Фінансовий сектор устояв, але це все ще хистка конструкція
Фінансовий сектор устояв, але це все ще хистка конструкція

Фінансовий сектор устояв, але це все ще хистка конструкція

Фінансовий сектор устояв, але це все ще хистка конструкція

У свіжому звіті НБУ про фінансову стабільність, презентація якого відбулася днями, зазвучать оптимістичні нотки. Українці скучили за гарними новинами. Нацбанк готовий підняти їм настрій.

Програма з МВФ сприятиме одержанню 115 млрд дол. від партнерів у наступні чотири роки та робить міжнародну фінансову підтримку більш системною. Надходження коштів від міжнародних партнерів підтримують платіжний баланс і дали можливість досягнути найвищого за понад десять років обсягу золото-валютних резервів НБУ. Обсяги інтервенцій Національного банку знизилися, а наявний валютний курс упритул наблизився до офіційного.

За словами першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової, яка представила документ, фінансовий сектор успішно адаптувався до роботи в складних умовах повномасштабної війни. Банки безперебійно надають послуги, підтримують роботу мережі, зберігають прибутковість, кредитують. Накопичений запас міцності сприяє фінансовій стабільності й посилює стійкість банків до подальших викликів.

Окремо в НБУ зазначили, що ліквідність банків не викликає стурбованості, попри те, що темпи зростання депозитів населення цього року нижчі, ніж 2022-го. Нагадаємо, що раніше регулятор бив на сполох, побоюючись, що величезні суми грошей на розрахункових, а не депозитних рахунках можуть дестабілізувати фінансовий сектор, наприклад, у панічному пориві опинившись на валютному ринку. Що ж, нині регулятор фіксує і поліпшення структури термінів депозитів. Тобто гроші буквально «зв'язують», щоб вони не переміщалися в системі в великих кількостях.

А от кредитний портфель бізнесу продовжує скорочуватися як у гривні, так і у валюті. НБУ пояснює це азбучно — скороченням економіки, платоспроможного внутрішнього попиту, невизначеністю, ризиками щодо безпеки. Мовчить регулятор про те, що вартість позики за облікової ставки 25% така, що нечасто який бізнес в умовах скорочення економіки й попиту наважується брати кредити. Але обнадіює обіцянкою подумати про зниження облікової ставки раніше, якщо нинішні позитивні тренди збережуться.

Замість цього НБУ радий тому, що більшість кредитів бізнесу видаються за підтримки державних програм, завдяки яким малий і середній бізнес має можливість одержати компенсацію відсоткової ставки, а банки можуть одержувати урядові гарантії. Наче мало в нашої держави витрат і без цього. Банки ж налаштовані оптимістично та сподіваються на зростання гривневого кредитного портфеля за рік на 10%.

Кредитні втрати, пов'язані передусім із широкомасштабною російською агресією, становитимуть 20% портфеля. Це краще за попередні оцінки. Загалом, попри всі ризики, банківська система залишається прибутковою. Основними джерелами прибутків є цінні папери уряду, депозитні сертифікати Національного банку. Відсоткові доходи банків після стрімкого зростання в другому півріччі 2022-го залишаються високими. За п'ять місяців цього року відсоткові доходи були на 51% вищими, ніж за аналогічний період минулого.

Якщо говорити про роздрібний кредитний портфель, ми фіксуємо, що його падіння припинилося, і так, це позитив. Кредитний портфель, у формулюванні НБУ, вийшов на плато, передусім завдяки тому, що зріс попит на споживчі кредити. Це зумовлено загальним поліпшенням споживчих настроїв. Вони нині на рівні «ковідних» років. А враховуючи, як круто нинішня реальність відрізняється від «ковідної», це гарний показник, який дає надію на відновлення. Адже попит, як ми пам'ятаємо, — наш багаторічний головний економічний драйвер.

Ситуація на валютному ринку теж краща, ніж очікувалося: інтервенції НБУ знизилися, готівковий курс наблизився до безготівкового, поліпшилися очікування населення і бізнесу. Готівкова гривня зміцнилася на 9% з початку року, а готівковий курс практично зрівнявся з безготівковим. Наприкінці минулого року різниця між ними досягала 10%. Отже, покращилися курсові очікування бізнесу й населення. Це, своєю чергою, знижує попит на валюту. Зокрема, у травні, за даними НБУ, обсяги чистої купівлі валюти населенням були найменшими з минулого серпня.

Попри продовження бойових дій і повітряні атаки Росії на українські міста, економіка України почала поступово відновлюватися. 2023 року очікується зростання реального ВВП на 2%. НБУ поліпшив прогноз порівняно з початком року передусім завдяки тому, що енергетичний сектор вистояв, незважаючи на російські повітряні атаки, а бізнес адаптувався і готовий до нового енергетичного терору. Відповідно, покращилися і показники діяльності підприємств, насамперед роздрібної торгівлі й послуг. Поліпшилися й очікування людей.

Та не забуваймо, що ситуація все ще залишається складною. Руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, зокрема енергетичної, і надалі обмежуватиме економічну активність, а її відновлення потребуватиме значних ресурсів. Економіка продовжує зазнавати втрат від війни та залишається вразливою до ризиків безпеки. Безпека ж стримує інвестиції. Хоч би як уміло й спритно ми адаптувалися до війни, нормальною роботу в таких умовах не назвеш. Тому за всієї оптимістичної риторики НБУ закликає фінансовий сектор до стриманості, вдумливої оцінки ризиків і підвищення готовності до нових можливих викликів.

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader