У квітні радійники не змогли домовитися про тарифи роялті (авторської винагороди) за використання музичних творів і фонограм з акредитованою організації колективного управління (ОКУ) у сфері публічного сповіщення «Український музичний альянс» (УМА).
Після чого УМА надіслала радіостанціям оферти щодо сплати роялті за умовами тимчасових тарифів.
Керівник УМА Павло Калениченко в інтерв’ю «Детектору медіа» сказав, що «представники радіоіндустрії недостатньо адекватно оцінюють роль музики в бізнесі музичних радіостанцій», і виклав своє бачення розрахунку роялті для авторів та пропозиції ОКУ на переговорах з індустрією.
У відповідь на це інтерв’ю представники «Радіокомітету» та найбільших радіостанцій вирішили викласти свою позицію щодо переговорів про тарифи та можливостей домовитися.
Олег Солимчук, юрист Національної асоціації медіа (НАМ), яка є керівним партнером «Радіокомітету»: «Ми сподіваємося, що автори братимуть участь у процесі активніше».
– Олеже, скажіть, чому вас не влаштували пропозиції «Українського музичного альянсу» щодо визначення тарифів?.
– «Український музичний альянс» розраховує розмір роялті за використання суміжних прав, відштовхуючись від суми 719 млн грн, яка була заявлена в дослідженні Всеукраїнської рекламної коаліції (як обсяг ринку радіореклами.
— Авт.).
Потрібно взяти до уваги, що оцінка ВРК є аналізом загальних тенденцій і динаміки рекламного ринку.
І вона не може ототожнюватись із сукупним доходом радіостанцій або з доходом конкретних радіостанцій.
Саме тому НАМ надала в межах переговорів з УМА інформацію про доходи найбільших гравців на ринку, яка надає змогу об’єктивно оцінити фактичні показники доходу радіоіндустрії.
– Які документи ви надали про доходи найбільших гравців на ринку?.
– Ми надали узагальнену інформацію про доходи згідно з річними звітами, які радіостанції подавали в податкові органи.
На підставі цих звітів можемо стверджувати, що доходи радіостанцій у декілька разів менші, ніж за оцінкою УМА.
– Павло Калениченко якраз розказував про те, що вважає цю суму заниженою.
– Закон передбачає, що в основу тарифів має бути закладено певне економічне обґрунтування.
Ми пішли за такою методикою — якщо ми не можемо на 100% зібрати інформацію про доходи всього ринку, ми візьмемо інформацію у гравців, які представляють більше 2/3 ринку, й орієнтовно виміряємо всі його обсяги.
Інших калькуляцій та обрахунків ми не бачили і не знаємо, на основі яких даних зроблено висновки паном Калениченком.
Єдине, чим ми користуємося в публічній площині, — це посилання на ВРК, які зробили аналіз загальних тенденцій і динаміки рекламного ринку.
– УМА запропонувала свою формулу розрахунку, вона відрізняється від тієї формули, що пропонує НАМ.
Що в ній вас не влаштовує?.
– Для нас ця формула в такому вигляді зараз не є прийнятною, тому що вона не враховує критеріїв, які прямо передбачені законом.
Зокрема, серед критеріїв, визначених законом, є вплив використання об’єктів авторських та суміжних прав на доходи.
Це зроблено для того, щоб обрахувати баланс між музикою та роботою з програмування радіостанції.
Адже всі радіостанції вільні у виборі музики, але чомусь одні мають високі рейтинги, а інші — ні.
– Керівник УМА називав у рази менші суми роялті для радіостанцій, які обговорювалися.
Наприклад, щодо «Хіт ФМ» це не 30 млн за рік, а 1 млн 697 тис.
699 грн.
До того ж, за його словами, ОКУ пропонувала 90% знижки на перший рік співпраці.
– Наші обрахунки базуються на офіційних даних, опублікованих на сайті УМА.
У рішеннях щодо тарифів, ухвалених загальними зборами, немає жодного слова про знижки та порядок їх застосування.
Стверджувати, що всі отримають знижки і на яких умовах, ми не можемо.
Більше того, під час переговорів зауважувалось, що тарифи будуть переглядати щороку.
