Зеленський ветував виділення 570 мільйонів на музею Голодомору: чому гроші не можна віддати ЗСУ

Ще 13 липня Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт 9437, що передбачав зміни до бюджету та виділення з державної казни 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору. У п'ятницю, 28 липня, стало відомо, що глава нашої держави цю ініціативу парламентарів не підтримав.

Президент проти закону

Власне, увесь цей час, коли закон лежав й чекав свого підпису чи вето від президента, у мережі було бурхливе обговорення стосовно того, чи доцільно такі великі гроші під час війни виділяти на культурні проєкти.

Своїм рішенням Зеленський засвідчив, що – ні. У документі, який він направив разом з ветованим законом назад до парламенту, йдеться, що пріоритет зараз – посилення обороноздатності України, зокрема Збройних Сил.

Не заперечуватиму необхідності завершення реконструкції та будівництва Національного музею Голодомору – геноциду. Але й не можу погодитися із запропонованим законом. Наразі першочерговим завданням є забезпечення національної безпеки й оборони для відсічі збройної агресії,
– заявив глава держави.

Гроші неможливо направити на ЗСУ

За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, цей закон не передбачає загального збільшення видатків з державного бюджету на 2023 рік.

Окрім того, її колега, нардеп Микита Потураєв зазначав в коментарі журналістам, що спрямувати ці кошти на Збройні Сили просто-таки неможливо, оскільки їх надали донори для цивільних потреб.

Ці гроші взагалі-то не наші. Не наших платників податків. Жодна копійка з цих грошей не може йти на потреби фронту.

Разом з тим обоє обранців наголосили, що цьогоріч у листопаді Україна вшановуватиме 90-ті роковини Голодомору та до цієї дати вкрай важливо закінчити будівництво музею.

Музей будують з 2008 року

• Варто сказати, що будівництво Національного музею Голодомору в Києві триває від 2008 року. Розташований він неподалік Києво-Печерської лаври.
• У 2010 році відкрили його першу частину – меморіал. Однак проєкт музею передбачає будівництво також, власне, самого музею.
• Водночас важливо, що комплекс будують за проєктом польської архітектурної студії Nizio Design та української компанії Project Systems LTD.

Директорку музею зацькували

Додамо наостанок, що днями в мережі почало лунати багато образ у бік новопризначеної виконувачки обов'язків директорки музею Голодомору Лесі Гасиджак. Зацькували жінку через її зовнішність, посилаючись на те, що нібито "директорка музею Голодомору має бути худою".

Відомо, що кандидатка історичних наук уже готує позов до суду. За словами Лесі Гасиджак, її честь та гідність образили такими висловлюваннями.

На захист директорки стало чимало інтелектуалів, зокрема українська письменниця Оксана Забужко. Вона заявила, що такі вкиди є частиною інформаційно-психологічних операцій Росії. Очевидно, нашому ворогу дуже не подобається, що Україна прагне говорити про Голодомор як про акт геноциду з боку СРСР.