Росія близька до історичної поразки ще й на енергетичному фронті. Навіть десятки років підсажування Європи на нафтогазову голку Кремля нині не гарантують Путіну збереження ринку ЄС і колишнього політичного впливу.
Європа – на шляху до остаточної відмови від російських енергоресурсів, основи економіки кремлівського режиму, з якої той черпає сотні мільярдів доларів.
А без європейського ринку збуту країна-бензоколонка закриється й не зможе повноцінно фінансувати війну. Про важливість енергетичної зброї проти Кремля – далі в матеріалі.
Нарешті справжні санкції
Європейський Союз поступово наближається до запровадження справжніх санкцій проти Росії, що охоплять і нафтове ембарго. Деталі проєкту шостого пакету санкцій офіційно представила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
– Давайте зрозуміємо: це буде нелегко. Деякі країни-члени сильно залежать від російської нафти. Але ми просто повинні над цим працювати. Зараз ми пропонуємо заборонити російську нафту. Це буде повна заборона на імпорт усієї російської нафти, морської та трубопровідної, сирої та очищеної, – наголосила вона.
Згідно з озвученим планом, постачання сирої нафти з Росії країни ЄС мають зупинити протягом шести місяців. А от продукти нафтопереробки імпортуватимуть трохи довше – до кінця цього року.
– Ми подбаємо про те, щоб припинення постачання російської нафти відбувалося поступово і впорядковано, щоб ми та наші партнери могли забезпечити альтернативні шляхи постачання та мінімізувати вплив на світові ринки…
Так ми максимізуємо тиск на Росію, водночас мінімізуючи побічну шкоду для нас і наших партнерів по всьому світу. Щоб допомогти Україні, наша власна економіка має залишатися сильною, – додала Урсула фон дер Ляєн.
Винятки з правил
Щоправда, для ухвалення пакету санкцій потрібне одностайне рішення всіх 27 держав Євросоюзу.
Але низка членів ЄС досі виступають проти ембарго, найактивніше – Угорщина. Мовляв, їхня економіка надто сильно залежить від російських енергоресурсів, зокрема нафти. А швидко диверсифікувати постачання заважає відсутність доступу до моря та прив’язка до нафтопроводів із Росії.
Нагадаємо, близько 65% нафти Угорщина імпортує саме з РФ.
Саме тому в Єврокомісії вирішили піти на певний компроміс, запропонувавши виняток із шостого пакету санкцій.
Зокрема, Угорщині та Словаччині планують дозволити продовжити імпорт російської нафти до кінця 2023 року – це на цілий рік довше, аніж решті ЄС.
Однак, як повідомляє австрійське агентство APA, Чехія та Болгарія також наполягають на винятках, посилаючись на вразливість своїх економік. Тож до остаточного схвалення нового пакету санкцій ще далеко.
Тим паче, що Угорщину не влаштовує навіть такий виняток. Як пише Bloomberg, речник уряду Угорщини Золтан Ковач заявив, що занепокоєння Угорщини залишаються невирішеними.
– Ми не бачимо жодного плану чи гарантій у поточній пропозиції щодо управління навіть перехідним періодом, а також того, що гарантуватиме енергетичну безпеку Угорщини, – наполягає він.
Міністр економіки Словаччини Річард Сулік трохи раніше теж наголошував, що прощання його країни з російською нафтою займе кілька років.
Утім, в Єврокомісії ще є час, аби переконати незгодних переглянути своє ставлення до російських енергоресурсів.
Відповідний позитивний досвід уже є: міністр економіки Німеччини Роберт Габек заявив, що Німеччина підтримає нафтове ембарго. За ембарго віднедавна й Австрія.
– В Євросоюзі є ще ті, хто сумнівається, але тепер їх “укатати” буде набагато легше. Якщо слон за, то й інші підтягнуться, – вважає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Кому буде болісніше?
Попри всі заяви низки європейських країн про залежність економіки від російських енергоресурсів, падіння ВВП і зростання інфляції, у випадку запровадження ембарго російській економіці від втрати преміального ринку ЄС буде незрівнянно гірше.
Удар по Росії, власне, й є метою цих санкцій. Тоді як втрати Європи, згідно з прогнозами, будуть не критичними.
– Наразі дослідження прогнозують втрату країнами ЄС не більше 3% ВВП у найгірших сценаріях (для окремих країн до 5%) і менше 1% ВВП у базових сценаріях, – зазначає начальник відділу стратегії Оператора ГТС України Олексій Ярошенко.
