Саміт НАТО розчарував українців — Atlantic Council

Розпливчасті формулювання щодо України не відповідають очікуванням Києва.

Поки українці осмислювали результати саміту НАТО 11 липня, по всій країні панував настрій розчарування. Хоча щорічна зустріч лідерів НАТО, яка цього разу відбувається у Вільнюсі, принесла Україні низку відчутних здобутків, включаючи підтвердження поставок нової зброї та створення коаліції для навчання українських пілотів керувати винищувачами F-16, у надзвичайно важливій декларації саміту не визначено чітких термінів вступу України. Натомість у комюніке йдеться про "додаткові демократичні реформи та реформи в секторі безпеки", пише Atlantic Council.

 "Ми зможемо надати Україні запрошення до вступу в Альянс, коли союзники погодяться і умови будуть виконані", - зазначається у документі. 

Таке розпливчасте формулювання свідчило про скромний прогрес, але не відповідало очікуванням Києва. Напередодні саміту Україна і багато її міжнародних союзників закликали НАТО дати чіткий сигнал щодо майбутнього членства Києва в Альянсі. Однак, хоча низка країн публічно підтримала заявку України на вступ, серед 31 члена Альянсу немає одностайності навколо цього питання. Напередодні зустрічі цього тижня в Литві президент США Джо Байден заявив, що Україна не готова до членства в НАТО, додавши, що "передчасно" починати процес вступу посеред війни.

Прихильники ідеї приєднання України до НАТО вважають, що це єдиний спосіб покласти край російській агресії проти Києва і досягти сталого миру в Східній Європі. Все інше, на їхню думку, призведе лише до паузи перед новим російським вторгненням, оскільки Москва прагне досягти своєї головної зовнішньополітичної мети - знищити українську державність і назавжди повернути країну в орбіту Кремля. 

Скептики у відповідь зазначають, що обіцянка прискореного членства України в НАТО після війни, швидше за все, переконає Путіна в необхідності продовжувати воєнні дії на невизначений термін. Відсутність консенсусу призвела до того, що результати саміту НАТО у Вільнюсі виявилися невтішними. 

Президент України Володимир Зеленський особисто відвідав Литву у вівторок, 11 липня, але його прибуття не змогло вплинути на ситуацію і забезпечити однозначне зобов'язання щодо членства в Альянсі, якого Україна давно прагнула. 

"Сьогодні я поїхав в дорогу сюди з вірою в рішення, із вірою в партнерів, із вірою в сильне НАТО. У НАТО, яке не сумнівається, не втрачає часу й не озирається на будь-якого агресора. І я хотів би, щоб ця віра стала впевненістю – впевненістю в рішеннях, на які ми заслуговуємо – всі ми заслуговуємо – і яких очікує кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. І хіба це завелике бажання?", - написав він у дописі після публікації комюніке саміту. 

У своєму коментарі, опублікованому раніше у вівторок, він був значно жорсткішим, критикуючи неспроможність НАТО визначити конкретні терміни членства як "безпрецедентну і абсурдну".

Дехто був налаштований “ще менш дипломатично”. 

Колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес заявив, що ніщо не перетворить цей саміт на "великий" чи "історичний".

Деякі інші політики в Балтійському регіоні погодилися з ним. 

"Це не лідерство. Це умиротворення, яке зазвичай призводить до остаточної поразки"”, - написав у Твіттері литовський депутат Жиґімантас Павільоніс. 

У Києві посол з особливих доручень МЗС Олександр Щерба поставив під сумнів логіку очевидного страху деяких членів НАТО спровокувати главу Кремля Владіміра Путіна. 

"Стратегія "не провокувати Росію" насправді є стратегією провокування Росії. Так завжди буває з хуліганами. Чи побачить це коли-небудь Захід?”, - написав він у Twitter. 

Тим часом, багато хто в Україні висловлював обурення з приводу очевидної відсутності терміновості серед міжнародних партнерів країни.

"Україні потрібне "стратегічне терпіння". Чи повинна я терпляче чекати, поки російська ракета влучить у мою квартиру в Києві з дітьми? Чи терпляче чекати, поки моєму синові виповниться вісімнадцять і він піде воювати проти найбільшої загрози для НАТО? Зволікання коштує життя!", - заявила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.

Попри безперечні настрої розчарування в Україні, в реакції українців на новини з Литви також простежується славнозвісний дух стійкості, притаманний країні у воєнний час.

"Розчарування, але не зневіра. Наступна зупинка - Вашингтон", - написала директор Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, вказуючи на саміт НАТО, який відбудеться наступного року в США.

Раніше повідомлялося, що НАТО опублікувавкомюніке самітуу Вільнюсі, в якому, серед іншого, є низка згадок щодо України. У заяві, зокрема, йдеться про прогрес Києва на шляху до вступу в Альянс. Водночас, питання запрошення залишається нечітким.

Лідери НАТО пообіцяли запросити Україну приєднатися до Альянсу, "коли будуть виконані умови". При цьому переліку умов, які має виконати Україна, немає.

Поки НАТО не готовий прийняти Україну, Вашингтон нав'язує Києву альтернативу – «ізраїльську модель»: американці готові допомогти нам «набути здатність захищатися самостійно». Детальніше про такий підхід розповідає Володимир Кравченко у статті «Війна з Росією: чи готові українці до «ізраїльської моделі»?»