Український прапор нині один з найбільш упізнаваних у світі і майорить у різних кутках планети, та не лише

Український стяг став символом боротьби проти війни та тероризму.

За свою історію наша країна має безліч прикладів героїчного та значущого підняття свого прапора, йдеться в ТСН.

На власнім, маленькім блокпості школярі Андрій та Максим із Харківщини стоять по 11 годин на добу ще із лютого. Та що то за позиція, без власного прапора, казали вони рідним? І бабуся пошили синьо-жовтий стяг, а малі гордо його підняли

Не менше - затято і щиро, прапор своєї країни цінує і Настя з Маріуполя. «Ми його дуже добре заховали і сподівалася, що його ніхто не знайде», - розповідає дівчинка, для якої мати український стяг було смертельно небезпечним.

Місто було окуповане і їхати з нього, випадало через пост окупантів, та прапор не залишили. На благо, у фільтраційному таборі, де їх допитували та обшукували, його не знайшли. І Настя знає, підняти синьо-жовтий їй тільки доведеться, уже над звільненим домом.

А ще наші хлопці підняли знамено над руїнами "Азовсталі", цей прапор вдалося вивезти й передати до музею. «Бачите, ось у цьому місці до нього прикипів осколок снаряду. Він свідчить про те, яка там була щільність вогню, якими є справді героями, наші оборонці і Маріуполя, і України. Символ нашої незламності, символ нашої віри у перемогу», - каже директор Національного музею історії України у Другій світовій війни Юрій Савчук.

Війна триває, й цього дня і в ці хвилини, але так само і вісім років тому, коли війна Росії проти України ще тільки розпочиналася, саме прапор вів наших воїнів на спротив окупантові.

Одне із того, що дратує й злить нашого ворога завжди, це історична спадщина України, тисячолітня і не вигадана, на відміну від їхньої.  Перші сполучення синьо-жовтих кольорів на знаменах, історики чітко фіксують із 1240 років, за правління короля Данила Романовича. За державний герб тоді використовували "золотого лева", ще знаного як жовтого або руського, і розміщували на синьому тлі. З такою хоругвою військо не раз вирушало у бій.

Цей історичний факти не виключає існування безлічі інших прапорів, якими користувалися наші пращури, лише підтверджує те, що сині та жовті кольори активно використовувалися, впродовж тисячолітньої історії нашого державотворення, кажуть історики.

«Середина ХІІІ сторіччя, синій і жовтий колір, як дві смуги, передають конкретно прапор нашої держави. Така ж ситуація і з козацькою добою, коли офіційний герб війська запорозького, тобто України, або як ми називаємо Гетьманщиною, був "козак з мушкетом". І одяг цього козака - це золотий одяг, золотий жупан, і він стоїть на синьому тлі. Відповідно у козаків теж синій і жовтий колір у поєднанні символізувалося із цим гербом національним», - каже історик Олександр Алфьоров.

У тому ж вигляді, яким ми звикли бачити свій прапор, його підняли вперше 1848 року, над львівською ратушою. Тоді Європою прокотилася хвиля національних революцій, знана як "весна народів". Дещо згодом синьо-жовте знамено визнали по всій Україні. «Коли вже почалися революційні рухи, у 1905-6 роках, українці виходили на свої демонстрації маючи з чим, в тому числі синьо-жовті пов'язки, прапори», - додає Алфьоров.

Які в подальшому супроводжуватимуть наше прагнення самостійності завжди. І під час Визвольних змагань, і за повстанської боротьби ОУН-УПА, за проголошення Карпатської України, і утворенні живого ланцюга до Дня Соборності, у перед день проголошення Незалежності, і власне - 24 серпня 1991 року.

Настав час нашому прапору здійматися вгору лише в мирному житті. І він справді майорить на найвищих щаблях - на "даху" України - Говерлі, і на "даху планети" у Гімалаях. На вершинах кожного континенту. І навіть на найвищому вулкані - Охос-дель-Саладо у Андах. І неодноразово у одному із найхолодніших місць планети - Антарктиді. На українській дослідницькій станції. Та й поза нею. Але найвище український стяг піднімався лише з Леонідом Каденюком - у Космос, 1997 року.

Крім того, неодноразово аби підняти наший стяг найвище, потрібно було стати кращим на планеті, і нам вдавалося, й вдається це. У силових протистояннях, боксі та плаванні, в фехтуванні та шахах, у пісенних конкурсах, подорожах. Цей перелік, здається є безкінечним.

Як немає ціни і звитягам наших військових, завдяки яким, сьогодні ми можемо бачити наш прапор піднятим у своїх містах, та столиці. А ще на звільнених від окупантів територіях, яких щодень, стає все більше. А зовсім скоро, синьо-жовтий стяг, піднімуть по всій території вільної України.

Читайте також:

Росія тримає у Чорному морі чотири кораблі з 28 крилатими ракетами - ВМС

Дітей залишили в машині на 8 годин, а батьків відправили на фільтрацію: з Мелітополя стає важче виїхати

"Фюрер" тривожиться: доньки та коханка Путіна тепер під посиленою охороною