На це піде кілька років: політолог пояснив, чи може вступити Україна в ЄС під час війни

Про це 24 Каналу розповів політолог Володимир Фесенко. Він вважає, що позитивні прогнози щодо початку переговорів про вступ України до Євросоюзу справдяться, однак після цього на нас чекатиме непростий шлях реформ.

Зміни в Європі та Україні

До початку повномасштабного вторгнення годі було й уявити таку прискорену євроінтеграцію Києва. Тоді максимумом наших бажань було лише підтвердження європейської перспективи для України.

Однак 24 лютого змінило не лише українців, а й розуміння викликів, що стоять перед Євросоюзом. І не останню роль в цьому відіграла очільниця Єврокомісії, яка вже тривалий час послідовно підкреслює свою проукраїнськість.

"Урсула фон дер Ляєн вже не вперше приїздить до Києва. Великою мірою саме перший візит до Києва спільно з Жозепом Боррелем у квітні 2022 року вплинув на особисту симпатію очільниці Єврокомісії до нашої держави й відіграв важливу роль у отриманні статусу кандидата в члени ЄС", –нагадав Фесенко.

Що чекає на Україну далі

Україна впоралася із “домашнім завданням”, яке поставив нам Євросоюз під час отримання кандидатського статусу. Саме на цих реформах базується попередні позитивні очікування щодо переговорів про вступ України.

За цей рік ми справді багато зробили. У багатьох інших країн шлях від отримання статусу кандидата до початку переговорів був значно довшим, аніж один рік. Інколи на цьому шляху Україна отримує аванси, але в цілому своїми діями ми підтверджуємо свою здатність до європейсько-орієнтованих перетворень,
– зазначив політолог.

Водночас варто розуміти, що для успіху в переговорах про вступ Україні необхідно залучитися й підтримкою Угорщини та Словаччини, які нещодавно досить гостро висловлювалися проти допомоги Києву та намагаються блокувати 50-мільядний пакет допомоги ЄС, розрахований на 4 роки.

Крім того, на Україну чекають непрості дискусії щодо узгодження роботи українських компаній на ринку ЄС. Це засвідчують останні приклади із "зерновою кризою" та протестами польських перевізників на кордоні.

Тому не варто очікувати, що після початку переговорів про вступ України до ЄС, нам вдасться швидко пройти цей шлях. Найімовірніше, що він займе декілька років, адже кількість реформ, яких вимагатиме Брюсель від Києва, збільшиться в рази.

Володимир Фесенко про подальші кроки в євроінтеграції України: дивіться відео

Чи не стане на заваді війна

Війна між Україною та Росією не є перешкодою для вступу України в ЄС. Якби це було непорушним аргументом, Євросоюз би навіть не наважився надавати на статус кандидата.

Раніше у Брюселя знаходилось чимало пояснень, чому Україна не готова бути в ЄС. Але те, що нині євроінтеграція України прискорено просувається, свідчить про стратегічне прагнення Євросоюзу бачити в своєму складі Україну.

В Євросоюзі розуміють, що членство України – це безпекова гарантія як для Києва, так і для Брюселя. І якщо для НАТО вступ України неможливий через статутні обмеження, то Євросоюз членство України може посилити без ризиків для глобальної безпеки, –
зазначив Фесенко.

Тепер же дружні до нас країни ЄС навпаки робитимуть все для них можливе, щоб допомогти Україні якнайшвидше перемогти у війні, щоб зберегти економічний потенціал свого майбутнього члена. Тому у подальшій євроінтеграції України головним викликом буде не війна, а наша здатність продовжувати реформи.

Євросоюз готується до розширення: які виклики стоять перед ним

• Протягом останніх місяців ЄС активно обговорює потребу реформувати себе. Такі заходи будуть спрямовані на поліпшення керованості його структурою відповідно до викликів сьогодення. Серед них – майбутнє розширення блоку на ще 9 країн до 2030 року та скасування права вето на колективні рішення.
• За повідомленням Financial Times, прийняття нових членів може обійтись ЄС в 250 млрд євро, з яких Україні може перепасти 186 млрд євро. Для цього країнам Східної Європи, що приєдналися до ЄС на початку цього століття, доведеться замість отримання допомоги від Брюселя дотувати підтримку 9 нових членів.
• Після виходу цього матеріалу прем'єр-міністерка Естонії заявила, що її країна готова відмовитись від європейських дотацій після вступу України та закликала інших отримувачів дотацій підтримати це рішення і працювати над його втіленням.