Зеленський підписав закон, за яким Україна зможе отримати 1,2 млрд євро від ЄС

Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Меморандуму та Кредитної угоди між Україною та Європейським Союзом щодо отримання макрофінансової допомоги ЄС в 1,2 млрд євро, який раніше підтримала Верховна Рада.

Про це повідомляється на сайті голови держави.

"Реалізація положень меморандуму та зазначеної угоди дозволить залучити додатковий кредитний ресурс Євросоюзу, який буде спрямовано на підтримку макроекономічної стабільності, платіжного балансу та реалізації реформ у нашій державі. Виплата коштів здійснюватиметься двома траншами по 600 млн євро кожен", - йдеться в повідомленні.

Меморандум визначає загальні передумови для виділення коштів, а також окреслює заходи в межах реалізації структурних реформ, необхідні для отримання другого траншу цієї допомоги. Передбачені заходи стосуються медичних закупівель, податкової та митної реформ, функціонування судової системи, державного управління, корпоративного управління для державних підприємств, функціонування ринку газу.

Нагадаємо, 23 липня, Україна та Європейський Союз підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання Україною "виняткової" макрофінансової допомоги ЄС в сумі 1,2 млрд євро.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Перший транш може надійти одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди. Отримання другого траншу стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов.

Передбачено вісім зобов'язань української сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги:

• підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;
• впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;
• посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;
• посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;
• розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;
• ухвалення у першому читанні проєкту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;
• запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);
• покращення функціонування ринку газу.