В Україні закінчилася ера “збройових баронів”, які заробляють надприбутки на постачанні зброї з чорних ринків Балкан та країн пострадянського простору.
Втім, деякі одіозні особи як Сергій Пашинський намагаються інтегруватися в структуру МО і залишитися в схемах не лише щодо закупівлі зброї, а й щодо її виробництва.
Як повідомляє The New York Times у статті присвяченій корупційним схемам та спекулятивним доходам, отриманим Сергієм Пашинським на постачанні зброї української армії, пов’язана з екс-нардепом “Українська Бронетехніка” стала найбільшим приватним постачальником зброї в Україні.
У статті детально розбираються не лише схеми постачання зброї через Пашинського, а й зазначаються причини, через які український уряд та Володимир Зеленський були змушені на початку великої війни звернутися за допомогою у купівлі зброї до “символу корупції минулого”.
Якщо звернути увагу на таймінг, стаття в NYT про Сергія Пашинського виходить 13 серпня 2023 року, коли серед істеблішменту США вже не було секретом призначення нового міністра оборони в Україні.
У цей час кандидатура Рустема Умерова вже була узгоджена з основними акторами США, а українське МО на чолі з Олексієм Резніковим трясли гучні корупційні скандали, що передують його відставці.
У цьому контексті стаття в NYT дає чітке посилання про необхідність не тільки заміни Резнікова, а й вимогу відсунути всі токсичні фігури від коштів, що виділяються США на купівлю та виробництво зброї в Україні.
- Реклама -.
Більше того, у своєму розслідуванні NYT згадує також роботу сина Сергія Пашинського Антона в оборонному секторі країни.
У статті непрозоро натякають, що Антон Пашинський не може обіймати посаду у державній компанії з виробництва зброї у зв’язку з корупційною діяльністю батька.
За інформацією наших джерел, єдина причина якої молодший Пашинський досі має відношення до держпідприємства – незавершене розслідування правоохоронців щодо його діяльності на посаді в КБ “Промінь”.
Вважаємо, що найближчим часом на нас чекають новини від правоохоронців з оцінкою заслуг Антона Пашинського в КБ “Промінь”, або, як мінімум, усунення його з посади.
За інформацією наших джерел у Кабміні, Сергій Пашинський добре розуміє ситуацію, що склалася, але намагається зберегти вплив на МО шляхом політичних інтриг та медійного шантажу.
Самий яскравий приклад, це скандал навколо підконтрольної Пашинському Дани Ярової, яку просували у заступники Рустему Умерову Варто зазначити, що Дана Ярова, будучи членом громадської антикорупційної ради при МО, сама потрапила до корупційного скандалу, пов’язаного з лобізмом компаній близьких до Пашинського.
Зокрема, Ярова публічно захищала ТОВ “АТОМСЕРВІС”, яка в системі “Прозорро” влітку цього року виграла 22 публічні аукціони для забезпечення харчуванням ЗСУ.
Після невдалої спроби Сергія Пашинського поставити на посаду заступника міністра свою людину, Дані Ярової дали нове завдання – стати хедлайнером медійної атаки на главу Держаудитслужби Аллу Басалаєву.
Тут два аспекти: перший, бажання Пашинського змінити близьку до нинішньої влади главу Держаудитслужби Басалаєву на більш поступливу кандидатуру.
Другий: зберегти контроль за державним виробником озброєнь КБ “Промінь”.
Сьогодні Пашинський хоч і став токсичним для української влади, але все ще “в обоймі” і продовжує займатися постачанням зброї, де-факто контролюючи роботу державного КБ “Промінь”.
Втім, час понад заробітки Сергія Пашинського на українській армії добігає кінця: доведеться або піти вчасно і добровільно, або сісти надовго.
Стаття у NYT останнє попередження.