Медведчук: У Зеленського немає політичної волі для встановлення миру на Донбасі, а Кравчук нічого не вирішує

Медведчук: У Зеленського немає політичної волі для встановлення миру на Донбасі, а Кравчук нічого не вирішує

Оригінал на сайті Politeka

Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктор Медведчук –найвпливовіший опозиціонер. До такого висновку прийшло видання "Новое время", яке включило його до п'ятірки найвпливовіших людей в Україні. Значною мірою це пов'язано з діяльністю його партії, медійним впливом і тим, що саме Медведчук стояв біля витоків мирних переговорів на Донбасі і звільнення українських громадян.

Вікторе Володимировичу, лише місяць тому президент В. Зеленський призначив нового главу української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання конфлікту на сході країни. Як відомо, ним став Леонід Кравчук. Останніми днями він вже досить багато говорив у своїх інтерв'ю про те, як збирається "будувати мир" на Донбасі.

Я розцінюю це призначення як черговий піар-хід влади, спрямований на імітацію бурхливої діяльності. Це робиться для того, щоб продемонструвати бажання домогтися миру, зробити вигляд, що є якісь кроки в напрямку його досягнення. Цій же меті служить і невиразна катавасія із призначенням нібито зустрічей у рамках "нормандського формату": чи то очільників МЗС, чи то глав держав, чи то у вересні, чи то в жовтні. Так, після зустрічі з очільником МЗС Німеччини Г. Маасом Зеленський заявив що саміт лідерів "нормандської четвірки" повинен відбутися в кінці вересня. Ще раніше того ж дня міністр закордонних справ України Д. Кулеба анонсував зустріч очільників МЗС "четвірки" на вересень.

А офіційний представник МЗС Росії М. Захарова своєю чергою заявила: "Нам про це невідомо. Під час переговорів Г. Мааса в Москві йому було перепідтверджено російську позицію про те, що необхідно виконувати рішення Паризького саміту".

Ба більше, Г. Маас заявив, що сама можливість проведення зустрічі очільників МЗС "нормандської четвірки" у вересні залежатиме від реалізації домовленостей Паризького саміту: "Для того, щоб ми зустрілися в "нормандському форматі" у вересні на рівні міністрів закордонних справ, нам треба говорити, яким чином реалізуються рішення, досягнуті в Парижі". Він закликав українську сторону вирішити в рамках мінських переговорів питання проведення виборів в ОРДЛО: "Наш заклик не припиняти докладати зусиль, а займатися політичними завданнями, зокрема проведенням виборів в ОРДЛО".

Відбувається те, що я передбачив ще під час призначення Кравчука представником України в Тристоронній контактній групі, навівши слова з відомої байки Івана Крилова "Квартет": "Тож, як сідати — сварки марні, бо з вас музики незугарні". Від Кравчука нічого не залежить, і, на жаль, для України домогтися позитивних результатів у питанні встановлення миру у нього не вийде, тому що це повністю залежить від політичної волі президента Зеленського, а така воля геть відсутня, і сьогодні абсолютно зрозуміло, що за цієї влади домогтися миру, повернення людей і територій не вийде.

Леонід Кравчук стверджує, що Медведчук, з яким він збирається зустрітися, з питань мирного врегулювання "займає проросійську позицію". Як ви до цього ставитеся?

Наша партія "Опозиційна платформа - За життя", яку я маю честь представляти, бореться за захист російськомовного населення, проти дискримінації російської мови і виступає за відновлення відносин із Росією та іншими країнами СНД. І це, я акцентую увагу, - не проросійська позиція, а українська, яка ставить на чільне місце захист прав та інтересів величезної кількості українських громадян, які розмовляють російською мовою і хочуть добросусідських відносин із Росією.