Для радіобізнесу, як і для будь-якого бізнесу, важлива передбачуваність.
А в даному випадку ми не можемо прогнозувати, як будуть переглянуті тарифи.
Цілком зрозуміло, що мова про щорічне збільшення розміру тарифу.
До того ж, ті суми, які пропонуються, є суттєвим навантаженням для місцевих мовників.
Щодо регіональних і місцевих мовників — незважаючи на те, що в останньому варіанті тарифів був піднятий ліміт до 500 тисяч на рік, це обсяг бюджету маленької районної радіостанції, точно не обласної.
Багато залежить від розміру компанії.
– Тобто, якщо доходи радіостанції не перевищують цей ліміт, тоді вона сплачує 2500‒3000 гривень на місяць.
Але ж це невелика сума.
– 50‒60 тисяч на рік.
Це об’єктивно великі суми, так це ще й різкий стрибок в умовах кризи, це підвищення в декілька разів, а для декого — у декілька десятків разів.
Знову ж таки, економічного обґрунтування для цього ми не бачимо.
Роялті для мережевих організацій розраховуються зовсім за іншою формулою.
Для топових станцій це 27‒30 мільйонів гривень.
Це можна побачити з тої формули, яку запропонувала УМА.
Зразок розрахунку за останньою формулою УМА:.
34560 — кількість публічних сповіщень фонограм і виконань на місяць; 17280 публічних сповіщень х 13,72 грн х 5 (розрахунок для денного періоду) + 17280 публічних сповіщень х 13,72 грн х 0,2 (розрахунок для вечірнього періоду) = 1 232 824,32 грн;.
1 232 824,32 грн х 0,7 (коефіцієнт території) х 12 (коефіцієнт рейтингу: у досліджені для загальнонаціональних станцій беруть участь 25 станцій, тому для станції з першим рейтингом буде застосовано коефіцієнт 12) = 10 355 724,28 грн на місяць і 124 268 691 грн на рік.
УМА та його працівники часто посилаються на такий середньоєвропейський відсоток — 5,48% від доходу за суміжні права.
І називають його прийнятним для українського ринку.
Але насправді цей відсоток актуальний для таких країн, як Франція, Німеччина та Словаччина.
Але є інші країни і стверджувати, що це загальноєвропейський відсоток, як мінімум, маніпулятивно.
– Олеже, яка ситуація зараз? УМА відправив великим радіостанціям оферти.
Вони будуть платити за цими умовами?.
– Я б не називав це офертами.
Окрім того, договори містили низку положень, які суперечать закону або не є можливими для виконання.
Зокрема, більшість радіостанцій отримали їх під час карантину, коли офіси були порожні.
А листи були написані в ультимативній формі з вимогами до 15 травня укласти договір з УМА.
Дехто отримав ці листи 14 травня, дехто 18 травня, дехто після 20 травня.
Наприклад, пропонувалася щомісячна оплата.
Але радіостанції не можуть платити щомісяця, тому що в них звітний період — річний.
Тому щомісяця вести облік доходу неможливо.
Низка положень цього документу вимагає втручання в комерційну діяльність.
Сформувати свої пропозиції до договору в оголошені УМА терміни було просто неможливо.
Були питання й щодо форми звітності, яку також радіостанції не могли надати, а саме — інформацію про всіх авторів усіх музичних творів, які використовувалися в ефірі — така інформація повинна була бути в автоматизованій системі, яку мало впровадити МЕРТ, але й досі ця система є лише на папері.
– Що в такому разі будуть робити радіостанції?.
– Радіостанції прагнуть сплачувати роялті.
Ми зі свого боку будемо продовжувати шукати можливості домовитися.
Ми готові до діалогу і за цивілізоване розв’язання цього питання.
Але, якщо будемо змушені, тоді розпочнуться судові справи.
Зокрема, в переговорах УМА ми чуємо думки, що якщо радіостанції не готові платити за тарифами УМА, то повинні припиняти діяльність.
Такий підхід ніяким чином не демонструє бажання до діалогу, більше того суперечить приписам закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
– Ви вже готуєте звернення до суду?.
– Ми готуємося до всіх сценаріїв, хоча сподіваємося, що все вирішиться цивілізовано.
