Новий-старий президент Польщі: як Дуда ставиться до України, заробітчан та за що ненавидить УПА

Чинний президент Польщі Анджей Дуда переміг у другому турі виборів свого конкурента, мера столиці Рафала Тшасковського та йде на другий термін управління державою. Під час першої каденції Дуди між Польщею та Україною зберігалися теплі відносини, однак не обійшлося і без конфліктів. ТСН.ua розповідає, як переобраний президент ставиться до України, українців та чи варто чекати змін у стосунках між Києвом та Варшавою.

Ставлення до заробітчан

Польський президент протягом своєї першої каденції пріоритетом ставив економічний розвиток країни. Так би мовити "кожен злотий в скарбницю держави". Як показав карантин, без українських заробітчан економіка Польщі може втратити надто багато цих самих злотих. Ще спочатку свого президентства Дуда лояльно ставився до працівників з України та заявляв, що нічого поганого в цьому немає.

Ці люди (українці) у більшості випадків перебувають у Польщі легально, легально працюють, і я не зауважив, щоб вони вчинили комусь якусь кривду чи завдали шкоди. Оцінюється, що у нас є близько мільйона мігрантів з України, які, наскільки я знаю, не створюють у нашій країні жодних ворожих організацій, жодної терористичної загрози, чого ми найбільше побоюємося.

Тоді ж польський президент визнав, що українці тяжко працюють в Польщі, часто виконуючи роботу, яку не хочуть виконувати поляки.

З іншого боку аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич вважає Дуду керівником з радикальними підходами і побоюється агресивної політики інтеграції українців.

Щодо українських заробітчан буде проводитися агресивна політика інтеграції - стимулювання переїзду сім'ями, щоб не було кому в Україні відправляти гроші. Щодо спільних підприємств - акцент на створенні робочих місць у Польщі.

Історичний конфлікт

Мабуть, найбільші розбіжності між Польщею та Україною виникли на історичному тлі. Ще під час президентства Порошенка в Україні не збіглися погляди країн на Волинську трагедію 1940-року. Президент Польщі Анджей Дуда наполягає на необхідності дегероїзувати воїнів УПА, а події на Волині назвав етнічною чисткою поляків.

"Це була не війна між Польщею та Україною, це була лише етнічна чистка, ось як ми називаємо це сьогодні. Це означало, що поляки повинні бути вилучені з цих районів. Тоді такі рішення були ухвалені на політичному рівні українською організацією ОУН-Б, доручено виконати УПА, яка, на жаль, виконала своє завдання

Під час президентства Дуди у Польщі також ухвалили так званий "антибандерівський закон", який запроваджує кримінальну відповідальність за підтримку "ідеології УПА". Схвалення дій українських націоналістів вважається у Польщі злочином. 

Під час президентства Володимира Зеленського історичний конфлікт з Польщею дещо вщух. Польський інститут національної пам'яті навіть оголосив про пошук свідків та потерпілих від "злочинів геноциду, скоюваних в період 1939-1945 рр. членами ОУН-УПА та іншими особами-співучасниками проти населення польської національності на Волині". Однак публічно ні Зеленський ні Дуда цю тему не підіймали.

До того ж, коли Зеленський зайняв президентське крісло змінився і директор Інституту національної пам'яті. Замість Володимира В'ятровича, який займав жорстку позицію щодо Волинської трагедії (вона ж і не влаштовувала Польщу), на посаду призначили викладача Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Антона Дробовича.

Спільний "недруг" -  Росія

Польський президент підтримує Україну в конфлікті з Росією і визнає, що Кремль несе загрозу для всієї Європи. Саме тому Польща завжди просуває запровадження санкцій проти РФ.

Найсерйознішу загрозу становить неоімперська політика влади Росії, яка реалізується також і через застосування військової сили. Агресія у Грузії, анексія Криму і дії на сході України порушили базові принципи міжнародного права і підірвали підвалини системи європейської безпеки.

Він відкрито говорить про агресію Росії на Сході України, анексію Криму та виступає категорично проти будівництва газопроводу "Північний потік-2" намагаючись боротися за енергонезалежність від Москви.

Анджей Дуда переконаний, що політика Кремля несе загрозу як для України, так і для Польщі. А 2019 року президент навіть не запросив Володимира Путіна на 80-ті роковини від початку Другої світової війни. У Варшаві пояснили, що Польща буде відзначати річницю з країнами, з якими тісно співпрацює на основі дотримання міжнародного права, поваги суверенітету держав і їхньої територіальної цілісності. А сам Дуда не поїхав на форуму пам'яті жертв голокосту саме через присутність на заході російського президента.

Підтримка на міжнародній арені

Пригадуючи п'ять останніх років польсько-українських відносин у червні 2020-го, Дуда заявив, що в них були “різні моменти”. Президент Польщі зазначив, що протягом цих п’яти років частина України є окупована Росією і є “державою, яка зазнала нападу”, а війна весь час триває.

Це дуже складна ситуація, і я глибоко переконаний, що ми не повинні залишати Україну в цій ситуації. Саме тому, всюди, де я є на міжнародній арені, я наголошую, що міжнародного права необхідно дотримуватися. Тому що я не думаю, що комусь потрібно пояснювати, наскільки небезпечною є ситуація, в якій Європа та світ визнали б, що зміщення кордонів Росією з використанням сили в Європі є прийнятним. Нам абсолютно не можна з цим погоджуватися. Це елемент польської позиції, щоб сьогодні ми могли твердо стояти на боці України на міжнародній арені

Дуда та Зеленський 

Одразу після того, як стало відомо про перемогу Дуди на виборах, український президент офіційно його привітав. За словами Зеленського "вони мають повне порозуміння". Президент України опублікував привітання польською мовою.

Окрім цього, Зеленський запросив Дуду з візитом відвідати Київ, а перед цим очільники держав провели кілька телефонних розмов, де зокрема намагалися врегулювати питання українських заробітчан, обговорювали агресію РФ та ситуацію на Донбасі.

Офіційний візит Володимира Зеленського до Польщі востаннє відбувся наприкінці січня. Зокрема Зеленський взяв участь у пам’ятних заходах у місті Освенцим, приурочених до 75-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенаю. Також президенти зустрілися, та за словами самого Зеленського, дійшли згоди щодо подальшої економічної співпраці обох країн та домовилися зміцнювати стратегічне партнерство між країнами.

Перемога Дуди на думку найімовірніше означатиме продовження Польщею дотримання чіткої проукраїнської позиції на міжнародній арені, але Варшава продовжить тиснути на Київ у питаннях УПА та Другої світової війни.

Нагадаємо, за підсумками підрахунку 99,84% протоколів, чинного главу держави Анджея Дуду підтримали 51,22% виборців.

Його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковский, отримав 48,78% голосів виборців. Дуда виграв з перевагою близько 493 000 голосів.