Рябошапка заявив про безперспективність справ проти Порошенка
Рябошапка заявив про безперспективність справ проти Порошенка

Рябошапка заявив про безперспективність справ проти Порошенка

Колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка вважає, що попри 17 кримінальних проваджень проти п'ятого президента України Петра Порошенка, останньому навряд чи загрожує кримінальна відповідальність.

"В тих справах я нічого перспективного не бачу", – заявив Рябошапка в інтерв'ю виданню LB.ua. "Більш перспективними виглядали б провадження щодо злочинів у економічній сфері, у яких були б зібрані серйозні переконливі докази", – додав колишній генпрокурор.

Причиною такої заявив Руслан Рябошапка називає те що в ДБР погано провели розслідування.

"Документ (підозра Порошенку, – прим. ред.) був підготовлений слідчими ДБР, надісланий до Офісу генерального прокурора. Прокурори продивилися і того ж вечора сказали, що це неякісний документ. Тому надіслали в Державне бюро розслідувань на доопрацювання. Документ був весь покреслений. Мало того, що там, насправді, не було доказів, які б могли підтвердити злочини, в яких підозрювався п’ятий президент. Так ще й юридично все було дуже недосконало оформлено", – розповів Рябошапка.

Серед справ, які не мають перспективи, Рябошапка навів приклад з призначеннями до Вищої ради правосуддя. За його словами, він намагався донести цю думку до Володимира Зеленського. Натомість Ірина Венедіктова, яка згодом і замінила Рябошапку на посаді генерального прокурора, заявляла, що "генпрокурор блокує роботу ДБР".

Про яку справу йде мова

  • ДБР розслідує можливий вплив Порошенка на роботу судів та інших інституцій у судовій системі. Зокрема – Вищу раду правосуддя. Саме цей орган призначає суддів на посади, звільняє їх, надає згоду на затримання, відсторонює від посади та притягає до дисциплінарної відповідальності. Ймовірні зловживання попереднього президента полягають у призначенні ним двох членів ВРП поза правилами і процедурою.
  • Схема відбору виглядає так: конкурсна комісія відбирає кандидатів на посади, а згодом подає список із переможців для затвердження президенту. У разі, якщо комісія не відібрала достатньої кількості кандидатів, вона оголошує повторний добір.
  • 10 квітня Порошенко отримав перелік із рекомендованих до призначення осіб у члени Вищої ради правосуддя. Не вистачало двох людей. І замість повторного конкурсу тодішній президент видав указ, яким змінив процедуру призначення членів ВРП. Мовляв, якщо комісія не обирає членів, то їх одноосібно призначає президент.
  • В такий спосіб Порошенко призначив членами ВРП Андрія Василенка і Михайла Ісакова. Сталося це 13 травня — за 6 днів до складення присяги Зеленським. Провадження за цими фактами ДБР почало теж за заявою Портнова.

 

Теги за темою
Новини України Новини політики Петро Порошенко Ігор Саджениця Руслан Рябошапка
Джерело матеріала
loader
loader