Як надати першу допсихологічну допомогу людині у шоковому стані

Ці поради щодо першої допсихологічної допомоги людям, що перебувають у стані гострого шоку зібрані за матеріалами вебінару ізраїльського кризового психолога.

– У наших умовах це може робити і не психолог, допомагайте один одному, – пише експерт із емоційно-образної терапії Ганна Шавлюк.

Щоб допомогти людям, які пережили гострий стрес або шок, потрібно знати кілька правил:.

Для початку подбайте про безпеку – свою та людини – від зовнішньої загрози.

Не потрібно питати потерпілого про почуття і не потрібно висловлювати їх, це буде потім.

Це лише погіршить стан людини.

Спровокувати на плач – теж не вихід.

Одна з реакцій шоку – агресивність.

Якщо ви боїтеся за себе, знайдіть когось, хто зможе вам допомогти.

Ваше завдання – говорити чітко, повільно, з паузами.

Короткі пропозиції.

Без зайвих розумних слів.

Не розмахувати руками.

Стояти спокійно.

Бути м’яким та директивним.

Ви зараз опора для нього.

Дихати треба рівно, стояти прямо, постаратися бути в міру розслабленим.

Не вступати в суперечку з людиною.

Він може говорити все, що завгодно, що не збігається з вашим світоглядом.

Він може кричати та лаятися.

Не сперечайтеся і не обговорюйте.

Не намагайтеся вмовити шоковану людину заспокоїтися і перестати – у вас або не вийде, або буде погіршення та розвиток посттравматичного синдрому.

Покрокова інструкція.

Контакт – стояти перед людиною.

– Ти мене бачиш? Кивни, якщо так.

Назвати себе.

– Мене звуть… Я прийшов тобі допомогти.

Не варто говорити, що ви психолог, психіатр, навіть якщо ви таким є.

Це може спровокувати непотрібну реакцію.

Якщо ви медик – можна сказати.

Повертаємо ім’я – ідентичність.

– Як тебе звати?.

Поєднання подій в один ланцюг, повернення почуття безперервності життя.

– Куди ти йшов, що ти робив, коли…? (завила сирена, почалися постріли – назвіть ситуацію).

Повторити за ним відповідь – чітко та ясно.

Доповнити, якщо ви знаєте ситуацію.

Без емоцій та подробиць.

Як пережити стрес: психологи інтернет-платформи Розкажи мені підтримають і дадуть пораду.

Увімкнення мислення: дати просте завдання.

Подивитися номер будинку, порахувати людей довкола тощо.

Питання можуть бути “безглуздими.

– Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися, який номер у будинку?.

– Твоя реакція, твої почуття – це нормально.

Це нормальна реакція на ненормальну ситуацію.

Якщо людина в ступорі – застигла і не реагує, можна намагатися вивести її рухом своїх рук – не різкими.

Дати до рук щось тактильне, не гаряче, можна холодне.

Сніг, наприклад.

Дати пити.

Не пхати мовчки воду, серветки витерти сльози – людина повинна сама взяти – повернення контролю.

– Ось вода, попий.

Запитайте, як раніше справлявся зі стресом.

– Скажи, у тебе бували стресові ситуації у житті?.

– Таке вперше?.

– Так, зараз так.

А не такі сильні, у звичайному житті були?.

Людина має відповісти та назвати.

– Як ти з ними справлявся?.

Дочекатись відповіді, допомогти згадати.

Якщо це не алкоголізм та наркотики – не обговорювати способи.

Заїдає – ок – піди поїж.

Курить – допомогти знайти цигарку.

На цьому все.

Бережіть себе.