Інфіковані рани українських бійців не лікуються жодними антибіотиками – світова медицина б’є на сполох

В останні місяці, коли поранені українські військові і цивільні особи потрапили на лікування в інші країни Європи, там почали реєструватися інфекції, стійкі до всіх відомих антибіотиків.

Уперше це зафіксували у військовому госпіталі США в Німеччині, де у пораненого військового, який захищав свою країну від російського вторгнення, виявили інфекцію, яка не піддавалася лікуванню. Антибіотики, навіть найсучасніші і найсильніші, виявилися безсилими.

Цей випадок, опублікований минулого місяця Центром з контролю захворювань США, є беззастережним свідченням того, що наслідки війни поширилися далеко за межі України.

Війна однозначно сприяє поширенню інфекцій, а якщо вони усе частіше стають стійкими до антибіотиків, це створює додаткові проблеми і для системи охорони здоров’ я, і загалом для життя людей.

Масштаби і наслідки цього явища ще належить вивчити і оцінити.

Експерти в галузі охорони здоров’я були розчаровані, що Генеральна  асамблея ООН минулого місяця не надала оцінки цій загрозливій тенденції і не намітила шляхи вирішення вже глобальної проблеми.

Між тим найбільша за останні десятиліття війна в Європі ускладнює використання звичайних запобіжних заходів проти стійкості до антибіотиків.

Важкі метали в кулях і снарядах можуть бути токсичними, глибокі рани наражають організм на інфекції, лікарняна та гігієнічна інфраструктура в Україні пошкоджені російськими обстрілами, тести для визначення правильного антибіотика для лікування того чи іншого пораненого, здебільшого, недоступні, а переміщення великих мас населення поширює супербактерії світом.

Зупинити зростання стійкості до протимікробних препаратів (СПП) у цій ситуації складно.

Зусилля зазнають невдачі навіть у найзабезпеченіших ресурсами системах охорони здоров’я заможних країн.

Підключення штучного інтелекту до вирішення проблеми все ж дає надію. Цей напрям підтримується і фінансується фармацевтичною промисловістю Фонду дій по боротьбі з AMR.

Приміром, спираючись на стимули, Швеція та Німеччина розпочали розробку нових антибіотиків, Велика Британія стала піонером пілотних схем, які винагороджують розробників інноваційних ліків виплатами. Подібні заходи обговорюються в Канаді, ЄС і США.

– Це не панацея, але ми маємо виправити ситуацію з протимікробними препаратами, – каже Хав’єр Гузман, директор центру з глобальної політики охорони здоров’я.

За його словами, проблема СПП – не тільки медична, а й технічна, і вже – політична.

Фото: МОЗ