Водночас для Росії нафта – це товар №1, експерти нагадують: саме продаж нафти і нафтопродуктів за кордон – основна стаття доходів кремлівського режиму.
– У 2021 році це принесло загалом $180,1 млрд ($110,1 млрд – сира нафта та $70 млрд – нафтопродукти). Експорт природного газу забезпечив $55,5 млрд доходів. Вугілля – $17,6 млрд, електроенергія – трохи більше $1 млрд. Загалом енергетичний експорт забезпечив надходження в РФ $253,2 млрд, що становить 54,3% усієї експортної виручки, – пояснює президент Центру глобалістики Стратегія XXI Михайло Гончар.
Тим часом металургійний експорт забезпечив російський казні лише $40,6 млрд, а експорт аграрної продукції – $37,7 млрд.
– Наведені цифри підтверджують необхідність завдати удару по енергетичному експорту РФ, – підсумовує Михайло Гончар.
У разі запровадження дієвого ембарго росіянам буде просто нікуди подіти всю свою нафту.
– Росія експортує до ЄС половину своєї нафти. Частину її перекинуть на Азію, але все одно РФ буде дуже боляче. Бензоколонка має готувати в Європі графік закриття, – додає Павло Клімкін.
Видобуток, ймовірно, доведеться скорочувати, чимало свердловин – узагалі консервувати, що неминуче призведе до занепаду галузі й відповідно доходів від неї.
– Усіма цими кроками ми позбавляємо російську економіку здатності до диверсифікації та модернізації. Путін хотів стерти Україну з карти. У нього явно не вийде. Навпаки: Україна повстала в єдності. А його власна країна, Росія, тоне, – констатує Урсула фон дер Ляєн.
На черзі – газ
Відмовитися від природного газу з Росії для ЄС іще складніше, аніж від нафти. Тому в проєкті шостого пакету санкцій про газ поки не йдеться. Хоча Євросоюз і декларує поступову, але невідворотну відмову від російського блакитного палива в середньостроковій перспективі.
Українські ж фахівці впевнені: саме комплексне ембарго завдасть Кремлю найбільших збитків і суттєво прискорить перемогу.
– Потрібні нищівні санкції, які дійсно здатні послабити позиції Путіна. Запровадження ембарго (на природний газ) стане шоком для Росії. Але це має бути свідомий вибір Європи, – наполягає голова правління НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко в інтерв’ю німецькому виданню RND – RedaktionsNetzwerk Deutschland.
Газове ембарго не менш важливе за нафтове, переконані експерти.
– На відміну від нафти і вугілля, транспортування газу неможливе без мережі трубопроводів та/або терміналів LNG. Росія не зможе переорієнтувати газ, який продає у ЄС, на інші ринки, через відсутність відповідної інфраструктури. Так, родовища у Західному Сибіру не з’єднані з Китаєм (а родовища Східного Сибіру – з Європою).
Потужностей терміналів газифікації РФ також недостатньо. Через це санкції щодо газу можуть бути болісними для Росії, потенційно більш болісними, ніж санкції щодо нафти, – зазначає Олексій Ярошенко.
Адже бити Росію на газовому фронті Європа може й до офіційного запровадження ембарго, вважає Юрій Вітренко.
– Наприклад, до введення повного ембарго Німеччина може заборонити німецьким компаніям, які продовжують купувати російський газ, сплачувати гроші Росії. Усі платежі за російські енергоносії мають бути направлені на спеціальні рахунки – escrow accounts, доступу до яких Росія не матиме, допоки повністю не виведе свої війська з України.
Другий можливий шлях – запровадити додаткові митні збори на російський газ, аби його ціна виросла настільки, щоб імпорт втратив доцільність, – пропонує глава Нафтогазу.
Утім, аби обмеження експорту російського газу не спричинили суттєвого зростання цін і зупинки транзиту через українську газотранспортну систему, в Операторі ГТС України закликають спочатку ввести обмеження на транспортування газу маршрутами у власності Газпрому, насамперед Північним потоком-1.
Якщо санкції спрацюють сповна, чи не вперше енергетична зброя може спрацювати проти Росії.
Нафтогазова галузь ворога ризикує деградувати, а кремлівський режим утратить своє головне джерело доходу.
І хоч це станеться не моментально, поступове, але незворотне послаблення суперника наближає нашу перемогу.