– Раніше ви платили ОКУ за рік, за квартал?.
– По-різному.
Хтось платив раз на рік 2%, хтось платив фіксованим платежем за квартал чи пів року.
– А щодо роялті за авторську винагороду, чи почали ви переговори з ОКУ? І з ким саме, тому що наразі немає акредитованої ОКУ в цій сфері.
– Радіостанції ще минулого року домовлялися з однією організацією та підписали меморандум, що в разі її акредитації вони готові одразу підписати договір.
Тому що з менеджментом такої організації в нас не виникало проблем.
Радіостанції сказали, що готові збільшити обсяги виплат удвічі, й ОКУ погодилась.
– До речі, звідки з’явилася сума 13 грн 70 коп за одну пісню? Павло Калениченко називав 3 грн 80 коп за одну хвилину музики для радіостанцій, що здійснюють публічне сповіщення в усіх областях України.
– Спершу в тій редакції попередніх тарифів, які були прийняті на загальних зборах, вони пропонували платити 3 грн 80 коп за публічне сповіщення за хвилину.
Ми пояснили, що це є неприпустимим.
Хіба вартість твору чи фонограми визначається їх тривалістю? І чим довший трек, тим більша його вартість? Насправді ні.
Це має визначатися кількістю його сповіщень, бо це свідчить про його популярність.
Тому ми й казали — що популярніший трек, то більше він має ротацій, то більше за нього сплачується коштів.
Представники УМА почули нас якось по-своєму і зробили перерахунок, що сповіщення одного треку коштує 13 грн 70 коп.
А на більшості станцій радіоверсії пісень мають тривалість лише 2-2,5 хвилин.
До того ж, вони ввели коєфіцієнти для ранку, дня (коефіцієнт 5) і вечора (коефіцієнт 0,2).
– Ситуація нагадує глухий кут.
Є тарифи ОКУ, які не приймає індустрія, є позиція індустрії, яку не приймає ОКУ.
Усе може завершитися судами.
Але як таким чином радійники зможуть виплатити роялті (бо з ваших слів, вони цього хочуть)?.
– Ми сподіваємося, що автори, особливо українські, братимуть участь у процесі активніше.
Зараз ці переговорити заходять у глухий кут, оскільки в них, на нашу думку, недостатньо представлено позицію українських авторів.
Ми бажаємо досягти компромісу і вважаємо, що автори, які зацікавлені в цій винагороді, також мають долучитися, щоб, можливо, вплинути на позицію керівництва УМА.
Ігор Чернишов, голова правління радіогрупи «ТАВР Медіа» («Хіт FM», Кiss FM, «Русское радио - Україна», «Наше радіо», Radio Roks, «Мелодія FM» та Relax): «Оптимальний відсоток за сплату роялті за суміжні та авторські права — 1,5 %».
– Ігорю, чи бачите ви можливості для того, щоб домовитися з УМА?.
– Так, звісно, саме цього ми і прагнемо, і не важливо, яка це буде ОКУ — УМА чи інша.
Дуже важливо, щоб:.
1) була абсолютно законна акредитація;.
2) належним чином відбувалось узгодження тарифів (наприклад, одним з особливо гострих питань на сьогодні є та основа, з якої будується тариф, — це не ринок реклами України загальний, де левову частку може складати самореклама, або комплексне рекламування, а має братися за основу дохід конкретної радіостанції-платника і причому тільки той дохід, що стосуються виду діяльності з використання об'єктів суміжних прав);.
3) були почуті не тільки правовласники, члени ОКУ, але й платники, оскільки їхнє завдання не працювати для того, щоб забезпечити життя членів ОКУ.
Ми створюємо продукт, у тому числі і власний об'єкт суміжних прав.
Неодноразово намагалися представники радіостанцій довести до представників УМА, що «корабель пливе» не тільки через музику, навіть більше, це тільки одна складова дуже складного процесу — радіомовлення.
– На які поступки ви готові піти, а які вважаєте неприйнятними?.
– Є критерії, визначені законом.
Є міжнародна практика встановлення тарифів.
Саме вони і повинні братися за основу.
Неприйнятним для нас є, коли береться одна найбільш розвинута країна світу, з найбільшим відсотком сплати цього збору і пропонується застосувати в нас такий самий тариф.
