Країна «чорних лебедів». Медіапідсумки 24 лютого – 1 березня 2020 року

є несподіваними;.

мають значні наслідки;.

ретроспективно експерти пояснюють їх як такі, що очікувалися.

Як приклади «чорних лебедів» він наводив виникнення інтернету, розпад Радянського Союзу, атаку на США 11 вересня 2001 року тощо.

У масштабах світових потрясінь український медійний ринок, звичайно, є чимось маленьким і непомітним, але власних «чорних лебедів» на ньому вистачає.

Інколи вони виникають навіть по двоє за один день.

Візьмемо минулу п’ятницю.

Ранок почався з заяви НСТУ про арешт її рахунків виконавчою службою Мін’юсту за старою судовою суперечкою з «Євроньюзом», контракт із яким тоді ще НТКУ підписувала за часів тоді ще президента Віктора Януковича.

Про проблему арешту рахунків було відомо вже десь із тиждень і взагалі вона й до того навряд чи була несподіванкою, тому що будь-який фінансовий аудит, який Суспільне проходить щороку, має вказувати на існуючий ризик.

Просто саме в цей день керівництво НСТУ вирішило зробити її публічною, окресливши свою позицію: якщо уряд терміново не виділить додаткові 10,6 млн євро на відшкодування боргу «Євроньюзу» та 1,6 млн євро виконавчого збору, то НСТУ не зможе профінансувати поїздку виконавця від України на «Євробачення», забезпечити підготовку до трансляції Олімпіади та продовжити свою реформу.

І між рядків: яка тут уже копродукція з медіагрупами?.

Уряд пропонує скористатися для сплати цього боргу вже запланованими для НСТУ в 2020 році коштами, а потім повернути заблоковані «Євроньюзом» у Швейцарії 15 млн євро держгарантії за проведення «Євробачення-2015» та компенсувати з них сплату боргу.

Суспільне обіцянкам отримати додаткові гроші потім не вірить.

Можливо, хоче, щоби в ситуацію втрутився президент Володимир Зеленський – як він уже втрутився, пообіцявши фінансування ATR, що має суперечку з держказначейством.

Або як він втрутився в ситуацію з кодуванням телеканалів на супутнику.

Останнє стало другим «чорним лебедем» минулої п’ятниці, що прилетів по обіді: президент зустрівся з керівниками медіагруп, у результаті чого було вирішено:.

до 4 березня «Зеонбуд» змінить модуляцію цифрового сигналу, що має розширити покриття цифрового телебачення.

А до 1 травня – нарешті встановить цифрові передавачі в 47 населених пунктах України та модернізує наявні антенно-фідерні системи для прикордонних територій;.

до 16 березня медіагрупи запустять незакодовані супутникові міжнародні версії чотирьох своїх загальнонаціональних телеканалів.

А супутникові платформи Xtra TV та Viasat (належать «Медіа Групі Україна» та «1+1 медіа», відповідно) розроблять соціальні пакети супутникового телебачення з мінімальною абонплатою.

Про те, що Офіс президента має намір втрутитися в ситуацію з кодуванням, було зрозуміло вже з початку тижня з тих сигналів, які надходили медіагрупам з Банкової після голосування в Верховній Раді за мораторій.

Цікаво, що дехто з них тільки під час цих сигналів починав розуміти, що й саме голосування, можливо, не було спонтанним.

Але будьмо відвертими: в неформальному спілкуванні навіть лобісти кодування визнавали, що за поточних умов, зокрема, роботи «Зеонбуду» воно може створити проблеми для інформаційної безпеки.

Тепер же медіагрупи намагаються мінімізувати вплив домовленостей із президентом на свої бізнеси: «1+1 медіа» вважає необхідною міжнародною версією 1+1 International, Inter Media Group – Inter+, «Медіа Група Україна» – «Україну 24», рішення Star.

Media поки невідоме.

Що до соціальних пакетів супутникових провайдерів, то наразі також невідомо, які телеканали вони в себе включатимуть та яку реакцію викличуть в сегменті кабельних провайдерів, але групи заспокоюють себе тим, що це буде тимчасове рішення.

Так само тимчасове, як і безкоштовне надання свого контенту державному телеканалу для окупованих територій «Дом»/«Дім».

Його презентація відбудеться сьогодні по обіді і там теж рано чи пізно можуть з’явитися свої «чорні лебеді».

Наприклад, обіцяний позитив про Україну для мешканців Криму та окупованих територій Донбасу може виявитися піаром президента та його політичної сили напередодні місцевих виборів.

За цим телеканалом узагалі потрібно буде ретельно спостерігати: і за телепрограмою, і за змістом новин, і за можливим розвитком власного виробництва, і за можливим ареалом розповсюдження за межами окупованих територій.

Так що ж робити з тим, що на українському медіаринку так часто з’являються «чорні лебеді»? Нервувати з цього приводу точно не потрібно.

Просто є сенс завжди при плануванні мати на увазі, що щось звідкілясь може прилетіти.

Зрештою, кому я це кажу: в усіх, хто достатньо довго працює на нашому ринку, набутий міцний антистресовий імунітет.