Як поєднати чорний гумор, дружбу і боротьбу з хворобою. Репортаж із передпоказу стрічки «Я, Ніна»

Взагалі, багато майбутніх глядачів, бачу, налаштувалися на таку собі класичну драму. Напевне, люди орієнтуються на перший трейлер, який вийшов чортзна-коли, і з того часу концепт стрічки дуже змінився: головну роль виконала не сама Яніна Соколова, а Ксенія Хижняк, а сюжет стрічки сильно відрізняється від того, що було в книзі. 

Ось старий трейлер.

А ось — новий. 

Головна героїня — ведуча скандального токшоу у форматі «бабця з'їла онучку», коли до студії запрошують різних гостей «з народу» і полощують їхню брудну білизну. Персонажка Ніна Сокіл втілює всі найгірші риси ведучих таких програм: вона токсична і постійно звинувачує своїх гостей, вичавлюючи скандал з будь-чого. За що одного разу отримує по носі. Чому радіє, бо фотка в такому стані точно набере багато лайків. 

Одного разу лікар сповіщає Ніні, що в неї рак. Саркома кістки. І, звісно, її життя змінюється. Якщо Яніна Соколова у своїй книзі багато описувала деталі лікування, медичні заклади, їхні проблеми, свої емоції, стосунки з чоловіком, то фільм нам показує трішки інше. 

Режисерка Марися Нікітюк, як на мене, одна з найбрутальніших наших кіноавторів, за що їй велике персональне дякую. Жодних шмарклів, багато дуже доречної нецензурної лексики, цинічна головна героїня, чорні жарти — усе це зовсім не створює картинку жалісливої чи болючої історії про рак. Це історія ексцентрична, з красивою, дещо психоделічною картинкою, цікавими і досить добре прописаними персонажами.

Є сцена сексу. Навіть без натяку на романтику. Дуже схоже на омаж до «Ядерних відходів» Мирослава Слабошпицького, в якому пара просто механічно рухається задля продовження роду в задрипаній кімнаті на Чорнобильській АЕС, а жінка потім стає на берізку. В «Я, Ніна» все відбувається дуже схоже, щоправда, сексуальніше і у красивих інтер'єрах. 

Особисто мені фільм сподобався. Якщо вже гратися у порівняння, то дещо нагадав мені «99 франків» Яна Кунена. Раніше думала, що він нестиме терапевтичну функцію для людей, які борються з онкологічним захворюванням. Але навряд чи це так, принаймні не для всіх. Тема раку тут на другому плані, це певне тло. У центрі ж — героїня, її характер і, напевне, дружба. 

Прем'єрні покази — чудова можливість зібрати різні враження. Багато глядачів про «Я, Ніна» теж добре відгукнулися, особливо відзначали картинку та персонажів. Були й не надто задоволені видовищем, наприклад, дві мої знайомі дівчини відзначили, що фільм нагадав їм чи то телек, чи то кліпи з 2000-х. Але також мої співрозмовники, які працюють у кіногалузі, не змогли визначити, а для кого це кіно. Тобто цільову аудиторію в кінотеатрах. Один режисер припустив, що ідеальний майданчик для цього фільму — стримінгові платформи. І я з ним схильна погодитися. 

А, і ще доволі велика частина опитаних не зрозуміла, до чого у стрічці кадри з Яніною Соколовою на початку і в кінці. Мовляв, вибивалися із стилістики і дещо збивали. Та закликаю скласти власну думку самим. А я поки покажу вам світлини з передпрем'єрного показу. 

Почати хочеться з Ігоря Козловського. Гості події, які спілкувалися і бачили його в цій святковій атмосфері, наступного для прочитали, що пана Ігоря не стало. Вночі він помер від інфаркту. Світла пам'ять. 

Команда фільму. Звісно, неповна.

Виконавиця головної ролі Ксенія Хижняк та її партнер по стрічці Максим Панченко. 

Яніна Соколова та продюсерка фільму Юлія Сінькевич. 

Прийшов Кличко. 

Журналісти забули про всіх кіношників і почали писати з ним інтерв'ю. А тут, бачу, якісь серйозні розмови відбуваються. Можливо, пан Віталій ділиться своїми прогнозами щодо боксофісу.

А ось хто може вже ним похизуватися, так це Олесь Санін. Його «Довбуш» зібрав понад 23 мільйони у прокаті. Це за два тижні — чекаємо ще більше. 

А хороші прогнози щодо зборів, до речі, робить Людмила Горделадзе. Ще б пак — стільки років роботи директоркою кінотеатру «Жовтень». 

Режисерка фільму Марися Нікітюк піднімала всім настрій.

Наприклад, Ірмі Вітовській, яка, напевне, страшенно втомилася боротись у фейсбуку з естебешним «Юриком». Але боротьба мала результат — скандальний фільм, нагадаю, зняли з ютубу і відправили на перемонтаж. Хоча позитивний результат цього процесу все одно уявити складно. 

Режисерка Тоня Ноябрьова. Невдовзі чекайте на її новий фільм «Ти мене любиш?». 

Блогерка і тепер уже студентка психологічного факультету Монро та її директорка Наталка.

Телеведуча Ольга Грицик та музикант Валерій Харчишин. Він, до речі, у першій версії мав грати одну з головних ролей. Потім усе переробили, але музику «Другої ріки» ви у фільмі таки почуєте. 

Дистриб'ютор фільму Денис Іванов та керівниця напряму кіно в «Українському інституті» Наталія Мовшович, схоже, обговорюють якісь важливі стратегії.

Ірина Данилевська та Володимир Нечипорук діляться враженнями про «Довбуша». Ну, я так думаю. Про що ж іще зараз можна говорити з Олесем Саніним?

Телеведучий В'ячеслав Соломка, як завжди, приніс позитивний настрій та готовність обговорювати кіно і не тільки.

Артекспертка Катя Тейлор та співачка Анна Завальська.

У режисера Володимира Тихого теж якісь важливі розмови.

Маркетинг-директорка Megogo Валерія Толочина, до речі, теж може розповісти шановному панству багато чого цікавого про рейтинги. Українське кіно на інтернет-платформах нині страх яке популярне. 

Був і такий милий гість. Класно, коли кінотеатри pet-friendly. 

Невеличке представлення для глядачів у залі.

Усім публічно дали добро на критику стрічки. Бо «негативний піар — теж піар», як мудро сказала Яніна Соколова. Тому побажаємо авторам, щоб глядачі писали про «Я, Ніна» всякого і багато. 

Фото: Максим Поліщук