Угода США і Німеччини щодо ПП-2: головні тези та висновки для України
Угода США і Німеччини щодо ПП-2: головні тези та висновки для України

Угода США і Німеччини щодо ПП-2: головні тези та висновки для України

Угода США та Німеччини щодо російського газопроводу Північний потік-2, оприлюднена 21 липня на сайті німецького МЗС, викликала неоднозначну реакцію та багато критики. Незважаючи на врахування ідей і пропозиції України, про що заявили у Держдепі, у документі немає головного – угода не зупиняє сам проект.

Факти ICTV пропонують пройтися по ключовим тезам документа під заголовком Спільна заява Сполучених Штатів і Німеччини на підтримку України, європейської енергетичної безпеки та наших кліматичних цілей.

Важливі моменти з угоди:

  • США та Німеччина рішуче підтримують суверенітет, територіальну цілісність, незалежність України та її європейський шлях, а також покладають на Росію відповідальність за агресію і деструктивні дії, накладаючи санкції та інші інструменти.
  • Німеччина зобов’язується активізувати зусилля в рамках нормандського формату задля виконання Мінських угод.
  • Якщо Росія спробує використовувати енергію як зброю або робитиме агресивні кроки проти України, Німеччина діятиме на національному рівні і закликає Євросоюз до вжиття ефективних заходів, зокрема у вигляді запровадження санкцій. Це зобов’язання спрямоване на те, щоб Росія не використала трубопровід Північний потік-2 для досягнення агресивних політичних цілей.
  • Сторони угоди також підтримують енергетичну безпеку України, Центральної та Східної Європи.
  • США і Німеччина погоджуються продовжити транзит газу через Україну після 2024 року. Відповідно Німеччина зобов’язується використовувати всі доступні засоби впливу, щоб дати можливість Україні продовжити угоду про транзит газу з Росією на термін до 10 років, і призначити для цього спеціального представника. Переговори мають розпочатися не пізніше 1 вересня.
  • Німеччина зобов’язується створити Зелений фонд для України, який сприятиме енергетичній безпеці країни, із залученням інвестицій на суму щонайменше $1 млрд.
  • ФРН продовжить просувати двосторонні енергетичні проекти з Україною, зокрема у сфері відновлюваних джерел енергії та енергоефективності, що передбачає призначення спецпосланця зі спеціально виділеним фондом у $70 млн.

Реакція України та Польщі

Реакція МЗС була категоричною – міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і ФРН, оскільки російський проект загрожує безпеці України, ба більше – вже надіслало відповідні ноти в Брюссель і Берлін.

Глава МЗС також зробив спільну заяву з польським колегою Збігнєвом Рау. Головний посил – Україна й Польща разом із союзниками й надалі протидіятимуть запуску газопроводу, оскільки нинішні пропозиції, які надходять задля мінімізації загрози від запуску газопроводу, не є достатньо ефективними.

– Таке рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи загалом. Водночас воно збільшує можливості Росії чинити деструктивний вплив на безпекову ситуацію в Європі, поглиблює розбіжності між державами-членами НАТО та ЄС, – пояснив Кулеба.

А голова Верховної Ради Дмитро Разумков звернувся з відкритим листом до спікера Палати Представників Конгресу США Ненсі Пелосі, в якому називає російський газопровід інструментом гібридної війни.

Він закликає конгресменів утримуватися від затвердження будь-яких угод, які загрожуватимуть енергетичній безпеці Європи та становитимуть загрозу.

– Звертаюся до Конгресу США послідовно продовжувати політику санкцій, які б не допустили добудову та введення в експлуатацію газопроводу Північний потік-2 та, у разі необхідності, розглянути можливість введення  додаткових посилених санкцій проти юридичних та фізичних осіб, залучених до його будівництва, – наголосив спікер парламенту у листі.

Читайте
Хороший крок, але не без розбіжностей: Меркель оцінила угоду з США щодо Північного потоку-2

Чому угоду розкритикував Сенат США

Американські сенатори від обох партій критикують угоду щодо Північного потоку-2, оскільки протягом кількох років протистоять будівництву російського трубопроводу.

Республіканець Тед Круз відверто назвав угоду “знаковою геополітичною перемогою для Путіна і катастрофою для Сполучених Штатів та союзників”.

А демократка Джин Шахін не впевнена в тому, що угода дасть змогу пом’якшити негативні наслідки запуску російського проекту, а радше дасть змогу Кремлю поширити свій згубний вплив на всю Східну Європу.

Які висновки має зробити Україна

Незважаючи на невдоволення України тим, що угода не передбачає закриття Північного потоку-2, газогін завершать, і це було цілком передбачувано, вважає політолог Олег Саакян.

– Незадоволення з українського боку пов’язане з максималістською позицією, яка заявлена з самого початку. Але з моменту, коли Байден дав зрозуміти, що не буде жорстко відстоювати недобудову і вводити санкції проти німецьких компаній, а навпаки – йтиме шляхом реанімації американсько-німецького союзу, і зокрема за рахунок Північного потоку-2, потрібно було переорієнтовуватися на більш реалістичну позицію, – заявив він у коментарі Фактам ICTV.

На його думку, Україна мала готуватися о того, що газопровід добудують, і домагатися мінімізації негативних наслідків.

Читайте
Угода про Північний потік-2: що пишуть світові ЗМІ про рішення США та Німеччини

А політолог Олексій Якубін звернув увагу на кілька важливих моментів, які дають чітке уявлення про ключові пріоритети адміністрації Байдена не лише щодо України.

– США цією угодою демонструють свій підхід у цілому до українських та європейських справ. Тобто вони вважають, що питання України – це питання європейські. Це проходить генеральною лінією. США демонструють, що вони не хочуть йти на руйнування трансатлантичної єдності в питаннях Північного потоку-2, вступаючи в суперечки з Німеччиною у контексті України. Тобто трансатлантична єдність для адміністрації Байдена здається більш важливою, і вони заради цього готові закрити очі на газогін, – наголосив експерт.

Другий важливий момент, який виділив Якубін, – США продемонстрували ліміти своєї готовності або участі в питаннях України.

– Там є апеляція до нормандського формату, але нічого про те, що вони готові до нього приєднатися, лише що готові сприяти. По суті, Сполучені Штати передоручають питання України Німеччині. Тобто вони беруть на себе зобов’язання спостерігача, який готовий у разі чого підтримати фінансово або ввести додаткові обмеження щодо РФ, – сказав політолог.

Ба більше, у цій угоді простежується теза, що Байден не хоче йти на конфронтацію з Росією – визнає розходження у позиціях, але погоджується, що Північний потік-2 має право на існування.

– Тут дуже важливий висновок – Байден пріоритетом для США вважає суперництво з Китаєм, і заради цього можна піти на відновлення трансатлантичної єдності з Німеччиною, а з Росією не треба конфліктувати, – підсумував Якубін.

Теги за темою
Україна Росія США Німеччина Джо Байден Північний потік-2 Ангела Меркель
Джерело матеріала
loader
loader