Приречені на зашквар: Чому скандал з Гнапом типовий для "нових облич"

Почалося все 7 лютого з посту на Фейсбук журналістки і колишньої колеги Гнапа Анни Бабінець , яка повідомила, що агенція "Слідство.Інфо" майже чотири роки тому отримала премію "Вільна преса Східної Європи-2015", грошовий приз склав 15 тисяч євро.

Тодішній керівник "Слідства.Інфо" Дмитро Гнап від імені команди публічно заявив, що ці гроші будуть витрачені на допомогу армії.

А зараз Бабінець спробувала знайти відповідь на запитання неназваних нею колег – а де ж ці гроші? – і виявила, що премія була перерахована на банківський рахунок цього журналіста: "2000 євро дійсно були передані на допомогу армії, 3900 євро пішли на оперативні видатки організації… і 9100 євро досі перебувають у банківській ячейці Дмитра".

За словами Бабінець, "найближчими днями він перерахує їх як благодійний внесок на рахунок ГО "Слідство.Інфо".

Сам Гнап того ж дня записав відеозвернення, яке оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбук.

Там він пробує пояснити, чому досі не передав гроші проекту "Слідство.інфо": "Колись не вистачало часу, колись я думав – нехай полежать (сказав насправді "полеже", але ми за літературну мову, - ред.)".

Обіцяє швидко передати всю суму колишнім колегам.

І головне – запевнив, що не має жодного наміру відмовлятися від участі у президентських виборах.

Аргумент простий: "Тому що нічого поганого я не зробив".

Особливої пікантності ситуації додає те, що гроші на свою заставу за участь у президентських виборах (2,5 млн грн) Гнап збирав публічно, звертався до суспільства.

В результаті було зібрано 2,819 млн грн.

А взагалі збирав навіть не він, а партія "Сила людей", на праймеріз якої він переміг і його висунули кандидатом.

Водночас нардепи, які входять до "СЛ", Наталія Веселова і Остап Єднак, вчора записали відеозвернення , у якому назвали ситуацію навколо Гнапа неприйнятною, його пояснення – неприпустимими, і заявили, що припиняють підтримку Дмитра як кандидата у президенти та закликають його зняти кандидатуру.

"Ми вважаємо, що ця поведінка не відповідає принципам та цінностям політики нових стандартів, яку намагається сповідувати партія.

Ми закликаємо кандидата в президента від партії "Сила людей" Дмитра Гнапа відкликати свою кандидатуру з кандидата в президенти.

Від політичної партії "Сила людей" ми хочемо вибачитися перед нашими виборцями і симпатиками за те, що сталося", - заявили депутати.

Утім, вони не є єдиними лідерами цієї політсили.

Вчора відбулося засідання політради партії, яка позиціонує себе як принципово нова за організаційними засадами структура американського типу.

Голова політичної ради "СЛ" Петро Андрющенко написав на своїй сторінці у "Фейсбук" такий пост: "…саме зараз ми з'ясовуємо реальну ситуацію.

Ми не стаємо ані на бік кандидата, ані на сторону журналістів.

Для нас найважливіше – правда та довіра, яку нам надали виборці та прихильники".

У "Силі людей" начебто більше схиляються до такого плану дій по виходу із ситуації: кандидат повинен написати заяву про відмову від участі у виборах президента.

В такому разі йому повертають внесену до держбюджету суму застави.

Ті з громадян, які побажають повернути пожертвувані Гнапові кошти, отримують їх.

А решта грошей піде на участь "Сили Людей" у виборах до Верховної Ради, які повинні відбутися у жовтні цього року.

При цьому, чи є це позицією всієї партії - невідомо.

Сьогодні ж має відбутися засідання ЦВК, на якому вирішуватиметься доля реєстрації Гнапа кандидатом.

Натомість переважно жорсткою була перша реакція українського сегменту соцмереж.

Поодинокими є такі голоси, як думка активіста і голови осередку "Сили людей" в Одесі Олега Михайлика, який у Фейсбук на запитання – що робити з Гнапом написав , мовляв, "нічого не робити.

Це його помилка.

Але є підозра, що його підставили бувші колегу.

Треба признати помилку та йти далі.

До перемоги".

Деякі користувачі намагаються відшукати аргументи на підтримку Гнапа – зазвичай рівня "а Порошенко теж краде".

Але фейсбучний загал Гнапа засуджує і вимагає від нього відмови від участі у виборах.

Варто, щоправда, зазначити, що серед тих, хто критикує, не так вже й мало інтернет-активістів і паперових борців з корупцією, які не надто відрізняються від оскандаленого екс-розслідувача.

Хіба що поки не попалися.

Тож принципова реакція насправді може виявитися банальною ревністю і внутрішньокорпоративними розборками "активістів".

Адже скандали у цьому середовищі – явище далеко не унікальне.

Досить згадати ситуацію з придбанням квартири у новобудові в центрі Києва у вересні 2016 року іншим колишнім журналістом-розслідувачем, а нині народним депутатом Сергієм Лещенком.

Він пояснив, що купив квартиру на свої заощадження й позичені гроші.

Згодом прокуратура і НАБУ заявили, що претензій до нардепа не мають.

Але осад, як то кажуть, залишився.

Або керівник ГО "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін із земельною ділянкою, яку він теж "забув" вказати в своїй декларації.

2017 року журналіст Володимир Бойко у телевізійному ефірі повідомив , що Шабунін потрапив до Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), приховавши наявність земельної ділянки та квартири, яку здавав у найм.

Тоді ж Бойко озвучив інформацію про те, що 2015 року громадська рада НАБУ була сформована у складі 15 осіб, із них 8 потрапили туди за підробленими документами.

Серед них – Шабунін і син нинішнього кандидата в президенти Анатолія Гриценка Олексій.

Останній став членом громради будучи депутатом Київради, що заборонено законом про НАБУ.

А член правління ГО "Центр протидії корупції" Дмитро Шерембей забув вказати три судимості за скоєння крадіжок.

Просто забув.

Просто не вказав.

А якщо все не так і просто, то які можуть і повинні бути претензії суспільства до борців з корупцією? Насамперед, звинувачуючи інших, активіст має сам відповідати критеріям, які задає для цих інших.

А проблеми багатьох (не всіх!) вітчизняних антикорупціонерів загалом можна звести до кількох тез.

За своє життя немала їх частина нічого реально не створила: ані працюючого бізнесу не відкрила, ані наукової дисертації не написала.

Експертом і аналітиком у нас можна бути й так.

Отримуючи гранти, можна безжалісно викривати "бариг", які створили бізнес і дають людям робочі місця.

Такі аргументи сприймаються на ура люмпенами.

Але рано або пізно ці паперові борці починають усвідомлювати, що вони ж – відомі публічні особи.

Час у нардепи, в президенти, час купляти квартири, причому обов'язково в центрі.

Усвідомлення "іншості", вищості за пересічного українця і продукує скандали, подібні до того, що спалахнув довкола Дмитра Гнапа.

Сьогодні він, завтра "спалиться" якийсь інший молодий і перспективний діяч.

Сформувався вже цілий прошарок таких "нових комсомольців" з палаючими очима, більшість з яких хочуть статусності не по шапці.

Їхні дії кидають тінь на ті добрі справи та ідеї, під прапорами яких вони підіймаються кар'єрними щаблями.

І руйнують довіру людей, яка сьогодні є тим головним капіталом нашої країни, якого нам гостро бракує і без якого вкрай важко, практично неможливо піти від "совка" і збудувати цивілізовану країну.