Оголошена Максом Нефьодовим нова митниця – міф? Мильна бульбашка? Хто повинен реалізувати проект зі створення митниці нового типу – не корумпованої – ті самі «нові обличчя», які, насправді, давно і безкомпромісно вкорінилися в митну систему, які знаються на контрабандних схемах і жодних реформ не допустять?.
Експерти сьогодні сходяться на тому, що Нефьодова сьогодні «грають в темну».
А факти це підтверджують: серед новопризначенців та кандидатів на топ-посади у митниці – досвідчені віртуози схем, декларації яких абсолютно не відповідають рівню їхнього аж надто заможного життя.
Вони пов’язані кумівством, дружбою, спільними бізнес-проектами тощо.
Всі прізвища будуть названі.
За всі свої діяння ці люди….
призначені до «Нової митниці».
Реформа в дії, Україна 2:0.
А зараз – суха статистика злочинів, що кояться відверто і щодня, у всіх на очах.
Їх і не думали приховувати, бо впевнені: покарання не буде.
А що дає шахраям таку впевненість? Та те, що покарання за подібне ніколи не було.
Найстрашніше, чим карали – звільняли по тихому, за згодою сторін.
Певні злочини є, фактично, буденними.
Приміром - митні оформлення товарів нижче цінової бази ЄАІС.
Тільки на Одеській митниці, котрою керую М.
Грібанов, лише за березень , «попрацювали» на цій схемі з мінусом для держави у півтора мільйона гривень.
Документи свідчать, що для ТОВ «Альфа союз 2014» 39296040 оформлено товари: китайські «Розбризкувачі води», з рівнем митної вартості 3.77 доларів за кілограм.
А мінімальний рівень ЄАІС повинен складати 7 дол.
Орієнтовна мінімальна сума, що пройшла повз бюджет - 330 тисяч гривень.
А для китайських «Інструментів ручних» та «інструментів з недорогоцінних металів» митна вартість склала від 1.32 дол.
кг до 1.73 дол.
Тоді як мінімальний рівень ЄАІС - 2.5-2.7 доларів.
Відтак, держава недорахувалася 830 тис.
Так само не відомо, за які заслуги подарунки у вигляді офіційно заниженої вартості пан Грібанов надав ТОВ «Легал воркс».
42525016.
Фірмі оформили майже сто тон китайських «шлангів з пластмаси» з рівнем митної вартості 1.05 дол.
В той час, як мінімальний рівень ЄАІС становить 1.94 дол.
Держбюджет тут недоотримав півмільйона гривень!.
На перший погляд – все просто, злочин явний і винних знайти і покарати просто.
Та це лише на перший погляд недосвідченого спостерігача.
А досвідчений знає, що кругова порука митників – «фахівців» забезпечить безпроблемну реалізацію перевірених десятиліттями схем.
І саме такі «фахівці» сьогодні намагаються, всіма правдами, а частіше – не правдами, утриматися в системі митниці.
Поки ці персони знаходяться в системі, про будь-які реформи можна забути.
І це при тому, що всі вони – не динозаври, а достатньо молоді люди.
Але за участю у корупційних схемах та живучістю на посадах, дадуть фору будь-якому ветеранові - митнику.
Взяти хоча б заступника голови Держимитслужби, 39-річного Дениса Шендрика.
Ця особа заслуговує на прискіпливу увагу громадськості.
Саме ним, Шендриком, закручені серйозні корупційні схеми на митниці, котрі працюють і зараз.
Його кар’єра розпочалася стрімко: після закінчення Академії митної служби України у 2003 році, Шендрик одразу попадає на посаду провідного інспектора контрольно-ревізійного відділу управління організаційно-контрольної роботи в Державній митній службі України.
Вже за рік директор Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України Олександр Конєв призначив Шендрика начальником сектору контролю службової діяльності митних органів та аудиту.
Навіть після ліквідації Центрального бюро, Конєв О.І.
призначає Шендрика Д.
на посаду заступника начальника відділу – начальника сектору Департаменту аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України на якій він трудився до квітня 2007 року.
Слід зазначити що начальником відділу на той час працював Геннадій Романенко.
Ці діячі настільки цинічно та не прикрито побудували жорсткі корупційні схеми, що попали у поле зору одразу кількох силових структур – СБУ, прокуратури та МВС.
Тоді не дали хід «митній справі», а по-тихому звільнили кілька керівників різних, хоч і не дуже крупних, підрозділів.
Кажуть, що така тиша вартувала фігурантам майже всього заробленого непосильним трудом.
Втім, влада міняється і корупціонери знову просочуються до системи митниці.
