У проєкті держбюджету-2024, підготовленому урядом до другого читання, переглянуто макропоказники, збільшено доходи й зменшено дефіцит головного кошторису країни, а також додалися нові програми для фінансування. Фокус дізнався, чи вдалося депутатам покращити новий проєкт кошторису та як держава планує фінансувати соціальні статті.
Верховна Рада сьогодні 9 листопада має розглядати проєкт закону "Про державний бюджет України на 2024 рік", про що повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Раніше 15 вересня Кабінет Міністрів передав на розгляд у Раду проєкт держбюджету на 2024 рік. Згідно з документом, основні пріоритети держави на наступний рік — оборона та соціальна сфера. Депутати підтримали документ у першому читанні, однак у Бюджетних висновках запропонували перерозподілити видатки, а також збільшити доходи. 3 листопада уряд вніс у Раду проєкт головного кошторису до другого читання. Фокус з’ясував, як змінився документ і з яким бюджетом житимемо у 2024-му.
Міцна гривня, повільна інфляція: які зміни відбулися в проєкті держбюджету до другого читання
У фінальній версії проєкту державного бюджету-2024 уряд збільшив доходи головного кошторису країни на 22 млрд грн до 1,768 трлн грн і на цю суму зменшив граничний обсяг дефіциту, який тепер становить 1,57 трлн грн.
"Фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями у 2024 році зменшене на 22 131,6 млн грн, у тому числі внутрішнє фінансування збільшене на 81 400 млн грн, зовнішнє фінансування зменшене на 103 531,6 млн гривень", — сказано в пояснювальній записці до проєкту. Водночас обсяг державних запозичень зменшено на 1,86 млрд грн. Видатки в підготовленому урядом проєкті бюджету до другого читання залишаються практично незмінними — 3,3 трлн грн, однак вони були перерозподілені між наявними та новоствореними статтями.
"Ми задоволені рівнем співпраці КМ і бюджетного комітету ВР у процесі підготовки бюджету до другого читання. Колеги врахували пропозиції нашого комітету як у частині доходів, так і видатків", — сказав Фокусу голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Важливо Будуть дрони, а не дороги: Рада підтримала ідею забрати в громад податки із зарплат військовихПри доопрацюванні показників проєкту державного бюджету України на 2024 рік до другого читання уряд врахував уточнений макроекономічний прогноз і окремі припущення від Мінекономіки. Зокрема, прогноз зростання реального ВВП було знижено з 5% до 4,6%, номінальний ВВП становитиме 7,6 трлн грн (замість 7,8 трлн). Також зменшено показник споживчої інфляції — з 10,8% до 9,7%. Уточнений прогноз враховує дещо меншу номінальну середньомісячну заробітну плату — 21 809 грн, порівняно з 21 852 грн у першому читанні, що пояснюється зменшенням очікувань щодо інфляції та динамікою виробництва. Також уряд закладає меншу девальвацію гривні — середній курс 40,7 грн за дол. замість 41,4 грн/дол.
У проєкті бюджету до другого читання уряд заклав меншу девальвацію гривні — 40,7 грн/дол. замість 41,4 грн/дол. у першому читанні.
"Прогнозний курс гривні у бюджеті — це завжди лише приблизне значення, і дуже часто потім фактичний курс доволі сильно відрізняється від прогнозного. Проте необхідність мати прогнозний курс продиктована розрахунками, які стосуються надходжень платежів до бюджету від імпортних операцій, а також розрахунків, пов’язаних із валютними запозиченнями та виплатами. Те, що прогнозний курс у бюджеті на 2024 рік змінився з 41,4 грн/дол до 40,7 грн/дол, найімовірніше, відображає поточну динаміку міжбанківського курсу на валютному ринку після того, як Нацбанк відійшов від фіксованого курсу гривні. Поки ситуація має такий вигляд, що Нацбанк продовжує політику підтримання курсу гривні на міжбанку в комфортному коридорі 36-37 грн за долар", — зазначив у розмові з Фокусом директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
"Підставами до позитивнішого прогнозу є поступове відновлення економіки, робота "зернового коридору", попри високі ризики, хороший врожай зернових і олійних культур та ін. фактори", — зауважили Фокусу в Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки (KSE).
