Колишній міністр, екс-депутат, голова Ради Нацбанку: Хто може стати наступником Патона на посаді президента Національної академії наук України

25 серпня, 16:06, 2020

Майже тиждень тому, 19 серпня, не стало Бориса Патона – видатного українського вченого в галузі металургії та технології металів та за сумісництвом багаторічного президента Національної академії наук України.

Патон обіймав цю посаду з 1962 року і щоразу його переобирали на безальтернативній основі. На початку цього року стало відомо, що 101-річний вчений не подав свою кандидатуру на вибори нового президента НАНУ і що на його місце претендують одразу п'ятеро осіб.

Хто вони, коли відбудуться вибори нового голови Академії наук і яка їх процедура – розповідаємо нижче.

Вимоги до кандидатів

Кандидатом на посаду президента Національної академії наук України може бути особа, яка є дійсним членом НАНУ.

Поміж інших вимог: вільне володіння державною мовою та наявність щонайменше 10-річного досвіду керівної науково-організаційної роботи.

Право висування кандидата належить президії НАНУ, науковим установам НАНУ, дійсним членам (академікам) НАНУ та член-кореспондентам НАНУ.

Вибори відбуваються раз на п'ять років шляхом таємного голосування на загальних зборах, участь в яких беруть академіки, член-кореспонденти та інші вчені (всього понад 700 осіб).

Хто вони? П'ятірка претендентів

Анатолій Загородній (69 років) – чинний віце-президент НАНУ, доктор фізико-математичних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

У липні цього року Борис Патон в інтерв'ю "Урядовому кур'єру" розповів, що саме цього кандидата бачить своїм наступником.

"Я з вибором вже визначився: голосуватиму за академіка Анатолія Загородного, який обіймає посаду віце-президента нашої академії. На мою думку, саме в його особі найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості", - зазначив Патон.

На переконання вченого, Загородній позитивно зарекомендував себе в тих напрямах роботи, якими займається відповідно до посадових обов'язків у президії НАНУ.

Владислав Гончарук (78 років) – вчений у галузі хімії, фізики, біології, є членом президії НАНУ і директором Інституту колоїдної хімії та хімії води.

Гончарук брав участь у ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС і був начальником штабу НАНУ в м. Чорнобиль.

Крім цього, під керівництвом академіка було розроблено технології та нові конструкції обладнання для водоочищення, водопідготовки та знезараження питної води.

Сергій Комісаренко (78 років) є членом президії НАНУ, академіком-секретарем Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАНУ, директором Інституту біохімії ім. А. В. Палладіна НАНУ.

Під керівництвом Комісаренка проводилося унікальне дослідження стану імунітету у людей, які працювали на Чорнобильській АЕС після аварії. З його ім'ям також пов'язано створення, становлення та активний розвиток молекулярної імунології в Україні.

Володимир Семиноженко (70 років) – член президії НАНУ, за часів президентства Леоніда Кучми очолював Міністерство науки і технологій, а в 1999, 2001-2002, 2010 році був віце-прем'єр міністром України.

Тричі обирався народним депутатом (1994, 1998, 2002), з 2003 по 2005 рр. – радник Кучми.

Семиноженко відомий також як колишній радник прем'єр-міністра часів Віктора Януковича Миколи Азарова.

Він є автором понад 420 наукових робіт і понад 80 винаходів.

Богдан Данилишин (55 років) – єдиний кандидат, який балотується як самовисуванець.

Він обіймав посаду міністра економіки за часів президентства Віктора Ющенка, а нині є головою Ради Національного банку України.

Після відставки Якова Смолія з посади голови Нацбанку Данилишина називали одним із можливих кандидатів на його місце.

Дата виборів

Вони мали відбутися у квітні, але через карантин їх перенесли: за попередньою інформацією, на кінець вересня – початок жовтня. Точної дати поки немає.