Кар’єра Дениса Шендрика тоді суттєво похитнулася: його понизили до головного інспектора відділу аудиту служби контролю, де він і працював до 2007 року.
Після звільнення з митних органів Шендрик розпочав кар’єру в міжнародній аудиторській компанії Pricewaterhouse.
Coopers, в якій працював до грудня 2019 року.
Тепер він знаходить покровителів, котрі повертають його в систему: тепер - заступником Голови ДФС (заступника Голови Держмитслужби).
До слова: саме Pricewaterhouse.
Coopers, спільно з Міністерством доходів і зборів України, проводило реформування, шляхом об’єднання, Державної податкової служби України та Державної фіскальної служби України в Міндоходів.
Саме під час спільної роботи над проектом «Міндоходів» Денис Шендрик самопроголосився реформатором митної служби.
Велика місія Шендрика полягала у тому, що він носив портфелі за Крісом Вейлсом та Гордоном Брауном і був перекладачем.
Смотрящіє поставили його «сірим кардиналом» в команді Максима Нефьодова, котрий наївно вважає, що і зараз будує нову митницю.
В обов’язки Шендрика, як і раніше, входила організація «сірих» схем та перенаправлення нелегальних фінансових потоків у потрібне русло.
Нині Денис Шендрик почувається у тіньових митних схемах, як риба у воді та підтягує у систему «своїх» людей.
Сьогодні Шендрик є фактично сірим кардиналом української митниці.
Керує «своїми» людьми та всіма процесами у ручному режимі.
Робить це – через департамент митних платежів та митної вартості.
А також через їхні територіальні управління.
Тут у нагоді став колишній колега та товариш, з яким ще у 2003 році схемували на митниці, одіозний Андрій Андрейків.
Цей діяч також був вправним і за кілька років після інституту став начальником митного поста «Чернівці» Вадул-Сіретської митниці.
Своєму кар’єрному зростанню зобов’язаний колишньому заступнику Голови Держмитслужби (начальнику Вадул-Сіретської, Чернівецької митниць) М.
Салагору, у якого був особистим помічником.
В подальшому Андрейків очолив Чернівецьку митницю, де він так накерував, що ледве втримався на свободі.
За час перебування в Чернівцях, створив стійку організацію по «обілечуванню» як перевізників, так і з працівників митниці.
А «білетерами» тоді у Андрейківа були Сергій Побережник (нині покійний) та Олег Ілаш.
Механізм, створений Андрейківим, працював безвідмовно, адже був щедро змащений хрусткими купюрами.
Відзначився Андрейків і як керівник Рівненської митниці.
Звільнив професіоналів і набрав своїх.
Зокрема призначив без конкурсу, без досвіду керівної роботи на посаду ВМО № 2 МП «Рівне-Центральний» свою довірену особу О.
Вавровського, який допомагав йому в організації тіньової схеми роботи із митного оформлення транспортних засобів.
Після переведення до Ягодинської митниці, Андрейків пролобіював призначення Вавровського на посаду начальника Рівненської митниці ДФС.
Тобто, свій вплив та «обілечування» на Рівненській митниці, Андрейків залишив в силі.
Але люди Андрейківа зарвалися від вседозволеності.
Так, службова перевірка стосовно працівників митниці В.
Боровського та С.
Зяткевича, які за вказівкою Андрейківа незаконно сприяли суб’єкту ЗЕД ТОВ «Авіакомпанії «АєроВіз» у перебуванні 3-х повітряних суден цивільної авіації у митному режимі «переробка на митній території України» без сплати митних платежів на суму 1,5 млн.
Перевірка закінчилася тихим звільненням людей Андрейківа.
А він сам вийшов сухим з води - навіть стягнення уникнув.
Навіть набрав обертів.
На посаді в.
начальника Ягодинської митниці Андрейків активно використовує корупційну схему по мінімізації справляння платежів до державного бюджету України та отримання за це незаконної винагороди.
Автор схеми – Олег Гоя, попередник Андрейківа на посаді.
Гоя у 2014 році призначив посадовими особами Ягодинської митниці: В.
Ватаманюка, М.
Колівера та П.
Федорчука, які стали активними учасниками зазначеної схеми.
Крім цього, вони вимагали винагороду від співробітників митниці за перепризначення на посади.
Андрейків намагався призначити «свого» Колівера, дуже цікавого персонажа, на посаду заступника Ягодинської митниці.
Але не зміг.
Як з’ясувалося, Андрій Колівер однокурсник Шендрика.
Саме тому Андрейків довірив йому бути своїм «касиром».
Після призначення Андрейківа до «Нова митниця», він підтягнув і перевіреного у схемах Колівера.
