У ПАРЄ закликали Україну відновити е-декларування

Співдоповідач Парламентської асамблеї Ради Європи з моніторингу України Альфред Геєр (Швейцарія) закликав Україну до відновлення електронного декларування активів, але утриматися від втручання у незалежність судової гілки влади.

Про це йдеться в повідомленні на сайті ПАРЄ.

Зокрема, Геєр висловив серйозну стурбованість щодо наслідків рішення Конституційного суду стосовно антикорупційного законодавства, які можуть мати далекосяжні згубні наслідки на антикорупційну структуру в країні і її здатність ефективно боротися з корупцією, зокрема й у судовій системі.

"Я закликаю владу вжити усіх необхідних заходів, аби відновити ефективне функціонування системи електронного декларування та роз'яснити правовий статус Національного антикорупційного бюро України. Водночас я наполегливо закликаю владу утримуватися від будь-яких дій, які будуть створювати довготривалі шкідливі наслідки для верховенства права і незалежності судової влади в Україні", - наголосив Геєр.

Він додав, що у цьому зв'язку поділяє висловлену стурбованість президента Венеціанської комісії Джанні Букіккіо і президента Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Маріна Мрчела.

Позиція ПАРЄ щодо розпуску КСУ

31 жовтня Букіккіо і Мрчела виступили проти законопроекту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства, ініційованого президентом України Володимиром Зеленським. Цей законопроект передбачає припинення повноважень суддів Конституційного суду України. Вони наголошували, що ефективна боротьба з корупцією та дотримання незалежності судових органів і верховенства права мають відбуватися паралельно.

Атака КСУ на антикорупційні органи

27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.

Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.

Конституційний суд своїм рішенням позбавив НАЗК доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.

28 жовтня через це рішення НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.

29 жовтня відкритий доступ до держреєстру е-декларацій було відновлено на виконання розпорядження Кабміну.

Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону № 4288, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів».

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Віталій Саєнко