Нардеп Пушкаренко: Створення Ради Україна-НАТО — це крок до повноцінного членства нашої держави в Альянсі

Напередодні Саміту НАТО у Вільнюсі Президент України Володимир Зеленський справедливо сформулював нашу амбітну мету — отримати «чітке запрошення до вступу в Альянс за спрощеною процедурою». Адже сьогодні наша держава, по суті, є щитом як для європейського континенту, так і для Альянсу в цілому. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» зазначив народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко.

На його думку, Україні вдалося на Вільнюському саміті досягти декількох украй важливих і конкретних речей. Насамперед йдеться про новий пакет військової допомоги від майже 10 країн, а також про щорічне фінансування у розмірі 500 мільйонів доларів від Альянсу, яке передбачене на трансформацію оборонної сфери з метою її подальшої адаптації до вимог і стандартів НАТО.

«Не менш важливим досягненням є запровадження нового формату співпраці між Україною та Північноатлантичним Альянсом – Ради Україна-НАТО. На ній особисто головуватиме Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, і в її роботі жодна країна-член НАТО не матиме права вето. Потенційно це — вагомий інструмент інтеграції України в Альянс», — наголосив політик.

Ще одна мета, яка була досягнута на Вільнюському саміті, — це скасування ПДЧ. План дій, як зазначив Арсеній Пушкаренко, буде замінено на щорічні національні програми із конкретними показниками і кроками, досягнення та виконання яких динамічно наближатиме Україну до вступу в НАТО.

Також важко переоцінити гарантії безпеки від країн G7. Із лідерами країн «Великої сімки» було укладено рамкову угоду, в якій чітко говориться про необхідність надання Україні надійних безпекових гарантій, а також зафіксовано, що у разі можливого майбутнього повторення збройного нападу з боку росії члени G7 «мають намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків».
«Тепер наше завдання — наповнити конкретні двосторонні угоди потрібним для нас змістом. Ці угоди мають бути ратифіковані парламентами відповідних країн. Тож Україна матиме значну страховку від ризиків зміни влади в тій чи іншій країні «Великої сімки» та відповідно від перегляду або відмови зобов’язань перед нами», — зауважив парламентар.

На думку Арсенія Пушкаренка, болючий досвід Будапештського меморандуму, який виявився абсолютно недієвим, а одна із країн-гарантів безпеки стала агресором, буде спонукати до того, щоб до набуття членства в НАТО Україна активно пропрацювала двосторонні гарантії безпеки з ключовими країнами.
«Зрештою, важливо розуміти, що наш шлях до НАТО — це двосторонній процес. Впевнений, що на Вільнюському саміті було закладено надійний фундамент для вступу нашої країни в НАТО — і цей крок настане відразу після Перемоги України», — зазначив парламентар.