Скупчення російських військ біля українського кордону спричинило бурхливу реакцію не лише в дипломатичній спільноті. Коментували й відеоблогери, які, залежно від того, в якому таборі перебувають, пророкували Україні як рішучу відсіч окупантам, так і повну руйнацію, варто лише Путіну поворухнути пальцем.
Якщо завтра — війна?
Саме так назвав черговий випуск «Рибок Холодницького» Роман Скрипін. У ньому блогер-ведучий реагував на масштабне скупчення російських військ біля українського кордону, що добряче занепокоїло світову спільноту. Основну небезпеку журналіст бачить у тому, що ані попередній, ані нинішній президенти не демонструють чіткого бачення розвитку України та протистояння зовнішній агресії. А просто «махати прапорами… як це робили 30 років», каже Скрипін, у такому випадку не спрацює. Та й практичних дій західних партнерів, крім чергового занепокоєння, блогер не бачить.
На цю ж тему говорив і один з авторів проєкту «Без цензури» на каналі «Цензор.нет». Богдан Буткевич певен: Росії не потрібна велика війна, але необхідне посилення тиску на Україну. Для того, нагадує блогер, держава-агресорка вкидає в інформаційне середовище фейки про вбитих дітей. А Зеленського Росія, мовляв, і взагалі «остаточно перевела в розряд лохів». Та й імперські амбіції Путіна, певен Буткевич, можуть змусити його загострити бойові дії. Хоча про реальний наступ углиб України, вважає блогер, навряд чи можна говорити: північний сусід побоїться жорсткої реакції Заходу.
А от посил із відео прихильника Порошенка, учасника бойових дій Олексія Петрова щодо натиску Росії — трохи інший. Мовляв, що Україна не вистоїть перед обличчям потужної армії агресорки, говорять чимало заангажованих політкоментаторів (цікаво, чи має Петров на увазі й пул прихильників Порошенка, які наввипередки розповідають, як ослабла Україна за нинішньої влади?). Насправді ж, каже блогер, українська армія готова дати гідну відсіч ворогам. Звісно, за активної підтримки західних партнерів. При цьому за майже двадцятихвилинне відео Петров жодного разу не вколов Зеленського та не похвалив Порошенка — сенсаційно!
Українець «у тилу ворога» — блогер Роман Цимбалюк — натомість навіть у скупченні російської армії біля кордонів України побачив привід для іронії. Мовляв, мало того, що брязкання зброєю зблизило Україну з провідними західними державами, так ще й наближає Росію до фінансових наслідків. Бо російський рубль дій тамтешньої влади «испугался и, на всякий случай, упал. В данном случае — не в окоп», висміює агресорку блогер.
«Граждане России. Не хотите за это платить — успокойте своего умалишенного президента», — іронічно закликає росіян до миру Цимбалюк.
А що думають проросійські блогери?
На тему, чи можлива повноцінна війна України з Росією, розмірковували й у проросійських блогерських колах. Наприклад, політичний діяч, якому не надто до смаку українська мова, — Геннадій Балашов — згадує, як дав інтерв’ю російському каналу НТВ (звісно ж, щоб «доносить позицию») й відчув, що перелік питань був сформований із відчуттям «российского страха». «Вы уже не страшные, вы — смешные», — запевняє російських медійників Балашов, при цьому не відмовивши їм у спілкуванні. Що ж до відкритого конфлікту двох держав, то його ймовірність Балашов, як і чимало інших блогерів, заперечує. Конфлікт, мовляв, не вигідний жодній стороні.
Відверто проросійські публічні особи, звісно ж, над потенційним конфліктом згущують фарби. Мовляв, слабкій Україні тут ловити нічого. Проросійська громадська діячка та колишня юристка Тетяна Монтян переконує: Америка не допоможе! Посилаючись на статтю в американському виданні The National Interest, що його видає колишній росіянин Дмитро Саймс. Про те, що цей діяч внесений до так званого списку Путіна, куди додають людей, які сприяли узурпації влади в Росії, Монтян, звісно ж, не згадує. Так от, допомоги від США Україні, запевняє блогерка, чекати не варто в будь-якому прояві. Мовляв, під час бойових дій у Грузії у 2008 році США так і обмежилися «занепокоєнням», тож і в разі загострення на Донбасі наша держава опиниться перед загрозою віч-на-віч. (Навряд чи це дуже лякає Монтян, яка своєю медійною активністю після Майдану заслужила вдячність Кремля.)
Схожі тези просуває і блогерка «Страни.ua» Олеся Медведєва. Стартує тематичне відео з кількахвилинного аналізу заяв заступника керівника адміністрації Путіна Дмитра Козака. Мовляв, усе залежить від позиції України, яка в разі розв’язання бойових дій на Донбасі побачить власне «начало конца». «Хочется верить, что дело до большой войны не дойдет», —резюмує блогерка, не ставлячи під сумнів тезу, що Україна «розв’язує війну» на власній території, куди, до речі, війну принесла Росія сім років тому.
Не можеш жувати — смокчи!
Були на тижні й ті блогери, хто згадував не стільки про військові загрози з боку Росії, скільки про пропагандистів «русского міра». Зокрема так робив відпущений під домашній арешт активіст Сергій Стерненко. Він по гарячих слідах записав ролик, присвячений реакції проросійських діячів на судове рішення. Нагадавши, що на 16 квітня запланований розгляд його апеляційної скарги по суті, блогер розповів, зокрема, як істерику з приводу його звільнення на каналі Медведчука влаштував політкоментатор Микита Василенко. За словами Василенка, звільняючи таких, як Стерненко, «Украина идет к либеральному фашизму». Схожі заяви, зазначає Сергій, робили і члени «Опозиційної платформи — За життя», а ще — колишні регіонали. Також Стерненко згадав, що ведучий каналу «Наш» Макс Назаров назвав його «агентом ЦРУ».
Дмитро Гордон спрямував чергову порцію «промінців добра» одному з провідних російських пропагандистів — Володимиру Соловйову, з яким має давній заочний конфлікт. Йому Гордон присвятив півгодинне відео, квінтесенцією якого стало запрошення… скуштувати нещодавно презентовані медійником цукерки «Гордон у шоколаді». «Ешь конфеты, вспоминай меня. Не хочешь есть — соси», — тролить медіаворога Гордон. Залишається тільки з острахом чекати, чим же відповість опоненту схильний до істерик російський пропагандист.