Верховна Рада скасувала підвищення зарплат членам Нацради

Верховна Рада проголосувала за зміни до державного бюджету на 2023 рік. Вони скасовують норму про підвищення зарплат членам Нацради з питань телебачення та радіомовлення, які були передбачені законом «Про медіа».

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Відповідний законопроєкт №8399 про підтримали 266 народних депутатів.
Проєкт закону скасовує норму про підвищення зарплат членам Національної ради з питань телебачення та радіомовлення згідно із законом «Про медіа».

Крім того, як повідомив Железняк, законопроєкт додає до видатків держбюджету 5.5 млрд гривень і передає програму «Фонд відновлення наслідків агресії» на 52.5 млрд гривень від Міністерства фінансів до Міністерства інфраструктури та регіонального відновлення. «Таким чином Олександр Кубраков буде розпорядником», — прокоментував Железняк.

Ухвалений 13 грудня закон «Про медіа» встановлює посадовий оклад члена Нацради у розмірі 75 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року — себто 186 тисяч гривень на 2023 рік.

Крім того, згідно з законом, заробітна плата голови Нацради встановлюється пропорційно до посадового окладу члена Нацради з коефіцієнтом 1,3 і має становити 241 тисяч гривень, а зарплата першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря ради за коефіціентом 1,2 — тобто 223 тисяч гривень.

До того ж, цим посадовцям можуть нараховувати доплати, надбавки і премії, загальний розмір яких за рік не може перевищувати 30% фонду посадового окладу за рік.

Верховна Рада ухвалила  закон «Про медіа» у другому читанні і в цілому 13 грудня. Законопроєкт №2693-д підтримали 299 нардепів. 

15 грудня закон підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, а 29 грудня його підписав президент Володимир Зеленський. 31 грудня текст закону опублікували у парламентській газеті «Голос України». Закон набуде чинності через три місяці після опублікування — 31 березня.

Закон посилює повноваження Нацради у регулюванні медіа, зберігає квотування, запроваджує регуляцію онлайн-медіа і водночас послаблює її (зокрема йдеться про заборону Нацраді блокувати зареєстровані медіа та дозвіл блокувати незареєстровані терміном на два тижні), полегшує умови ліцензування каналів, вносить зміни до закону про Суспільне мовлення (наприклад, дозволяє мовнику працювати у копродукції з іншими зарубіжними компаніями).

Ігор Розкладай, юрист, заступник директора ЦЕДЕМ, заявляв, що на повне впровадження закону знадобиться близько десяти років

Відзначимо, ухвалення закону «Про медіа» є однією з вимог для вступу України до ЄС.

При цьому документ викликає різні реакції у медіаспільноті. Зокрема, його розкритикувала Міжнародна федерація журналістів, але привітали Репортери без кордонів. Розкритикували окремі журналісти, але підтримали окремі громадські організації.

3 лютого у спільній заяві саміту Україна-ЄС відзначили прийняття закону про медіа, зокрема привітали «приведення медіазаконодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг».