7 липня 2021 року Кабінет міністрів України виділив кошти для українських полярників на придбання судна. А допомогла нам у цьому Велика Британія, яка продала криголам Джеймс Кларк Росс за $5 млн, що вдвічі дешевше за початкову ціну.
Тепер же під українським прапором судно називається Ноосфера. Символічно, але саме на ньому перша українська антарктична експедиція дісталася станції Академік Вернадський у 1996 році.
Коли цей криголам спустили на воду у 1990 році, він був найкращим у світі науково-дослідним судном. Зараз лишається у 20-ці лідерів. Зокрема, завдяки можливості зазирнути прямо на глибину океану.
Судно може йти зі швидкістю 2 морських вузли (майже 4 км/год) через рівне льодове поле товщиною 1 метр. Максимальна льодова перешкода на його шляху може сягати 4 метри. Максимальна швидкість судна – 14 вузлів, водозаміщення – майже 6 тис. тонн, довжина – близько 100 метрів.
У криголамі Ноосфера є різноманітні лабораторії, де українські науковці можуть вивчати клімат ледь не усієї планети. На борту можуть одночасно працювати до 50 вчених та 27 членів екіпажу.
– Крім буріння нам доступні всі інші види досліджень. Це означає що в нас будуть саме комплексні експедиції, де одночасно працюватимуть гідробіологічна група, гідрофізики, які займаються морськими течіями та метеорологи-кліматологи, – розповідає директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Також судно має дуже потужний двигун. Лише його одного достатньо, щоб забезпечити електрикою 25-поверховий будинок.
Криголам Ноосфера – це не просто всюдихідний транспорт в екстремальних умовах, це основний інструмент у дослідженні океану та Антарктики.