COVID-19 під час війни: чи потрібен карантин

На тлі військових дій ця інформація може губитись, проте Україною продовжує ширитися коронавірус. За словами головного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна, епідемічна ситуація погіршується з настанням зими, наразі в країні зафіксовано циркуляцію тринадцяти штамів COVID-19. Ба більше, в трьох областях - Тернопільській, Житомирській та Чернівецькій – вже перевищено епідемічний поріг, тобто ці регіони вже можуть вводити певні обмежувальні, карантинні заходи.

Усі штами, які зафіксовані в Україні, мало, чим відрізняються. Навіть 2-3 нових (один з них – "Пірола") дуже нагадують попередника – "Омікрон" (вони, в принципі, є модифікаціями "Омікрону"), хіба поширюються швидше, ніж він. Ще одна особливість "Омікрону" - він мав можливість заражати людину кілька разів, тому дуже багато людей, практично більшість українців, перехворіли (причому двічі) саме за рахунок "Омікрону".

А чи варто боятись його модифікацій? Тяжкість перебігу захворювання наразі приблизно однакова за будь-якого штаму. Хвороба може проявлятися, крім закладеності носа, кашлю та температури, ще нудотою, блювотою чи діареєю (їх провокують деякі штами). Проте на загал, у більшості, симптоми нагадують ГРВІ. Тобто, чогось "особливого" очікувати не варто.

Чим ковід відрізняється від грипу чи ГРВІ? Він для деяких пацієнтів дає більші шанси до утворення тромбів. Тому тим, хто перехворів чи хворіє на COVID-19, на це варто зважати…

МОЗ має достовірну статистику, як відбувається заповнення лікарень хворими на COVID-19, проте, за моїми спостереженнями, такої ситуації, яка була під час останніх хвиль коронавірусу, коли всі лікарні були повністю забиті важкими хворими, зараз немає.

По-перше, тому, що, як я вже сказав, тяжкість перебігу хвороби приблизно однакова за різних штамів.

По-друге, українці, які вакциновані чи вже перехворіли, не потрапляють в стаціонар з повторним важким ковідом.

Є, звичайно, відсоток пацієнтів, які на фоні повторного коронавірусу мають повторну пневмонію. Та насправді таких пацієнтів небагато. Але таких, які другий раз хворіють та потрапляють до лікарень з цитокіновим штормом, які потребують кисню – дуже мало. У групі ризику – традиційно – старші люди, люди з важкими хронічними захворюваннями тощо. Вони можуть потрапити й до реанімації.

Переважно, в стаціонарі перебувають ті люди, які ще не хворіли на COVID-19 (а такі досі є).

Аналогічна ситуація й у світі – вірус курсує, але ми не бачимо ні паніки, ні перенаповненості медзакладів. Звісно, якщо COVID-19 якось мутує (чи в Україні, чи в інших країнах), що люди знову почнуть масово потрапляти в лікарні, наприклад, з цитокіновим штормом, що потребуватиме складної терапії, тоді можна буде говорити про нову загрозливу хвилю. Зараз же так питання не стоїть: ковід протікає класично, як протікав.

Щодо тих регіонів, де вже перевищений епідпоріг, певно, варто зробити якісь обмеження, наприклад, щодо можливості зібрання великої кількості людей в одному місці.

Тобто, треба дати населенню рекомендації стосовно весіль, днів народжень, якихось інших масових заходів. І це – обмежити кількість людей, щоб зменшити поширення COVID-19 – була б нормальна рекомендація.

Проте не варто забувати, що геть убезпечити себе можна навряд. Адже, наприклад, діти так само хворіють на коронавірус і дуже швидко його переносять. Симптоми у них можуть бути менші, й, коли дитина принесе ковід зі школи, то він може виглядати як ГРВІ.

На загал, боятися коронавірусу треба хіба тим, хто ще досі не хворів. І, певно, не стільки боятися, скільки знати, що робити у разі зараження. Принаймні, я наголошую, якщо є висока температура, варто обов’язково зробити швидкий тест, щоб точно знати, ковід це, чи не ковід.

Тарас Жиравецький,головний лікар діагностичного медичного центру "Біокурс"