Більше податків? Як планують наповнювати бюджет у 2024
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту бюджету до другого читання, прогноз доходів загального фонду державного бюджету КМУ переглянув через:
- збільшення податку на прибуток банків на 9,9 млрд грн (пропозиція депутатів у Бюджетних висновках);
- спрямування 4% податку (крім "військового" ПДФО) з державного бюджету до місцевих бюджетів, отже, зменшення податку та збору на доходи фізичних осіб на 12,3 млрд гривень.
До другого читання були збільшені надходження, зокрема:
- податок на прибуток підприємств — на 300 млн грн, а також на 9,9 млрд грн додаткового оподаткування надприбутків банків до 10,2 млрд грн;
- рентна плата за користування надрами для видобування природного газу — на 3,6 млрд грн до 36,6 млрд грн;
- податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів — на 43,4 млрд грн до 499 млрд грн;
- ввізне мито — на 3,9 млрд грн до 48 млрд грн;
- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій — на 353,2 млн грн до 13 млрд грн.
Уряд збільшив надходження від імпортного ПДВ та ввізного мита в проєкті кошторису до другого читання на понад 47 млрд грн.
Водночас зменшили очікувані надходження від:
- податку та збору на доходи фізичних осіб — на 436 млн грн. Із ПДФО очікують зібрати 300,3 млрд грн у 2024-му;
- рентної плати за користування надрами для видобування нафти й газового конденсату — на 612,6 млн грн;
- акцизного податку з вироблених в Україні товарів — на 605,5 млн грн до 98,2 млрд грн;
- акцизного податку зі ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) — на 1,1 млрд грн до 95,3 млрд грн;
- вивізного мита — на 330,1 млн грн до 645 млн грн;
- плати за надання державних гарантій і кредитів (позик) та за користування кредитами (позиками), залучених державою, — на 1,23 млрд грн.
Тобто до другого читання уряд істотно збільшив очікування від імпортного ПДВ та ввізного мита — на понад 47 млрд грн. "Якщо зменшується курс, то зменшуються очікування надходження від митниці. Натомість збільшили. Тобто додали надходження від митниці. Можливо, оцінили, що якийсь імпорт збільшиться", — прокоментував Фокусу керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. Ще один варіант — можливий початок реформування митниці, що збільшить кількість "білого" грузу та зменшить частку контрабанди, яка заходить у країну без офіційних платежів.
Протезування, лікування онкології, зарплати вчителям: як змінилися видатки до другого читання
Оборона та соціальна сфера лишаються в пріоритетах на 2024-й рік. На безпеку й оборону планують виділити 1,69 трлн грн. Водночас уряд збільшив видатки на соціальний захист осіб із інвалідністю — +573,9 млн грн, які підуть на протезування й ортезування військовим, які втратили кінцівки.
На 337,7 млн грн збільшено фінансування створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань. Зокрема, уряд збільшив видатки на утилізацію твердого ракетного палива — на 376 млн гривень, і до того ж 500 млн грн додали до виплат академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти, на це планують спрямувати загалом 5,2 млрд грн. Збільшено й освітню субвенцію на виплати заробітної плати вчителям на 275,3 млн грн до 103,2 млрд грн.
Важливо "Бюджет не гумовий": у Міносвіти заявили, що в Україні "забагато викладачів" (відео)Також у проєкті державного бюджету на 2024 рік передбачено зменшення видатків на 409,1 млн грн на Бюро економічної безпеки України. 357 млн грн додали Державному космічному агентству, 242 млн грн додатково отримає АМКУ. Водночас Міністерству економіки додали ще 6 млн грн. Тепер фінасування відомства зросло до 33,186 млрд грн. Майже на 206 млн збільшиться фінансування Міністерства захисту довкілля — до 8,9 млрд грн.
9,6 млрд грн вилучили з Мінстратегпрому й Держспецзв'язку. Їх вирішили спрямувати на матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ.
На 4,8 млрд грн зменшили видатки на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Бюджет відомства тепер складає 51,2 млрд грн. Також 4,8 млрд відмінусували з Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України — до 50,6 млрд грн. Ці кошти (9,6 млрд грн) пішли на "матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ", зауважив депутат Ярослав Железняк. 427 млн грн заберуть від Мінкульту (відмовившись від Музею Голодомору), однак видатки на серіали залишили (445 млн грн), хоча депутати пропонували цю суму спрямувати на реабілітацію військових. Бюджет Мінкульту на 2024 рік складає 10,7 млрд грн.
