"Справи Майдану": Венедіктова розповіла, чому нема вироків

КИЇВ. 20 листопада. УНН. Існує низка причин, з яких на сьогодні у “справах Майдану” можна побачити таку невелику кількість обвинувальних вироків. Про це заявила Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова у відеозверненні до сьомої річниці від початку Євромайдану, оприлюдненому у п'ятницю, 20 листопада, передає УНН.

"Масштаби роботи прокурорів і слідчих – величезні, а вироків за 6 років – всього кілька десятків. Об’єктивні причини тривалості судового розгляду, зокрема, навантаження на суддів в умовах неукомплектованості штатів. В окремих справах - велика кількість епізодів злочинів та учасників провадження”, - сказала Венедіктова.

З її слів, до прикладу, завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року з огляду на періодичність судових засідань очікується лише в 2021 році.

Водночас, зауважила Генпрокурор, 4 роки перебуває в одному з райсудів Києва лише на стадії підготовчого провадження справа за обвинуваченням трьох правоохоронців 3 правоохоронців та одного цивільного, які 20 лютого 2014 року отримали та вивезли зі складів МВС 156 комплектів автоматів, та 22 ящики з понад 47 тисячами набоїв.

“Цей арсенал був переданий так званим “тітушкам” службовими особами МВС України через кілька годин після масових вбивств протестувальників на Інститутській. Одного з обвинувачених в цій справі було звільнено з-під варти без рішення суду через сплив терміну запобіжного заходу. Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу не було розглянуто судом упродовж 2,5 років”, - повідомила Венедіктова.

Також за її словами, суттєво впливають на результат недоліки кримінально-процесуального законодавства.

“Це створює умови для грубих зловживань учасниками процесуальними правами широких можливостей для затягування процесів до безкінечності, формально не порушуючи закон, але не даючи шансу поставити крапку в питаннях, відповіді на які від нас чекає громадськість”, - сказала вона.

Окрім цього, зазначає Генпрокурор, у КПК нормативно не врегульовані питання, пов’язані з міжнародним розшуком.

Як повідомляв УНН, зі слів Генерального прокурора, на сьогодні суди першої інстанції розглядають 86 "справ Майдану", процесуальне керівництво у яких - за Департаментом у справах Майдану Офісу Генпрокурора.

Додамо, цього року "справи Майдану" перейшли до нового органу слідства – в січні було створено спеціальний підрозділ у Державному бюро розслідувань, що продовжив розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами в 2013-2014 роках.

Так, цієї осені минає 7 років від початку Майдану. Під час акцій протесту, за даними Офісу Генпрокурора, загинули 78 цивільних осіб і 13 правоохоронців. У протистоянні загалом постраждало понад 2,5 тисячі осіб, з них понад 2000 визнано потерпілими у кримінальних провадженнях.