Як карантин змінив психологічний стан українців: результати опитування

Передусім, майже половина опитаних українців стала частіше цікавитися новинами, про це свідчать результати опитування соціологічної групи Рейтинг.

Третина опитаних громадян зазначили, що стали частіше прибирати, готувати домашню їжу та більше віддавати часу на перегляд кінострічок та серіалів.

Близько чверті українців тепер більше часу виділяють на саморозвиток, спілкування з рідними та близькими, а також сон, їжу та прослуховування музики.

Натомість кожен п'ятий українець тепер може частіше займатись хобі, читати книги або займатися спортом.

У зв'язку з карантином, майже половина респондентів розповіли, що виходять на прогулянки значно рідше, ніж зазвичай.

Такі обмеження позначилися й на спілкуванні з друзями – близько 40% заявили, що говорять з ними не так часто як до карантину.

Кожен п’ятий був вимушений обмежити спілкування з рідними та близькими й заняття спортом.

Дослідники зазначили, що моделі поведінки в період карантину дещо відрізняються за гендером.

Жінки стали частіше готувати та цікавитися новинами, натомість чоловіки стали частіше займатися спортом та витрачати більше часу на сон, алкоголь і секс.

Особливо це стосується тих чоловіків, які не ходять на роботу в період карантину.

Натомість представники наймолодшої вікової категорії (18-29 років) частіше за інших переглядають фільми, займаються саморозвитком, спортом, хобі, спілкуються з друзями та близькими, сплять, їдять, слухають музику, займаються сексом.

Цікаво, що в період карантину найчастіше розвивають свої кулінарні навички не старші люди, а саме наймолодша та молода вікова група – до 40 років.

Окрім того, саме представники цієї групи частіше повідомляли про дотримання карантинних обмежень.

Як змінився психологічний стан українців.

Що стосується базових емоцій, то опитані найчастіше відчувають радість, зацікавленість та хвилювання, а менш виражено: здивування, гнів, сум та страх.

Натомість найрідше українці відчувають: відразу, почуття провини, сором і байдужість.

Найчастіше радість та байдужість відчувають представники наймолодшої групи (18-29 років), натомість молоді люди (30-39) років найчастіше відчувають гнів та здивування.

Цікаво, що найстарші рідше за інших відчувають байдужість, неприязнь, та здивування, але частіше відчувають сум та печаль.

Й попри те, що саме ці люди у групі ризику – вони не часто відчувають страх.

Також цікаво, що жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість, хвилювання, почуття провини та сум.

Натомість чоловіки частіше повідомляли про байдужість, неприязнь, відразу та гнів.

Важливість карантину / інфографіка 24 Каналу.