/https%3A%2F%2Fdetector.media%2Fdoc%2Fimages%2Fnews%2Farchive%2F2016%2F175855%2Fi150_ArticleImage_175855.jpg)
Законопроєкт про медіа перереєстровувати не будуть, правки внесуть до другого читання – Олександр Ткаченко
Законопроєкт про медіа поки не на часі, а чи буде хтось напрацьовувати законопроєкт про протидію дезінформації після звільнення міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського – невідомо.
Про це зазначили члени парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, відповідаючи на запитання «Детектора медіа».
Голова Комітету гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція партії «Слуга народу») зазначив, що проєкт закону про медіа, як і багато інших, які не є терміновими, наразі розглядатися не будуть: «Очевидно, що сьогодні на перший план виходять закони, які допоможуть у боротьбі з коронавірусом та економічними наслідками для країни».
За його словами, Комітет не планує вносити проєкт закону про медіа на заміну зареєстрованого, враховуючи пропозиції і зауваження, висловлені під час публічних обговорень документа.
«Зверну увагу, що в законопроєкті ми вже передбачили багато змін, у тому числі, полегшення з точки зору регуляції онлайн-медіа.
Проєкт закону перереєстровувати не будемо.
Правки будуть розглянуті перед другим читанням, і після того, як з ними ознайомиться громадськість», – повідомив пан Ткаченко.
Водночас голова профільного комітету не володіє інформацією щодо того, чи буде хтось напрацьовувати проєкт закону про протидію дезінформації після звільнення міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського та його команди, яка займалася розробкою цього законопроєкту.
Членкиня Комітету Софія Федина (фракція партії «Європейська солідарність») розповіла, що в наразі в Комітеті не піднімалося питання щодо проєкту про дезінформацію: «Ми домовилися на період карантину не піднімати і не розглядати дражливих питань».
Щодо ж проєкту про медіа вона зазначила, що, зважаючи на ситуацію в державі, він поки не на часі.
На думку члена Комітету Володимира В’ятровича (фракція партії «Європейська солідарність»), законопроєкт «Про медіа» містить як чимало позитивних моментів, так і ті, з якими він не може погодитися.
«Частина конструктивних зауважень була врахована розробниками ще до реєстрації проєкту, але далеко не всі.
Комітет ухвалив рішення про підтримку тексту законопроєкту «Про медіа» в першому читанні, і я не думаю, що більшість комітету перегляне це рішення.
Я за це рішення не голосував, оскільки разом з колегами по фракції «Європейська солідарність» є автором альтернативного законопроєкту.
Якщо парламент все ж підтримає в першому читанні законопроєкт від більшості, перед другим читанням відбуватимуться гострі дискусії про поправки, які мають бути внесені в цей законопроект», – зауважив він.
На думку Володимира В’ятровича, Україні потрібен закон про посилення захисту від російської інформаційної агресії в усіх її проявах, а не цензура всередині країни.
«Міністерства, яке очолював пан Бородянський, більше не існує, воно ліквідовується, тож кому тепер президент доручить і чи доручить узагалі це завдання, мені важко сказати.
Та й взагалі – неможливо нічого прогнозувати напевне в умовах управлінського хаосу й руйнації державних інституцій, спричиненою режимом Зеленського.
Щодо змісту законопроєкту про дезінформацію, то він є небезпечним і неприйнятним у самій своїй суті.
Він не підлягає вдосконаленню, і я сподіваюся, що цей проєкт ніколи не буде ухвалений.
Ще краще, щоб він ніколи не був навіть зареєстрованим», – зауважив він.
Він має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.
Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів та різних веб-платформ (типу Netlix чи Facebook).
Передбачено і механізм співрегуляції.
Окремий розділ законопроекту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним.
Також розширяться повноваження і регулятора — Нацради з питань телебаченні і радіомовлення.
Вона зможе миттєво реагувати, аж до тимчасового призупинення мовлення.
Онлайн-медіа зможуть карати штрафами в розмірі 1-5 мінімальних зарплат (від 4,7 тис.
до 23,5 тис.
станом на 2020 рік) або ж блокувати доступ до них через інтернет-провайдерів.
Для аудіовізуальних медіа передбачені більші штрафи.
Крім того, для суб’єктів у сфері медіасервісів на замовлення пропонують встановити 25-відсоткову квоту програм, виконаних державною мовою.
Для нелінійних медіа планують також впровадити вимогу не менше 30 % європейського продукту (що включає й українські програми) від загального обсягу програм.
Раніше «Детектор медіа» вже публікував аналіз документу від експертки Центру демократії та верховенства права Тетяни Авдєєвої.
Свої зауваження щодо законопроекту висловлювали й асоціації провайдерів.
Натомість законопроєкт про протидію дезінформації навіть не був зареєстрований у Верховній Раді.
Його розробляло Міністерство культури, молоді і спорту, яке презентувало свої напрацювання 17 січня 2020 року.
Серед новацій – штрафи за поширення дезінформації та в'язниця за розповсюдження дезінформації з допомогою ботоферм і фінансування розповсюдження дези; створення організації журналістського самоврядування, яка видаватиме посвідчення професійного журналіста; запровадження посади Уповноваженого з питань інформації, який шукатиме дезінформацію.
20 січня на сайті міністерства оприлюднили порівняльну таблицю нового законопроєкту.
Міністерство планувало внести законопроєкт на розгляд уряду до 28 лютого, на розгляд парламенту – в березні.
Потім строки підготовки законопроекту продовжили мінімум на місяць.
Проти реєстрації цього законопроєкту виступили Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», Комісія з журналістської етики, одеські журналісти, Інтернет Асоціація України.
З критикою законопроєкту виступили Європейська федерація журналістів, представник ОБСЄ з питань свободи медіа, моніторингова місія ООН, українські медіаюристи і юристи медіагрупи Star.
Media, низка народних депутатів з Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України.
4 березня Володимира Бородянського разом з усім складом уряду Верховна Рада відправила у відставку.
Нового міністра Рада поки не призначила.

