамперед військового або військово-політичного характеру.

Адже по суті, актом агресії в Керченській протоці Путін вже дав зрозуміти, що він "мав на увазі" всі декларативні рішення міжнародних організацій, зокрема резолюцію Європарламенту, яка засуджує надмірні дії Російської Федерації в Азовському морі .

Тому Depo.

ua пропонує разом подумати: яких конкретних заходів може вжити цивілізований світ, щоб змусити агресора (Росію) до миру.

З огляду на те, що агресор розуміє лише мову сили, логічно було б розмістити в Азовському морі кораблі військові НАТО, або будь-якої країни-члена Альянсу в індивідуальному порядку.

Наприклад, для спільних військових навчань.

Це однозначно змусило б Росію поводити себе стриманіше, однак реалізація такого сценарію досить складна, хоч і цілком реальна, не в останню чергу завдяки самій Росії.

Майже всю дорогу, з моменту здобуття незалежності, Україна пропонувала чітко розділити Азовське море і Керченську протоку, щоб кожна з держав мала свою, юридично оформлену зону відповідальності.

Однак на це не погоджувалась Росія, яка наполягала на тому, що Азовське море – це "внутрішні води, які знаходяться в користуванні обох країн".

Тобто, що обидві країни мають право вільно вести будь-яку діяльність по всій акваторії моря.

Власне, саме такий стан речей і було узаконено у 2003-му році двостороннім Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки , який зберігає чинність донині і за яким як Росія, так і Україна цілком законно можуть проводити у Азовському морі військові навчання, за умови попередження про них іншої сторони.

І тут криється дуже важливий нюанс: саме попередження, а не погодження.

Щоправда, в цій угоді є пункт, за який Росія може вхопитись і протестувати проти такого розвитку подій.

Мова йде про пункт 3 статті 2, який говорить, що "військові кораблі або інші державні судна третіх держав, що експлуатуються в некомерційних цілях, можуть заходити в Азовське море та проходити Керченською протокою, якщо вони прямують з візитом чи діловим заходженням до порту однієї із сторін на її запрошення або дозвіл, погоджений з іншою стороною".

Але якщо зробити акцент на слові "або", то даний пункт можна трактувати так, що Україні для того, щоб побачити у своєму порту військовий корабель НАТО, потрібно АБО надати цьому кораблю своє запрошення, АБО отримати дозвіл Росії.

Звісно, Росія таке трактування буде оспорювати і протестувати, однак чи наважиться вона стріляти по кораблях НАТО, які посилаючись на даний Договір і запрошення з боку України, спробують пройти Керченською протокою в Азовське море? Дуже сумнівно.

Що стосується безпосередньо військових навчань в Азовському морі, то в цьому випадку достатньо буде лише попередити Росію за стандартним в таких ситуаціях механізмом: через міжнародну автоматизовану систему оповіщення NAVAREA повідомити координати в морі, куди її судам заходити забороняється з міркувань безпеки.

А згідно вже згаданого Договору від 2003-го року, проводити такі навчання Україна може в будь-якій точці Азовського моря.

Також цікаво було б подивитися на реакцію Росії, якщо кораблі НАТО увійдуть в 12-мильну прибережну зону Криму, яку в НАТО, як і в усьому цивілізованому світі, визнають територією України, тому відповідний дозвіл можуть отримати від України.

Звісно, ці варіанти і складні, і ризиковані, тому більш ймовірним бачиться старий перевірений метод.

Мова йде про потужний військовий корабель ВМС США чи іншої країни НАТО, озброєний ракетами дальнього радіусу дії, який може увійти в Чорне море "з метою недопущення ескалації конфлікту" і стати на якір десь у нейтральних водах.

Власне, подібний трюк американці вже виконували – 7 березня 2014-го року це зробив авіаносець "Джордж Буш" і тоді це дещо втихомирило агресора.

Аналогічні дії США змусили Росію вгамуватися і в серпні 2008-го року, коли та здійснювала агресію проти Грузії.

До речі, за дивним збігом обставин, початок активності росіян в Азовському морі влітку цього року співпав у часі з виходом з Чорного моря ракетних есмінців ВМС США – USS Carney DDG-64 і USS Ross DDG 71, які брали участь в ракетних ударах по Сирії.

На жаль, як би гірко не було це усвідомлювати, та станом на сьогодні захистити Україну з моря можуть лише військові союзники шляхом відповідного тиску на Росію.

І якщо цього тиску не буде, то слідом за Керченською протокою ми можемо втратити й Азовське море.

До речі, в НАТО вже офіційно відреагували на ситуацію і закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів і забезпечити свободу судноплавства.

В Альянсі наголосили, що "немає ніяких підстав для застосування Росією військової сили проти українських кораблів і військово-морського флоту" і підтвердили, що "продовжать надавати практичну підтримку Києву".

Однак, поки що це всього лиш чергова заява.

Побачимо, чи послідують за нею практичні дії.

Джерело матеріала
loader
loader