Ми вважаємо, варто таки наближатися до реалій життя тут, а не визначати тарифи, наприклад, тільки по Німеччині.
Погляньмо на відсоток у США.
Кожен може подивитися доступну інформацію на офіційному сайті BMI — bmi.
Радіостанції платять єдиний платіж у розмірі 1,78%, відняти 12% за адміністрування і вийде тариф 1,56% від доходу радіостанції.
І це мова про найбільш розвинуту країну світу.
Чому тоді для нас відсоток пропонується в рази більший?.
– Який відсоток від доходів ви вважаєте оптимальним для сплати роялті за суміжні та авторські права?.
– Враховуючи світову тенденцію до зниження відсотків при оплаті радіостанціями роялті в ОКУ і той факт, що відсоток покриває в тому числі і сповіщення в інтернеті, то, певно, цей розмір не має перевищувати 1,5 %.
– Якщо домовитися з УМА не вдасться, як ви плануєте сплачувати роялті за суміжні права за 2019 та 2020 роки?.
– 2019 рік у нас оплачено, і перший квартал 2020 року також повністю оплачено, другий квартал 2020 року, враховуючи умови карантину й економічної кризи, — оплачено частково, і маємо намір оплатити його повністю згідно з договором.
Звіти також подаються.
Тому розподіл може відбуватися, навіть враховуючи, що тимчасові тарифи було скасовано.
Наші радіостанції не мають наміру уникати оплат.
Але для нас важливо, щоб ці оплати не призвели до погіршення фінансового стану радіостанцій і щоб оплата роялті не стала ще одним податком, який адміністративно, без обґрунтувань і фінансових важелів буде прийнято, тобто фактично примусово застосовано до радіостанцій.
Все ж таки прагнемо побачити «договірний процес», який включатиме не тільки «ми хочемо Х%», а який буде враховувати, в тому числі, і баланс між доходом і видатками на діяльність радіостанції, оскільки збільшення доходів, як правило, тягне за собою і збільшення тягаря витрат.
І то, в Україні не існує податку при загальній системі оподаткування, який би брався не з фінансового результату діяльності, а з доходу, не враховуючи при цьому витрати на здійснення цієї діяльності.
Роман Андрейко, співвласник і генеральний директор медіахолдингу «Люкс» (радіо «Люкс ФМ», «Максимум ФМ», телеканал «24»): «На сьогодні я бачу реальної можливості домовитися з УМА».
– Романе, чи бачите ви можливості для того, щоб домовитися з УМА? На які поступки ви готові піти, а які вважаєте неприйнятними?.
– На сьогодні я, звичайно, бачу реальну можливість домовитися з УМА.
Більше того — сторони переговорів («Радіокомітет» та УМА) наблизилися в сумі платежів за перший рік дуже близько.
Головне, що радіоіндустрія готова й хоче платити за використання суміжних прав, усвідомлюючи важливість такої співпраці.
Індустрія хоче платити справедливу винагороду.
Проблема в тому, що сторони по-різному бачать принципи формування справедливої винагороди.
Ми звернулися до світового досвіду (досвіду різних країн, різних ринків) і побачили, що діапазон виплат коливається від 1-1,5% до 5–7%, тому запропоновані 5,48% виглядають далеко не «середніми».
– Який відсоток від доходів ви вважаєте оптимальним для сплати роялті за суміжні та авторські права?.
– Думаю, що законодавці не «зі стелі» колись вибрали цифру 2% за суміжні і стільки ж за авторські права.
Думаю, що така сума була обрана на підставі аналізу, в т.
досвіду інших країн і ринків.
Думаю, що такий відсоток можна вважати близьким до компромісного/оптимального.
– Якщо домовитися з УМА не вдасться, як ви плануєте сплачувати роялті за суміжні права за 2019 та 2020 роки?.
– Думаю, що ми все ж таки домовимося з УМА, ми хочемо і будемо платити роялті, бо так робити ПРАВИЛЬНО.
Не лише через те, що треба дотримуватися законів.
Але і тому, що виконавці мають отримувати свою винагороду, в т.
від мовників, особливо зараз, у часи кризи, коли їм дуже важко.