До речі, коли Кравчук обирався на посаду президента в 1991 році, він обіцяв у своїй виборчій листівці в 1991 року, яка називалася "До російських співвітчизників": "Я робитиму все від мене залежне для повного задоволення політичних, економічних, соціальних і духовних запитів російського населення, для державного захисту його законних інтересів. Ні в якому разі не допускатиметься насильницька українізація росіян. Будь-які спроби дискримінації за національною ознакою рішуче припинятимуться. Гарантую вам збереження повнокровних, безперешкодних зв'язків з Росією та іншими країнами колишнього Союзу..." Упевнений, що нормалізація і розвиток російсько-українських відносин – це завдання щонайбільш проукраїнське. Я так вважав у ті роки і вважаю сьогодні, і не розумію, чому той, хто це обіцяв і зокрема завдяки цьому став президентом України, називає це "проросійською позицією". Сьогодні у Кравчука інша думка, і публічно він вже наговорив стільки, що навряд чи буде сприйматися громадянами України, які живуть на непідконтрольних територіях.

Кравчук заявляє, що він вийшов із СДПУ (О), куди він входив і в якій ви були керівником, після того, як вона підтримала комуністів.

Дивно чути від завідувача ідеологічного відділу, секретаря ЦК КПУ і члена Політбюро ЦК КПУ Кравчука щодо мене як голови партії, людини, яка ніколи не була членом компартії, претензії, пов'язані з нашою підтримкою цієї сили. Все було набагато прозаїчніше і прагматичніше: після приходу до влади Ющенка СДПУ(О) перейшла в опозицію.

А як ви ставитеся до того, що Кравчук збирався під час зустрічі з Вами запитати, процитую "Жити ти хочеш в Україні? Ти хочеш, щоб Україна була кращою або тебе все влаштовує, як зараз? Ти хочеш, щоб Україна стала почесною країною і за кордоном, щоб кожен громадянин України з гордістю відгукувався про місце проживання? Він відповість мені "так". Тоді ми будемо працювати для цього, а любити, спілкуватися і дружити можеш з ким завгодно, мене це не стосується. Служи, будь ласка, Україні, а прислужувати можеш кому хочеш".

Заява Кравчука за формою абсолютно некоректна й образлива, свідчить про нічим не підкріплену зарозумілість і схильність до моралізаторства та самопіару. А по суті його заяви "тоді ми будемо працювати" відповім: ми – ні, а я і партія "Опозиційна платформа – За життя" будемо реально домагатися миру на Донбасі, що ми і робимо останні роки, незважаючи на опір нашим діям з боку Порошенка, а сьогодні – Зеленського. Ба більше, дивно виглядають твердження про прислуговування кому-небудь від Кравчука, який досяг успіху, прислуговуючи Ющенку, Януковичу, Порошенку, сьогодні – Зеленському.

Як ви розцінюєте звернення Кравчука до Верховної Ради з листом, в якому він просить роз'яснити, чи відповідає постанова парламенту про призначення місцевих виборів закону про особливий статус Донбасу і мінським угодам?

Це звернення якраз свідчить, чому я стверджую, - сьогодні Зеленському, у відповіді на ваше попереднє запитання, про відсутність розуміння, що треба зробити для мирного врегулювання. Якщо він хотів дійсно домогтися від Ради результату і якщо це дійсно було би так, треба було прямо вказати, що пунктом 4 постанови про проведення місцевих виборів Верховна Рада, перерахувавши, за яких умов можливе проведення виборів на Донбасі, порушила мінські угоди, затверджені Рішенням Ради безпеки ООН. Натомість Кравчук філософствує, що "внаслідок спілкування з жителями Донецької і Луганської областей України прийшов до думки звернутися до Верховної Ради з проханням "Розглянути питання про відповідність постанови парламенту від 15.07.2020 № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" від 16.09.2014 № 1680-VII і Комплексу заходів з виконання мінських угод, схваленому резолюцією РБ ООН 2202 (2015)", що зіграло роль громовідводу і димової завіси того факту, що політика президента Зеленського спрямована лише на імітацію процесу мирного врегулювання, а не на реальне повернення Донбасу в Україну, а України на Донбас.

Наталія Борщ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua