Три цілі, які має Банкова, безпідставно підміняючи місцеве самоврядування військовими адміністраціями

Інструментом влади стали керовані суди, які усувають мерів від влади, а також позбавляють прав місцевих рад як у Чернігові, Рівному та інших містах.

Поки з одного боку Банкова розповідає про необхідність перевіряти на телеграфі доброчесність суддів, з іншого – за допомогою цих самих суддів вона успішно дістається місцевих бюджетів, нейтралізуючи при цьому місцеву владу. Які цілі переслідує Банкова, пояснила Інна Ведернікова у статті для ZN.UA «Кулак влади. Чи збере президент РНБО через рішення судів, що усувають з посад мерів і забирають повноваження у місцевих рад?».

Так, у бюджеті Чернігова грошей лежить не менше, ніж було у сейфі ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва. Однак у цьому випадку, як пише Ведернікова, на три мільярди гривень зазіхнув цілий голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський, призначений особисто президентом України. А суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб ще 22 червня, не моргнувши оком, віддав повноваження місцевої ради державному чиновнику. Тим самим він підмінив своїм рішенням Конституцію, парламент та Європейську хартію місцевого самоврядування разом узяті.

Ведернікова наголошує, що це важливо зафіксувати, адже рішення суду щодо бюджету Чернігова — прецедент, і вже другий після усунення судом з посади, а потім і звільнення мера Чернігова Владислава Атрошенка.

Буквально днями суддя вже Рівненського міського суду Денисюк визнав мера Рівного Олександра Третьяка винним у скоєнні корупційного адміністративного правопорушення (потягнуло на штраф аж 6 800 гривень) та усунув його з посади на рік. І те, що за цим може бути звільнення Третьяка, безпідставне запровадження військової адміністрації в Рівному, а також передача їй судом (а не парламентом !) повноважень місцевої ради — не фантазія міського божевільного, а реальність, що вже настала в Чернігові.

«Ніякого РНБО, звичайно, ніхто не збиратиме. Тому що сценарій історії, що розгортається під час війни у сфері взаємин центральної та місцевої влади, пишеться на Банковій. Однак для викриття вшитих до нього корупційних та політичних сюжетів мало компетенції НАБУ. Тим, хто ще окрім суду міг би провести законний «обшук», мав стати парламент та його профільний комітет. Але суд став інструментом у руках влади, а депутатів вистачило лише на те, щоб не голосувати очевидну антидемократичну ухвалу про передачу повноважень працюючої місцевої ради військової адміністрації. Але далі Банкова впоралася сама. Ціль?», – пише Ведернікова.

По-перше, за словами авторки, це певним чином реванш за програш місцевих виборів у 2020 році (мер Рівного — член «Європейської солідарності»), плюс централізація влади, до чого схильний президент Володимир Зеленський, який уже підкорив собі Кабмін і парламент. Залишилися лише ослаблена судова система, яку можна «заперевіряти» до ручного управління, плюс місцеве самоврядування, що опирається. Через Чернігів та Рівне влада подає іншим сигнал: рівняйтеся, інакше будете покарані.

«А який ще сигнал дають Садовому, на якого після недавнього прильоту відкрили провадження за статтею «залишення людей у небезпеці»? Який сигнал дають Кличку, якого підвісили на гачок можливого зняття з посади голови КМДА? А Філатову, який має 600 кримінальних справ по всьому муніципалітету? А меру Хмельницького, де відкрили провадження за знятим асфальтом? А мерові Луцька? На кожного мера чиниться тиск», – пише авторка.

Але справа тут, як зазначає Ведернікова, аж ніяк не в реальній боротьбі з «мерами-корупціонерами», наратив про які активно транслює владу (і причини для порушення теми нерідко є). Кейс не відстороненого мера Одеси Геннадія Труханова нам на допомогу.

«Справа в тому, що повідець нереформованої правоохоронної системи центральна влада натягує лише тоді, коли вважає за потрібне для вирішення своїх шкурних питань. Про те ж, щоб реально знайти (причому не силами двох тисяч працівників НАБУ та САП, а більш ніж 150-тисячною армією правоохоронців та прокурорів, які засіли в ресторанах разом із місцевими чиновниками), довести і посадити — ніхто не веде: так і на себе ненароком можна вийти», – йдеться у статті.

Авторка пояснює, що для усунення мерів від влади використовуються дрібні адміністративні порушення, як вивезення дружини на службовій машині з країни або внесення 24 тисяч до виборчого фонду. Мета - посадити на їхнє місце чергову маріонетку.

«По-друге, майбутнє післявоєнне відновлення. Як відомо, думки місцевого самоврядування та Банкової розійшлися. В основі конфлікту — скандальний закон №5655, який Мінвідновлення під патронатом Банкової поклав основою майбутнього процесу. Замість стратегії регіональної політики. Ставки настільки високі, що влада не поступається, попри резолюцію Європарламенту, яка рекомендувала президенту не підписувати його для будівельного лобі», – пише Ведернікова.

Однак, за її словами, якщо у своїй резолюції Європарламент назвав суб'єктів, з якими необхідно працювати в плані фінансування проєктів відновлення України — Асоціацію міст України та Європейський альянс міст та регіонів, а також конкретно окреслив підходи, за якими треба працювати: децентралізація, виборні особи тощо, у рішенні Єврокомісії все це розписано докладніше. Отримання 50 мільярдів та їх освоєння, за словами автора, можливе лише при врахуванні позиції місцевого самоврядування та регіональної політики.

«Тому бажання Банкової замінити некерованих мерів до процесу відновлення очевидне. Можна прогнозувати, що ключовими містами, де відбуватимуться процеси реконструкції, згортатимуть місцеве самоврядування активно. Все крутиться довкола грошей. Ви сказали, що треба буде працювати із місцевим самоврядуванням? Ок, партнери. Але в Херсоні начебто місцеве самоврядування, в Чугуєві, в Покровську, в Слов'янську, в Ізюмі. І ось тепер у Чернігові. Тільки зараз розподіляти бюджет там одноосібно буде голова ВА, призначений президентом», – пише Ведернікова.

Третьою метою Банкової вона називає вибори. Лояльна влада у містах — те, що потрібне для організації адміністративного ресурсу на післявоєнних виборах.

«Важливо розуміти, що сьогодні оскаржити рішення підручних суддів адміністративних судів у тому самому Верховному суді неможливо, скільки б його не перевіряли та не переформатували після арешту Князєва», – зазначає автор.

Адже закон не вважає адміністративні справи серйозним приводом, щоб відривати від роботи Верховний суд, судді першої інстанції відривають від роботи мерів мільйонних міст. Тож у разі програшу в апеляції в.о. мера Чернігова Ломако начальнику військової адміністрації Брижинському, місцева влада може роками добиватися справедливості в ЄСПЛ.

«А Банкова тим часом проведе вибори та відбудує Чернігів без тих, кого громада уповноважила відстоювати її інтереси та розпоряджатися її грошима», – підсумувала авторка.

В. о. мера Чернігова Олександр Ломако, який обійняв посаду після позбавлення мера Чернігова Владислава Атрошенка права обіймати посади з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розповів про настання Військовою адміністрацією міста на права місцевого самоврядування, а також про причини та наслідки ситуації, що склалася в місті.

Нагадаємо, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан порівняв судові справи у різних регіонах України, в рамках яких намагалися усунути представників місцевої влади, обраних людьми. За його словами, суди ухвалюють рішення, що порушують передбачену законом відповідність покарання виявленому правопорушенню. Проглядається тенденція, коли міста позбавляють обраних людьми місцевої влади.