Телеграм замість телевізора. «Опора» дослідила, звідки дізнаються новини українські біженці в Польщі

64% українців, які переїхали до Польщі через війну, споживають новини в телеграм-каналах, а 44% називають саме телеграм головним джерелом новин. Важливими джерелами інформації є також фейсбук, ютуб і вайбер. Натомість польськими медіа та українським телебаченням, доступним онлайн і на супутнику або в кабелі, українці у Польщі цікавляться значно менше. Це результати дослідження громадської активності українців, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, проведеного громадянською мережею «Опора» у листопаді. Організація презентувала результати дослідження 12 січня онлайн:

Повний текст дослідження опублікований тут.

Польща прийняла найбільше українських біженців — приблизно півтора мільйона (деякі з них повернулись в Україну; є й такі, що перебувають частину часу в Україні, а частину — в Польщі). «Це дослідження дає змогу не втратити зв’язок із тими з біженців, хто має намір брати участь у суспільно-політичному житті України, й надавати їм важливу суспільно-політичну просвітницьку інформацію», — сказала голова правління «Опори» Ольга Айвазовська.  Дослідження провели у два етапи: щоденникові дослідження (онлайн-опитування двохсот респондентів, які заповнювали щоденник протягом тижня) і глибинні інтерв’ю з п’ятнадцятьма людьми про джерела інформації і контент, який вони споживають.

Дослідники з’ясували, що телеграм є найпопулярнішим серед месенджерів і соціальних мереж. 64% опитаних використовують його для читання новин, а 44% називають головним джерелом інформації. На думку респондентів, головна перевага телеграма — оперативність.

Фейсбук використовують 56% опитаних, а основним джерелом новин він є для 15%. Перевагою фейсбука називають автоматичний добір інформації, недоліком — тривалий час між публікацією новини і її появою у стрічці.

Ютуб переглядає 51% респондентів, а головним джерелом новин він є для 12%.

Вайбером для отримання новин користуються 47% опитаних, а головним джерелом новин називають 8%.

Інстаграм використовують 44% респондентів, а головним джерелом він є для 7%. Інстаграм цінують за оперативність, лаконічність і дотичність до життя переселенців.

36,7% назвали друзів і сім’ю важливим джерелом новин.

Новини з телебачення отримують 10% опитаних, із радіо — 11,6%. Хоча частина людей, яка дивиться ютуб, сказала, що переглядає ефіри телеканалів. Телебачення не досить популярне ще й через брак українських телеканалів у польських кабельних мережах; не всі переселенці мають телевізор, а дивитись польські канали заважає не досить добре володіння мовою. Тільки 10% опитаних сказали, що використовують польські медіа.

Аналітик «Опори» Роберт Лорян розповів, що небагато переселенців дивляться телемарафон «Єдині новини»: на місцевому телебаченні він переважно недоступний, а в інтернеті люди «надають перевагу оперативним, коротким новинам у режимі реального часу в телеграмі та на інших соціальних платформах». Хоча в тих, хто сказав, що дивиться телевізор (10%) або українські телеканали на ютубі, на спільний телемарафон припадає 60% часу, витраченого на телеперегляд. 

На запитання, кому вони довіряють, опитані біженці переважно називали Володимира Зеленського (32%); далі Валерій Залужний (5,7%) і Олексій Арестович (4,9%), а також Олег Жданов, Сергій Притула, Віталій Кім та інші.

82% опитаних хотіли би брати участь у загальнонаціональних виборах, якщо вони будуть проводитись в Україні в час, коли біженці ще залишатимуться в Польщі. У порівнянні з активністю на останніх загальнонаціональних виборах (парламентських у липні 2019 року) респонденти більше прагнуть брати участь у виборах. Опитані надають перевагу цифровому голосуванню, але не проти прийти на дільницю, якщо там не буде великих черг.

69% опитаних припускають, що найбільші шанси бути обраними на наступних виборах в Україні мають представники чинної влади; 13% вважають, що конкуренцію чинній владі можуть скласти професійні військові, 3% називають представників місцевого самоврядування і волонтерів.

Дослідження провели за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.