Визначення поняття «журналіст» важливе лише в стосунках з державою – Лигачова
Визначення поняття «журналіст» важливе лише в стосунках з державою – Лигачова

Визначення поняття «журналіст» важливе лише в стосунках з державою – Лигачова

Визначення поняття «журналіст» важливе лише в стосунках з державою – Лигачова

Засновниця та шефредакторка видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова на заході «Проблемні питання саморегуляції медіа» сказала, що значення поняття «журналіст» дещо перебільшене, воно важливе лише в стосунках з державою.

«Мені здається, що ми дещо перебільшуємо значення визначення – хто є журналістом, а хто ні. Тобто, це важливо у стосунках з державою. Але не там, де йдеться про захист свободи слова – держава має захищати свободу слова кожного громадянина. А лише там, де йдеться про захист професії – можливість отримувати певні "пільги", щоб тобі дозволили поїхати в зону бойових дій, щоб тобі дали акредитацію на певні заходи, щоб тебе захищала в кримінальних справах, якщо до тебе застосували насильство як до журналіста», – пояснила вона.  

Наталія Лигачова уточнила, що ці «пільги» вимагають від журналістів і балансу, а саме: відповідальності.

«Справа не в тому – кого ми назвемо "журналістами", а кого ні. Справа в тому, що вони мають визнавати стандарти та органи саморегуляції, щоб вони прагнули працювати за стандартами. Від того, чи будемо ми їх назвати "журналістами", чи ні – це не залежить», – сказала вона.

За її словами, раніше систему саморегулювання створювали три фактори – довіра аудиторії, справедливі суди та високі штрафи.

«Що зараз трапилося в усьому світі? Трапилася халепа з довірою аудиторії. Розвиток соцмереж призвів до того, що зараз довіряють уже не тим, хто поширює достовірну інформацію; а тим, хто ловить хайп. Ми бачимо, що довіряють популістам», – зазначила шефредакторка «Детектора медіа».

На її думку, довіра аудиторії залишатиметься єдиною валютою для тих, хто прагне, щоб його вважали журналістом. «Має значення зміцнення поняття репутація. Валютою є довіра аудиторії, а довіра – це репутація. Вона все одно колись зіграє на користь якісної журналістики або не журналістики, як би ми її не називали», – додала вона.



Резюмуючи Наталія Лигачова назвала три основні напрями, на яких зараз варто зосередитися: «1. Треба більше працювати над тим, щоб більша кількість людей хотіли працювати за стандартами. Нам треба об’єднуватися. Нам треба піднімати імідж Кодексу журналістської етики. Нам треба його просувати, щоб ним користувалася якомога більша кількість медіа. Нам треба шукати шляхи, щоб об’єднувати тих, хто хоче працювати за журналістськими стандартами. 2. Нам треба порозумітися з державою. Поставити її в межі щодо завеликого бажання регулювати медіа й журналістську діяльність, з одного боку. А з іншого боку, посилити роль держави, коли вона потрібна. Щоб державний регулятор виконував свої повноваження, а не РНБО. 3. Вирішувати проблеми з новими медіа, щоб це було добровільно. Жодними примусами чи законами ми не змусимо блогерів дотримуватися стандартів. Регулювання має бути побудоване таким чином – якщо ти блогер, то зареєструйся як блогер, навіть якщо ти один, і тоді будеш краще захищеним, а з іншого боку будеш нести відповідальність».  

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.

29 січня 2021 року Комісія з журналістської етики закликала голову Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиту Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» №2693 щодо саморегулювання ЗМІ. 

Фото: «Детектор медіа»

Теги за темою
Новини Журналісти Ринок
Джерело матеріала
loader
loader