Робота аптек під час війни: що найбільше купують та чи є дефіцит ліків

Багато фармацевтів з першого дня повномасштабної війни не покидали робочого місця.

Адже робота аптек – критично важлива для людей.

25 вересня відзначають Всесвітній день фармацевта.

Як вони працюють у війну, які ліки найбільше купують люди та чи є дефіцит, Факти ICTV розпитали СЕО великої мережі аптек Дніпра Інну Ужву.

— Як змінилась робота аптек під час повномасштабної війни?.

— Агресія РФ проти України нас застала зненацька.

24 лютого в аптеки вишикувалися величезні черги клієнтів з панічними настроями.

Люди намагалися скупити все, і тим самим створили штучний дефіцит основних груп лікарських засобів.

До такого підвищеного попиту не готові були й оптові компанії.

Запас лікарських засобів дуже швидко вибирався із залишків, логістика не справлялася, частково доставкою товару зі складів ми займалися самотужки.

Від бойових дій постраждало багато заводів-виробників та оптових складів — і це дуже впливало на ситуацію.

— Чи працювали аптеки під час активних бойових дій?.

— Через паніку почався відтік персоналу.

На початку війни виїхало близько 10% співробітників.

Ті, хто залишився, працювали з підвищеним навантаженням.

Через комендантську годину довелося перерозподіляти робочі графіки аптек.

15% відсотків нашої мережі опинилися на тимчасово окупованій території у Херсоні.

Аптека у Маріуполі була повністю знищена, співробітників ми розшукували понад два місяці.

Наша аптечна мережа не припиняла своєї роботи з першого дня війни.

Одна з цілей компанії була — зберегти всіх співробітників.

В офісі змінився функціонал — усі працювали за правилом “тут і зараз”.

Хтось був направлений до аптек, хтось займався волонтерством, хтось розвозив товар в різні області.

Ми не тільки зберегли своїх співробітників, а ще й надали роботу переселенцям.

У цей час ми, як ніколи, відчули нашу згуртованість та взаємопідтримку.

Головний девіз для співробітників аптек звучить так – “Немає нічого ціннішого за життя”.

Ми повністю покладалися на них в оцінці ситуації та прийнятті рішень у роботі аптек.

Усі розуміли, що ми є співробітниками критичної інфраструктури та максимально залишалися на робочих місцях.

Больница-переселенка: в Днепре заработала консультационная поликлиника из Северодонецка.

— Що купляли люди у перші дні повномасштабної агресії?.

— Спочатку спостерігався підвищений попит на препарати систематичного прийому, зокрема для лікування та профілактики хронічних захворювань.

Люди боялися залишитися без звичних ліків та намагалися сформувати запас на пів року.

До кінця квітня постачання в Україну було повністю відновлено, в аптеках з’явилися всі необхідні препарати.

— Які ліки зараз стали більше купляти?.

— Люди дуже реагують на ситуацію в країні.

Через можливу ядерну загрозу у серпні різко підвищився попит на препарати йоду.

Тим самим, знову створився штучний дефіцит.

У вересні цей попит впав, препарати йоду нині є у вільному продажі.

Загалом за час війни купівельний кошик значно звузився.

Насамперед люди купують найнеобхідніше – усе через зниження купівельної спроможності населення.

Ще ми помітили, що під час війни українці стали частіше купувати препарати вітчизняного виробництва.

— Як працюють аптеки з електронними рецептами на антибіотики? Чи були спроби клієнтів купити ліки без рецептів?.

— Наша аптечна мережа з першого дня приєдналася до програми продажу антибіотиків за електронними рецептами, яка розпочалася в Україні з 1 серпня.

З електронними рецептами ми працюємо вже кілька років, технічно повністю готові і співробітники навчені.

Звичайно, потрібен час, для розуміння людей необхідності отримання рецепту на купівлю антибіотика у лікаря.

Наші співробітники добре справляються з роз’яснювальною роботою, конфліктів стає дедалі менше.

— Чи є нині дефіцит на якісь ліки?.

— Ситуація із задоволенням потреби покупців на даний момент повністю стабілізована.

Дефіциту на лікарські засоби у нас немає.

Я особисто, вважаю фармацевтів справжніми воїнами зараз.

Вони виходять на роботу, деколи, ризикуючи життям і повністю віддаються улюбленій справі.

Кожен – на своєму фронті!.

Живут в аптеках вместе с детьми: как харьковские провизоры работают во время войны.