Чому дорожчає пальне. Чи обійдеться Україна без білоруського дизеля
Чому дорожчає пальне. Чи обійдеться Україна без білоруського дизеля

Чому дорожчає пальне. Чи обійдеться Україна без білоруського дизеля

Ціни на українських АЗС продовжують бити рекорди. З початку року бензин уже подорожчав на понад 4 грн. І зупинятися, схоже, наміру не має.

З кожною заправкою цінник дедалі більший.

Головна причина – стрімке зростання світових цін на нафту, які вже впритул наблизилися до давно забутої позначки в $100 за барель.

Панікують не лише прості українці, а й нафтотрейдери. Загроза війни в Європі тримає світові біржі в нервовому тонусі.

Підлив бензину у вогонь паніки ще й білоруський диктатор Олександр Лукашенко. В інтерв’ю російському пропагандисту Володимиру Соловйову він пригрозив перекрити постачання в Україну нафтопродуктів.

Когось це може шокувати, але на восьмому році війни Україна все ще купує нафтопродукти в Росії та в союзній їй Білорусі.
Понад дві третини найпопулярнішого у нас пального – дизеля – надходить саме з Білорусі. І часто він російського походження.

Що таке Росія? Це бензоколонка, це велике родовище нафти, яка має її фактично за безцінь. За пільговою ціною отримують російську нафту й білоруські переробники.

Як можна конкурувати з цими двома монстрами? Звичайно, що цей дешевий продукт затоплює ринок, його закуповують трейдери, тому що якщо ти не купиш, його купить хтось інший.

Тим часом власна нафтопереробка в Україні у глибокій кризі. Більшість заводів давно зупинилися. Останнє з великих підприємств – Кременчуцький НПЗ. Та чи здатен він замінити білоруський бензин?

Попри жорстку конкуренцію за останні роки тут провели серйозну модернізацію. На заводі дві виробничі лінії. Але нині працює тільки одна. Другу підключають лише влітку, коли суттєво зростає попит. Наразі завод працює лише на половину своїх можливостей. Та у разі потреби тут готові збільшити виробництво вдвічі. І довести обсяги нафтопереробки до 6 млн тонн на рік.

Разом з потужностями ще одного невеликого заводу – Шебелинського – це повністю перекрило б потреби країни в бензині. Але не в дизелі.

Крім значної кількості легковиків, на дизелі працюють вантажівки, автобуси, військова та сільськогосподарська техніка. За лічені тижні в Україні стартує посівна кампанія. І без білоруського пального наших аграріїв очікує справжня катастрофа.

Якісь запаси пального, вочевидь, мають військові. Та навряд чи вони зможуть поділитися із сільгоспвиробниками. Тож усі надії на імпорт.

Читайте
Удар з Білорусі. Як Україна зміцнює північний рубіж?

За 10 років розробки досі не дійшов до парламенту і законопроєкт про стратегічні запаси нафтопродуктів. За цих умов припинення імпорту пального з Білорусі по-справжньому покладе Україну на лопатки.

Складно спрогнозувати, особливо в умовах паніки, що відбуватиметься. Але те, що воно зникне, і одразу все стане – це точно.

Швидко переорієнтуватися на імпорт з інших напрямків теж не вдасться. Наші литовські партнери обіцяють невдовзі відновити постачання через Польщу. Однак це буде довше й дорожче – через несумісність залізничних колій.

Не все просто і з морськими шляхами. У нас сьогодні тариф на обслуговування кораблів втричі більший ніж у Туреччині.

Офіційний Київ наразі не запропонував чіткого плану виходу з дизельної пастки. Володимир Зеленський лише зазначив, що білоруси заробляють на нашому ринку більше, ніж ми на їхньому. Тому і збитків більших зазнають. Та, схоже, що нині йдеться вже не про гроші.

Від будь-якої торговельної війни Білорусь насправді втратить більше, ніж Україна.

Однак економіка для Лукашенка давно вже не на першому місці. Тож нам краще бути готовими до найнеприємніших сюрпризів.

Теги за темою
Україна Білорусь Олександр Лукашенко
Джерело матеріала
loader
loader