Через блокування імпорту інноваційних ЗЗР аграрії втрачають 10% урожайності - ЗМІ

Фото: ua.depositphotos.com

Верховна Рада України цього тижня в черговий раз планує розглянути законопроєкт №2289, який має усунути штучну перепону - блокування протягом 5 років поспіль імпорту в країну інноваційних засобів захисту рослин. 

Йдеться про вилучення норми, що передбачає обов’язкову реєстрацію ЗЗР у країні, де вони виробляються, пише AgroPortal.ua.

За інформацією видання, подібної норми не існує у законодавстві ні Європейського Союзу, ні інших розвинутих країн. Водночас саме ця колізія позбавляє виробників інноваційних препаратів можливості проводити наукові дослідження та державні випробування, а отже - і реєструвати новітні пестициди в Україні. 

Як наслідок, щороку українським агросектором втрачається 1,5 млрд грн.

З моменту реєстрації законопроєкту у парламенті пройшло півтора року (законопроєкт 9 разів виносився на перше читання і 7 разів - на друге). Протягом цього часу українські сільгоспвиробники втрачають можливість боротьби зі шкідниками та хворобами, які вже виробили резистентність до доступних препаратів, а ще - 5-10% потенційного збільшення врожайності.

Натомість вони могли б уже давно використовувати препарати з меншим класом небезпечності, у меншій кількості (скорочення використання ЗЗР у деяких випадках складає 30-40%) та знизити собівартість виробництва рослинницької продукції на 15-20%.

Депутат від "Слуги народу" Марина Нікітіна вважає, що у даному випадку йдеться про необізнаність багатьох членів парламенту в аграрних питаннях. Досі багато хто вірить, що з допущенням зразків інноваційних препаратів для проведення наукових досліджень Україна "стане полігоном для випробувань небезпечної хімії".

Директор "Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України", професор Микола Проданчук розвінчує цей міф: "Препарати випробовуються не на гектарах - на квадратних метрах. Більше того, країни світу конкурують, щоб у них першими пройшли такі випробовування".

Самі зразки ввозяться в дуже обмеженій кількості - від кількох сотень грамів до декількох кілограмів. А вся сільськогосподарська продукція, зібрана протягом проведення польових досліджень, утилізується.

Навпаки, екологічну проблему Україна має якраз через блокування інноваційних препаратів та застосування тих, що були винайдені у 60-70-х роках XX сторіччя.

Доступ до інновацій потрібен і самим агровиробникам, інакше їхня продукція у перспективі може перестати бути конкурентною. Застарілі препарати - це втрата врожайності та якості продукції, неможливість боротися з новими бур’янами та шкідниками.

"Для отримання високого та якісного врожаю потрібні ефективні та високоякісні препарати, - каже голова ФГ "Цуран" Сергій Цуран. - Технології не стоять на місці. Щоб бути конкурентоспроможним, український фермер має не відставати від напрацювань, що впроваджуються в усьому світі".

На практиці ж виявляється так, що в Україні досі застосовують препарати, від яких уже відмовилися у Європі. При цьому через блокування інновацій Україна втрачає не лише в екології, економії та ефективності. 

У перспективі до цього переліку може доєднатися набагато більш суттєвий фактор - втрата ринків збуту.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Іван Бойко