Театральний локдаун: заморожений репертуар, репетиції в масках, невикористані мільйони

З 8-го січня, згідно з постановою уряду, в Україні запроваджено черговий локдаун, який передбачає заборону роботи закладів культури, і театрів зокрема.

Керівники провідних театрів України розповіли «Главкому», як будуватимуть роботу в період чергових карантинних обмежень і як це позначається на фінансово-економічній діяльності цих закладів. 

Київський Національний театр імені Івана Франка щойно випустив прем’єру «Сірано де Бержерака» за п’єсою Ростана, але належним чином «обіграти» нову постановку режисера Юрія Одинокого франківці ще не встигли – локдаун ставить першу сцени «на паузу». 

За словами художнього керівника театру, Народного артиста України Михайла Захаревича, театр імені Франка з 8 січня працюватиме виключно в репетиційному режимі, з дотриманням усіх необхідних соціально-санітарних норм. 

Триватимуть репетиції нових вистав: зокрема, «Кассандри» Лесі Українки. Прем’єру театр розраховує показати до ювілею Лесі Українки, що у лютому відзначатиметься на державному рівні – 150 років з дня народження великої української поетки. Перші покази «Кассандри» театр Франка анонсує вже 25 та 27 лютого. Режисер вистави – Давид Петросян. У головній ролі – Ксенія Баша та Марина Кошкіна. 

Триватимуть на час локдауну також репетиції вистави «Пер Гюнт» за п’єсою Генріка Ібсена. Цей проєкт присвячено пам’яті великого режисера Сергія Данченка, який у свій час мріяв, щоб п’єса Ібсена була у репертуарі франківців, хоча сам, на жаль, і не встиг реалізувати свою творчу мрію. У виставі «Пер Гюнт» від режисера Івана Уривського задіяні і відомі майстри першої сцени, і перспективна творча молодь: Остап Ступка, Олександр Форманчук, Наталія Сумська, Ірина Дорошенко, Людмила Смородіна, Олена Хохлаткіна, Анжеліка Савченко, Світлана Косолапова, Олександр Рудинский, Павло Шпегун, Христина Федорак. 

Стосовно питань фінансово-економічних, керівник Національного театру імені Франка каже, що на кінець року Міністерство культури поки не довело плану бюджетних призначень, тому, яким буде подальший фінансовий стан, поки невідомо. 

Театр Франка виборов грант інституційної підтримки Українського культурного фонду (з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку в умовах обмежувальних заходів), але… «Ми відмовилися від гранту УКФ, тому що використати ці кошти неможливо через терміни проведення тендерних процедур. Кошти виділяються в кінці 2020 року», – уточнює Михайло Захаревич. 

Навіть за надскладних теперішніх умов театр імені Івана Франка не втрачає палкої прихильності своїх відданих глядачів. «Без касових зборів театр був би банкротом і не мав би можливості випускати прем’єрні вистави», – зазначає керманич франківців.

Художній керівник Херсонського академічного театру імені Миколи Куліша Олександр Книга розповідає, що у кінці 2020 року його театр працював надзвичайно інтенсивно, повертаючи попередні репертуарні «борги» глядачам і намагаючись «заробити ще якусь копійчину», адже утримання приміщення театру на плечах самого театру. 

«В грудні іноді грали по чотири вистави на день!», – згадує Книга. 

«У січні, в умовах обмежень, у Театрі Куліша триватимуть репетиції онлайн, бо вже є три нові проєкти в запуску», – каже художній керівник. Серед трьох нових вистав на сцені Херсонського театру дві постановки готує режисер Сергій Павлюк: «Вічність та один день» Милорада Павича, «Безхребетність» за п’єсою Інгрід Луазунд. А режисер Андрій Май працює над «Чайкою» Чехова, і, очевидно, такий новий проєкт передбачає певний символічний сенс, адже один з перших виконавців ролі чеховського Трєплєва – великий Всеволод Мейєрхольд – певний час, ще на початку 20 століття, активно працював саме у Херсоні – багато ставив і багато грав. 

Традиційно, перший місяць року – час «збору врожаю» в дитячих театрах (святкові заходи, зимові канікули, сімейні перегляди). Зрозуміло, що теперішній локдаун «заморозить» і їхню роботу. 

Керівник Одеського обласного театру ляльок Йосип Меркович розповідає «Главкому», що на період локдауну передбачається не прокат вистав, а активні господарські і будівельні роботи: створюється малий зал для «БебіТеатру» (для найменших глядачів), а також готується новий одеський театральний ландшафт для вуличних лялькових вистав. У творчому портфелі знаменитих одеських лялькарів нові постановки від іноземних режисерів. Євген Корняг (Білорусь) поставить «Мертві душі» Гоголя, а Лінас Зайкаускас (Литва) працюватиме над виставою «Гірка» за п’єсою Житковського. В розробці також «Русалочка» Андерсена і культурно-просвітницький театральний проєкт «Чарівний сад мандрівника Сковороди» на основі текстів великого українського філософа. 

«Таким чином, наш театр прагне долучити до вистав різну аудиторію – і дорослих, і найменших», – каже Меркович. 

Національна опера України тим часом має намір поновити повноцінну репертуарну практику вже з 26 січня: в афішу повернуться великі оперні постановки, які довго не грали, повернеться до творчої роботи також симфонічний оркестр, що був у зоні обмежень. Про це «Главкому» повідомив генеральний директор Національної опери Петро Чуприна. Стосовно прем’єр 2021 року, у Національній опері передчасно нічого не хочуть заявляти-анонсувати, сподіваючись на сприятливіші часи. 

Художній керівник Івано-Франківського Національного театру, Народний артист України Ростислав Держипільський, коментуючи ситуацію з локдауном, каже, що всі українські театри минулого року зазнали відчутних фінансових втрат і частково завдяки інституційній підтримці УКФ вдавалося долати теперішні труднощі. «УКФ сьогодні –одна з найдієвіших культурних інституцій, що розуміє проблеми галузі і оперативно реагує, як державний інвестор». 

Наразі, на період локдауну, Національний Франківський театр призупиняє показ репертуарних вистав. «Але в рамках визначених соціально-санітарних норм все-таки зможемо проводити репетиції нових проєктів. Зокрема, продовжимо розробку нашого нового шекспірівського проєкту «Ромео і Джульєтта» спільно з фундацією «Нова Опера» (композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко)».

«Є чимало інших цікавих творчих задумів, – каже Держипільський. – Але їхню реалізацію сьогодні визначає тільки надія на сприятливіші часи».

Олег Вергеліс, «Главком»