За 100 днів війни понад 3 тис. врятованих життів: як працюють медики Львова

100 днів пройшло з початку війни, але здається, що три роки.

Війна для кожного українця стала несподіваною трагічною подією, навіть якщо він і припускав, що Росія може її розв’язати.

Десь у глибині душі кожен сподівався, що минеться.

Не минулося.

Звістка про початок повномасштабного вторгнення Росії на територію України застала завідувача 1 хірургічного відділення Центру хірургії Гната Герича в Туреччині на стажуванні.

Як справжній лікар і патріот, він перервав стажування та повернувся в Україну.

Правда, дорога зайняла три доби, адже всі рейси літаків були одразу ж скасовані.

– Звичайно, я читав новини і здогадувався, що війна розпочнеться, але стосовно дати були сумніви, – зізнався Гнат Герич.

– Тому однозначно, ми готові були до такого сценарію, але все ж таки це сталося несподівано.

Як і будь-яка лікарня, Перше медичне об’єднання м.

Львова завжди готове до екстраординарних подій.

– Наша лікарня – стратегічна, і є комплекс заходів, які виконуються за умовчанням під час воєнного стану.

Але наразі ми маємо зовсім інші масштаби і багато з чим лікарі стикнулися вперше.

– У цій війні застосовується сучасна зброя, яка ще ніде не використовувалась.

І травми від неї часом незвичні.

Львівські лікарі багато чому вчилися, так би мовити, на ходу.

Одного дня після авіаударів по Львівській області привезли близько 70 поранених.

– Кожен пацієнт був складним і унікальним одночасно.

Тому що поєднання травм було різним, – розповів хірург.

В операційних Першого медичного одномоментно оперували по 20-30 пацієнтів.

Майже всі були критичними.

– Запам’ятався один 42-річний чоловік, що мав численні осколкові поранення майже всіх органів і частин тіла: голова, руки, ноги, внутрішні органи – все зазнало пошкоджень.

За всіма канонами це був неперспективний пацієнт.

Ним займалися не лише хірурги, а багато інших спеціалістів.

Перша операція тривала чотири години, а 14 наступних були різної тривалості.

Лікарі самовіддано боролися за його життя і зробили неймовірне на перший погляд – він вижив і навіть уже виписався.

Лікування тривало три місяці.

На чоловіка чекає ще реабілітація і реконструктивні операції різних органів і тканин, але він живий, і це перемога лікарів.

І таких перемог було, і, на жаль, ще буде, багато.

Перше медичне об’єднання м.

Львова працює на повну потужність.

Зараз тут надають максимально кваліфіковану допомогу.

Загалом же у лікарні з початку війни медичну допомогу отримали понад 3 тис.

людей, які постраждали внаслідок ворожих авіаударів та ракетних обстрілів.

Використовуючи сучасні методи лікування, пацієнтів ставлять на ноги швидше, ніж це було раніше.

Та й ускладнень стало менше завдяки інноваційним методикам, які надані іноземними колегами.

– Нам допомагають всі міжнародні фахові фундації, – сказав Гнат Герич.

– Від них ми отримали обладнання, якого не мали досі: сучасні системи зовнішньої фіксації, апарати для лікування ран негативним тиском.

Останні дозволяють суттєво прискорити загоєння ушкоджень та робити перев’язки не частіше, ніж раз на тиждень, застосовувати менше антибіотиків.

Особливо це важливо у випадках пошкодження черевної порожнини.

Вперше в Україні в 1 медичному об’єднанні створено банк шкіри.

Це дозволяє проводити трансплантацію шкіри, що також прискорює одужання після важких опіків.

Львів’яни за цей час досягли такої майстерності у наданні медичної допомоги при важких поєднаних пораненнях, що до них уже їдуть переймати досвід лікарі з багатьох країн.

– Нам дуже допомагають зарубіжні колеги, – зазначив хірург.

– Вони приїжджають працювати волонтерами, діляться своїм досвідом і переймають наш.

Тому що в Україні внаслідок використання нового озброєння зустрічаються безпрецедентні випадки.

Лікарі Львова всі 100 днів війни працюють із зарубіжними фахівцями онлайн 24/7.

Завдяки телемедицині, спілкування та консультації проходять навіть під час операцій, коли пацієнт на столі, а ситуація виявляється надто складною.

– Днями ми мали онлайн-зустріч з фахівцями із 20 країн Північної та Південної Америки, з якої отримали багато корисного і ми, і наші заокеанські колеги.

Нам допомагають всі світові асоціації хірургів, що працюють з політравмою.

Сумно, що таку можливість спілкуватися з лікарями багатьох країн наші медики отримали під час трагічних для держави подій.

Та ми переможемо.

Інакше й не може бути.