У доопрацьованому проєкті з’явилися нові програми, серед яких:
- "Керівництво та управління у сфері усиновлення й захисту прав дітей" у сумі 44,9 млн грн на забезпечення діяльності новоутвореної Державної служби України в справах дітей;
- облаштування пунктів пропуску залізничного сполучення — 662,4 млн грн;
- "Центр гуманітарного розмінування" — 49,8 млн грн;
- "Медична допомога та соціальна реабілітація військовослужбовців у Клінічній лікарні "Феофанія" — 200 млн грн;
- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров'я — 1 000 млн грн.
У 2024-му доходи Дорожнього фонду підуть на потреби ЗСУ, відновлення доріг фінансуватимуть за рахунок донорів.
"Пріоритети державного бюджету не зміняться, доки триває війна. Понад половину видатків державного бюджету у 2024 році складуть видатки оборони. На другому місці та зі значним відривом — соціальний захист. На нього закладено майже 469 млрд грн. До другого читання в бюджеті зберігається принцип: кожна українська гривня — на перемогу. Тому у 2024 році всі доходи Дорожнього фонду спрямовуватимуть не на дороги, а на ЗСУ та Нацгвардію, а відновлення фінансуватимуть із донорських коштів", — зауважила Фокусу народна депутатка, голова комітету з питань бюджету ВРУ Роксолана Підласа.
Борги, допомога Заходу, політика друкарського верстата: які ризики фінансування бюджету-2024
Очевидно зважаючи на побоювання щодо отримання фінансової допомоги від США, а також блокування допомоги для України від ЄС, уряд до другого читання зменшив обсяг зовнішніх запозичень на 106,16 млрд грн до 1,67 трлн грн і збільшив внутрішніх — на 104,3 млрд грн до 525,9 млрд грн. Логіка зрозуміла — внутрішній позичальник надійніший.
"Внутрішні розміщення набагато краще проходять, ніж очікувалося рік тому. За результатами 10 місяців чистий приріст внутрішніх зобов’язань, тобто розміщених ОВДП, вже складає 140 млрд грн. Виходячи з цього, приріст на 100 млрд грн наступного року вже не здається чимось фантастичним. Як на мене, дуже правильно закладають", — сказав Фокусу керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
У Центрі аналізу публічних фінансів і публічного управління KSE звертають увагу на те, що чисті зовнішні запозичення (запозичення мінус витрати на погашення) між І та ІІ читанням було зменшено на 103,5 млрд грн або на 2,5 млрд дол. США (за курсом грн/дол — 40,7 грн), тоді як чисті внутрішні запозичення з нуля зростуть до 81,4 млрд грн або до 2 млрд дол. США.
Через ризик не отримати всіх запланованих коштів від іноземних партнерів уряд знизив суму зовнішніх і підвищив суму внутрішніх запозичень.
"Зменшення розмірів зовнішньої допомоги, найімовірніше, обумовлене ризиком недоотриманнявусіх запланованих на 2024 рік коштів від іноземних партнерів. Зокрема, очікується скорочення щомісячної прямої бюджетної допомоги від США. Відповідно до поданого Президентом США Байденом у Конгрес документа про "додаткове фінансування" передбачається скорочення щомісячної бюджетної допомоги Україні з 1,1 млрд дол. США до 825 млн дол. США. У річному вимірі це приблизно 3,3 млрд дол. США недоотриманих коштів. Здебільшого цю різницю й планують покрити за рахунок збільшення надходжень від розміщення ОВДП (внутрішніх запозичень) і скорочення дефіциту бюджету", — зауважили Фокусу аналітики KSE й додали: недостатня допомога від іноземних партнерів може призвести до утворення діри в бюджеті України наступного року в розмірі 29 млрд дол.
У такому разі не виключено, що бюджетні видатки доведеться фінансувати НБУ шляхом друку гривні. "[Без зовнішньої допомоги доведеться] або скорочувати витрати, або шукати внутрішні резерви — тобто збільшувати приватні внутрішні позики, більше випускати ОВДП, — сподіваючись, що банки та населення, бізнес активніше купуватимуть їх, — або повертатися до того, з чого починали минулого року, — просити Нацбанк профінансувати", — пояснив Паращій.