Заборгованість за ЖКП: чи відмінять штрафи та пеню

Чи зникне пеня та штрафи після їх вилучення із профільного закону, – розбиралась журналістка 24 каналу.

Зміни без змін

Сьогодні українські споживачі, у разі появи заборгованості за ЖКП, мають сплачувати штраф чи пеню. За наявності заборгованості за ці послуги споживач повинен платити пеню, розмір якої прописаний у договорі, але вона не може перевищувати 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Водночас, загальний розмір пені не повинен бути більшим за 100% загальної суми боргу.

Вже два роки поспіль заборгованість українців за ці послуги коливається в межах 62-63 мільярди, сумарно.

Аби допомогти українцям впоратись із заборгованісттю у парламенті зареєстровано проєкт закону про внесення змін до закону "Про житлово-комунальні послуги" щодо скасування нарахування неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за ЖКП. 

 Заборгованість за ЖКП лише зростає / Фото 24 каналу

Проте потрібно розуміти – нарахування цих виплат також передбачено й Цивільним кодексом. Тобто, згідно з кодексом такі пункти можна прописати в договорі між надавачем послуги та отримувачем.

Просто так взяти і викинути норму про штрафи з закону – нічого не дасть, адже діятиме інша, прописана в Цивільному кодексі, який має вищу силу над законом,
– зауважує директор "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

У наданні ЖКП пеня чи штраф – обов'язковий елемент господарського договору, за законом. Не виконав умови договору – отримай штраф, це абсолютно нормална практика. Говорити, що наша пеня 0,01% це ефективний засіб для примушення боржників сплачувати за рахунками – не доводиться.

Причини масової несплати за ЖКП

Пеня в ЖКП – символічний крок, який має дуже низьку економічну ефективність. Люди не бояться цього нарахування. Про що й свідчить великий розмір боргів. Проте це не головна причина їх появи.

Якщо боротись з заборгованістю за ЖКП, то треба, передовсім, звернути увагу на причини, через які вони з'явились. А вони лежать на поверхні – невідповідність рівня нарахувань доходам населення. Вартість ЖКП зростала значно швидше, за доходи населення. Боротись треба саме з цим,
– переконаний Олександр Сергієнко.

Про динаміку зростання заборгованості за ЖКП, дивіться тут:

Експерт додає, на жаль, у нас механізм тарифоутворення затратний. Послуги надаються фактично локальними монополістами – водоканали, теплокомуненерго тощо. З ними й треба боротись, а саме обмежувати їх апетити. У нас це не робиться, а кожне зростання мінімальної зарплати призводить до перерахунку бюджету будь-якої комунальної організації. А, вони звертаються в НКРЄКП, посилаються на закон про працю, мовляв, працівникам необхідно підняти зарплату, відповідно тарифи повинні зрости. Це робиться замість того, щоб підвищувати ефективність виробництва, знижувати собівартість послуг. Тобто монополісти просто перекидають всі ці витрати на споживачів.

Зараз пропонується зростання мінімалки до 5 тисяч гривень, наступний крок – всі комунальники побіжать в НКРЄКП або до місцевих органів влади з тим, щоб їм підняли тарифи, бо вони не хочуть втрачати свої зарплати.

У цивілізованому світі робиться не так. Там комунальників обмежують в їх апетитах. В такий спосіб зберігають баланс між можливістю населення платити та можливістю комунальників функціонувати,
– розповідає Сергієнко.

Водночас, напередодні виборів цей закон має всі шанси бути проголосованим. Проте, навіть, якщо його ухвалять, для звичайних споживачів він не нестиме жодних змін. Адже виключення норми про неустойку з закону, проте наявність її в Цивільному кодексі, дозволяє надавачам послуг включати норму про пеню та штрафи в договори зі споживачами.