Тепер «касир» - в.
директора Департаменту внутрішнього аудиту Держмитслужби.
На сьогодні за результатами конкурсу його намагаються призначити директором вищевказаного Департаменту.
Можна взагалі таким людям довіряти реформування митниці?.
Чи знає пан Нефьодов, що кар’єра Колівера почалася під керівництвом Геннадія Романенка з організації схем поборів на Глухівській митниці?.
Після переведення Романенка до Служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил (що саме по собі є абсурдним), останній забрав з собою і «касира» Колівера на посаду інспектора оперативного відділу Служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.
В подальшому, де б не працював Романенко, Колівера брав з собою.
«Касир» був потрібен скрізь.
За протекцією Романенка, Колівера призначали на посади заступника начальника Сумської митниці Міндоходів, заступника начальника управління організації митного контролю Волинської митниці ДФС, начальника управління боротьби з митними правопорушеннями та міжнародної взаємодії Міжрегіональної митниці ДФС.
Саме в Міжрегіональній митниці ДФС Колівер, з напарником Миколою Вергуном, під покровительством Олександра Моргуна, реалізували схеми поборів з територіальних митниць ДФС та суб’єктів ЗЕД.
Сам Моргун тісно пов’язаний з колишнім начальником ГУ внутрішньої безпеки ДФС Юрієм Шереметом, соратником Романа Насірова.
Саме за протекцією Шеремета, колишнього завгара Вергуна в 2016 році було призначено на посаду начальника відділу протидії митним правопорушенням Міжрегіональної митниці ДФС.
Саме в Міжрегіональній митниці спрацювалися Вергун та Колівер і зблизилися.
Два вірних пса Романенка-Насірова, організували надприбутки своїм господарям.
І себе звісно не обділяли.
На сьогодні Вергун перебуває на посаді заступником директора департаменту – начальником відділу внутрішнього моніторингу щодо боротьби з митними правопорушеннями та розгляду скарг Департаменту внутрішнього аудиту Державної митної служби України та виконує обов’язки заступника начальника Одеської митниці Держмитслужби.
Фактично - організовує сірі потоки для Грібанова, Шендрика та Колівера.
Отак виглядає «Нова митниця» зблизька! І це ще не все.
Планується переведення до Одеської митниці ще двох довірених осіб Моргуна - колишніх співробітників Міжрегіональної митниці, а нині Департаменту внутрішнього аудиту Держмитслужби Володимира Алєксєєва та Олексія Самойленка.
До слова, кримчанин Грібанов, начальник Одеської митниці - теж однокурсник Шендрика та Колівера.
Ти ба, який дружний курс….
На успішну кар’єру Грібанова, свого часу, благословив 2 2010 році керівник Кримської митниці Денис Пудрик, давши посаду заступника начальника відділу.
Після переведення Пудрика до Львівської митниці, Грібанов пішов за ним та був призначений на посаду начальника ВМО.
А звідти – ледве до буцигарні не втрапив: переборщив з поборами і погорів.
Звільнили по тихому, за перевіреним сценарієм.
Але протекція Шендрика робить дива: Грібанов опиняється не за гратами, а у кріслі очільника Одеської митниці.
Тепер він не злочинець, а реформатор!.
Втім, список однокурсників Шендрика, ще не вичерпався.
Варто окремо сказати про Дмитра Боровика.
Сьогодні він - головний державний інспектор відділу внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Державної митної служби України.
На нього покладено виконання обов’язків начальника митного посту Дніпровської митниці Держмитслужби.
Раніше Боровик був довіреною особою та «касиром» колишнього керівника Сумської, Луганської митниць В.
Орлова та Д.
Саме за їх протекцією Боровика було переведено до Держмитслужби.
Крім того, Боровик - кум заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС С.
Саме під час виконання Слічком обов’язків начальника Дніпропетровської митниці відкриті кримінальні провадження №42018040000000209 від 28.02.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч.
2 ст.
364 КК України: здійснення митного оформлення контейнерів CXDU 2109795, CXDU 2200349 з товаром «LED телевізори» на митному посту «Центральний» Дніпропетровської митниці ДФС (начальник поста – Д.
Боровик) в режимі імпорт по митній декларації № UА110190/2018/500548 як «баки гідроакумуляторні».
В результаті оборудки бюджет втратив — 2 779 700,32 грн., з яких мито 902 293,85 грн., ПДВ 1 877 406,47 грн.; №42017110350000075 від 03.04.2017 за ч.3 ст.368 КК України: отримання хабаря у розмірі 7,4 т.
США начальником м/п «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС Г.
Стратулатом №42018040010000002 від 22.01.2018 за ч.3 ст.368 КК України: отримання хабаря начальником м/п «Дніпродзержинськ» Дніпропетровської митниці ДФС І.Линдя №42017040000001199 від 06.09.2017 за ч.2 ст.366 КК України: внесення до офіційного документу завідомо неправдивих даних, що завдало тяжких наслідків.
Митне оформлення 16 тролейбусів без сплати ввізного мита; №42018040000000936 від 27.07.2018 за ч.1,3 ст.
362 КК України: несанкціонована зміна інформації, яка обробляється у автоматизованих системах.
Саме до останнього кримінального провадження нібито причетний ще один випускник Академія митної служби України, а також довірена особи в.
начальника Дніпровської митниці Держмитслужби Костянтина Шалая та Д.
Ці люди тепер є «Новою митницею».
І на цьому однокурсники Шендрика не закінчилися.
Варто придивитися до В’ячеслава Соловкова.
За протекцією К.
Шалая та Д.
Боровика росіянина Соловкова призначено на високу посаду на Дніпровської митниці.
Нині ставлеником Шендрика є Максим Любченко, що має відкрите кримінальне провадження щодо недекларування квартири в Росії, отриманої в подарунок від батька.
Перебуває під покровительством Шендрика та Андрейківа і працівник Держмитслужби, податківець за освітою, Сергій Міщук.
Цікаво, що у 2014 році, під час створення оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці, за протекцією Олександра Ярового (колишнього начальника оперативного управління боротьби з контрабандою Міндоходів), спільно з Сергієм Ткачуком, перейшов до Ягодинської митниці, якою на той час керував Андрейків.
А йому це стало у нагоді, бо дружина Ткачука була заступником прокурора Ковельської прокуратури, де були справи, що стосувалися фігурантів.
Після ліквідації оперативного управління боротьби з контрабандою Міщук провинився і був розатестований.
Однак, залишається працювати у Волинській митниці.
Згодом Колівер проштовхує Міщука та Ткачука кураторами Західного регіону.
Всі свої знову при ділі.
І вдячні покровителям.
В полі впливу Колівера знаходяться Олександр Чайка, головний держінспектор Держмитслужби.
Крім того, Чайку тісно пов’язують з.
Юрієм Куликом, колишнім посадовцем митниці, а нині співробітником ДБР.
Інна Нінічук та Любов Ілюшик.
Обидві пані на сьогодні є довіреними особами Андрейківа та Колівера, адже свого часу не лише підтримували своїх керівників, але й слідкували, щоб жодна схема не обійшла Андрейківа.
За свою вірність вказані особи були і нагороджені переведенням у Волинську митницю Держмитслужби та роботою на «теплому» місці - в управлінні митної вартості.
Нині саме вони відповідають за схеми щодо заниження митної вартості.
Їх «колегою» по Київській митниці – відповідальним за схеми з митною вартістю - Шендриком поставлений Юрій Волошко, начальник управління організації митного контролю та оформлення Енергетичної митниці.
Цей чоловік так само вправно володіє тіньовими схемами.
І перед Шендриком за бездоганну роботу їхніх корупційних схем, відповідає особисто.
Крім того, Ю.
Волошко свого часу допомагав А.
Коліверу організовувати схеми щодо заниження митної вартості для підприємств підконтрольних Г.
А зважаючи, що на сьогодні у Д.
Шендрика відсутній вплив на Київську митницю, саме Ю.
Волошка було вибрано довіреною особою та поставлено на київський напрямок.
За ініціативою Волошка Департаментом внутрішнього аудиту (А.
Колівер) та Департаментом адміністрування митних платежів ініційовано ряд перевірок та відкрито дисциплінарні провадження.
Так ці люди намагаються вплинути на непокірних та підім’яти під себе всі потоки і схеми.
Цікавий персонаж з темним минулим, що претендує на лаври реформатора – В.
Цабак, начальник Галицької митниці Державної митної служби України.
Справжня ж робота Цабака полягає у організації та розподіленні всіма впливовими очільниками контрабандних схем, тіньових потоків.
Відповідальним від центрального апарату Держмитслужби є Д.
Гутенко, який виступив поручителем за Цабака у «центрі».
Одна ремарочка: ми говоримо не про організовану злочинну групу, принаймні – офіційно.
Йдеться про державних службовців високого рангу, в чиїх руках знову опинилася митниця.
Це не про реформу і аж ніяк не про «Нову митницю».
Перебування цих одіозних персон на своїх посадах свідчить про те, що ніхто не збирається нічого реформувати.
Або ж керівництво, зокрема Нефьодов, абсолютно не інформований.